Лишній раз впевнююсь, що психологія нічого не вирішує, та не є наукою, а психологи це прості патякали, дармоїди!!! Ні в одного психолога немає методів вирішення питань, просто набір слів і речень, які знає навіть людина без освіти... Безкорисні люди ці "психогоги"☝
Мошенники всемирного масштаба. 24 года с вашим статусом , без всякой химии .и ? Зато на измену сажать вы специалисты, . Я хочу сказать не надо знать их статус , крепче будете спать и нервы в порядке. А ей смешно и весело.
Можу з певністю сказати, що робота в поліції дійсно немає в собі нічого важкого. З погляді фізичного навантаження. З погляду морального то дійсно не проста.
Мені на реєстратурі сказала жінка, що на облік ставлять і майбутнього немає і за кордон не поїхати... в якій країні ми живемо якщо люди не знають те з чим вони працюють 😕
Підскажіть, що робити якщо доросла людина,бореться виходити на вулицю, бореться людей, і всього середовища,і не вірить людина у Бога,як з такими людьми працювати,коли вже 2 роки людина не може вийти на вулицю, і перед тим як вийти кудись ,її трусить,це тягнеться з дитинства, а зараз ускладнилася ситуація.Дякую заздалегідь Вам
Читайте отрицательные комментарии. Они показывают ваши пробелы в знаниях. Такое впечатление что вы где-то учились, но явно на тройки. Впрочем, половина сказанного действительно информативна.
10:55 Або дитина настільки внутрішньо подавлена, що не вірить, що їй щось можна вирішувати самостійно і чекає дозволу. При цьому почувається жертвою, якимось заручником, і чогось наче чекає.
Суть ось цього всього в тому, щоб діти розуміли, що їм можна мати власну думку, цікавитись, щось пробувати нове і на цьому вчитись. В цьому випадку, батьки мають мати правильний підхід до дитини, щоб вона їх не боялась, не ховалась від них. Всеодно дитина буде робити це, але вже ховаючись від батьків. До підліткового бунту, дитина слухала батьків, після цього, вона вже в більшості діє самостійно. Сама вирішує, що хоче жити окремо, сама шукає собі цікаву роботу. Нормальні стосунки з батьками стають тому, що батьки більше не нав'язують їм свої бажання, а дитина реалізує свої бажання. Постійні сварки відбуваються тому, що батьки не вірять, що дитина на це спроможна, чи до цього готова. Тож мають бути реальні дії від самої дитини, після чого батьки бачать результат і вже довіряють більше. А деякі діти, прямо чекають дозволу від батьків діяти на власний розсуд. І ось в такому очікуванні, вони можуть прожити біля батьків і до 40 років. Батьки не дозволяють, бо не бачать реальних дій від самої дитини, і на їхню думку, значить він ще не подорослішав. Ось такий конфуз. Тож підлітковий бунт, не обов'язково має бути в 16 років, він може бути і в 25, і в 30, і в 35, і в 40. Тоді, коли людина робить якісь реальні дії для цього, що відчуває.