Гарно! Дуже мало тих хто дійсно має талант і показує "свою душу", хоч і не має великої популярності, але продовжуйте свою працю, показуйте Українську красу в народних піснях, бо це наші, українські діаманти якими ми пишаємося!
Летять пожовклі і змарнілі листи з дерев колись квітучих. Летять без лементу і цілі під ноги в світі всіх живучих. Що їм до того лету листя?.. Таке буває кожен рік. Але ж це та осіння пісня, що переходить з віку в вік. Що вічність на Землі тримає. Пожовкле листя не вмирає. Воно до Бога відлітає. Про людство вісточки несе. Господь - благий. Він і спасе усе, що створено Творцем. - І Духом, й Сином, і Отцем.