Дякую за відео, було цікаво і корисно. Думав чи читати цю книгу, але налаштований скептично. В значній мірі через те, що ви й говорили. Легко бути мудрим заднім числом. І цікаво читати пояснення теорії фактами, а не підлаштування фактів під теорію. Тут без цього також не обійшлось, як певно в багатьох подібних книжках. Розумію, що відео старе. Трохи напружував звук, часто спів пташок звучав голосніше за ваш голос, що трохи відволікало.
у видавництві Кліо якраз перевидання Бовуа вийшло, всі три частини в одній книзі. натрапила на ваш канал саме з цього відео, чудові огляди книжок. але бачу, що нових давно не виходило. чи плануєте ще робити відео?
дякую! наразі я переключився на формат подкастів. Ось мій подкаст "Правила гри" ru-vid.com/group/PLpXNW3lwgte_d7WspGAVkr40XOEew6jf_ в першому сезоні я говорю про важливі книжки в науках про людину, а в другому - більше про війну, але також з орієнтацією на важливі книги (або статті). можливо, він Вам буде також цікавим!
Класний відос. Респект. Я прочитав книженцію українського видання і скажу, що даний твір можна любити тільки за якісь там прориви людської думки (побудова світу кіберпанку) і багату фантазію автора загалом. Але так-то книга видалась пласкою - відчуття співпереживання героям не виникало, ба більше була незрозуміла природа багатьох мотивів та дій. Так само незрозуміло, що відбувається у світі і навіщо. Життя і мета людей тут настільки поверхневі та безсенсовні, що навіть не хочеться вірити, шо все було свідомо написано таким чином. "Проривна хрінь" на кшталт Зоряних воєн, як на мене, але мб я просто хейтер, бо залишився невдоволеним витраченим часом. Можу рекомендувати лише для галочки або людям, які люблять читати про всяку хрінь, яка може ніколи не статись)
Дякую, насправді цікаво і важлива тема. Насправді цікаво, як оцінювати це все. Ми всі тепер споживачі, як не крути. І хочемо отримувати чіткий результат. В нашому суспільстві є гучні заяви що людське життя безцінне, але насправді виходить не так. Це те, що ви розповіли про автомобілі. Щодо поліклінік також суминка, з іншої сторони кійкомісце справді може бути дуже потрібне іншій людині. А більше місць можливо не може (не хоче?) тягнути економіка країни. Цю проблему згадував британський хірург в книзі "Призвание. О выборе, долге и нейрохирургии". А якщо повернутися до здешевлених автомобілів та інших явищ макдональдизації, то якби люди були не низького духовного рівня, поважали своїх клієнтів, якби в цих власників була власна честь і гідність, якби вони хотіли поращити якість життя, а не просто отримати прибуток, то скоріше всього результат був би інший. Щодо самих Макдональдсів, то чула (так вже вийшло) що вони знову відкриваються. От зараз було б цікаво зробити гарне таке соцопитування, що люди про це думають. Заразом розкрити тему шкідливості фаст-фуду, особливо такого трешового як Мак. Якщо Пузата хата теж фаст-фуд (так?) то не бачу в тих стравах по крайній мірі шкоди. Але саме сумне, що декому подобається їжа з Макдональдсу.. Мені вона ніколи не подобалась. До того ж, заклад біля метро Лівобережної закриває пішохідну зону. Всі йдуть до метро потоком, але ж Мак наставив свої столики. Що ж, це окрема тема, коли ресторанчики поступово захоплюють пішохідний простір, добираються до набережних, пляжів! В результаті видно ресторан, а не набережну, принаймні якщо ти не в ресторані. Отже, ми самі себе обкрадаємо і це незаконні забудови.
Українською, на жаль, нічого більше немає. А загалом є гарна книга Гастінгса. Він спеціалізується на воєнній історії. Українською перекладали його книгу про Другу світову. І він там Гейстінґс.
Вчора дочитала Колір Магії. Двоякі почуття. Але буду продовжувати читати Пратчетта так як боюсь пропустити прояви таланту автора про який всіх говорят. Вже маю Право на чари,сьогодні буду починати.
дякую за коментар! насправді, все залежить від циклу. "Колір магії" доволі ранній роман: в ньому Пратчетт більше висміює кліше, ніж пише цілісний сюжет. А от цикл про Смерть мені подобається найбільше. А також цикл "Індустріальна революція", хоча в укр. виданні його як цикл не видавали, а як романи поза циклами
Дякую, дуже приємно та цікаво було послухати такий критичний огляд, ви підняли багато слушних проблематичних запитань! Що стосується злочинів та спогадів про них, то вони все ж таки не були документально пітверджені, а вояки дивізії не були засуджені. Сподіваюсь на появу такого дослідження "антропології війни" стосовно сучасної російсько-української війни. Ще раз дяка за цей огляд, бо інформації про данну працю досить небагато, зважаючи на її невеликий наклад!
Некоректність в тому, що в назві згадано про "радянський рух опору". Це абсолютно застаріла назва, яка суперечить книзі Гогуна, де від назви до змісту все буквально кричить про те, що ні про який партизанський рух не йшлося, а йшлося просто про совєтські окупаційні диверсійні загони, що повністю контролювалися та постачалися з Московії. Тому і вшановувати цю шоблу, як діють толерасти та ліваки в Україні, абсолютно безпідставно
Війна у В'єтнамі - героїчна сторінка історії США, які стримали просування комунізму в Азії. Звичайно, ідіото-лівакам це колить і вони усіляко намагаються очорнити подвиги американських солдат, бо лііаки в усіх країнах є зловрідними п'ятими колонами
Абсолютна банальщина, яку можна прочитати ще з совєтських підручників про первісне суспільство. Просто це все написав один з лідерів гей-руху, спонсорований силами, що просувають ці ідеї та ліплять з нього видатного авторитета.
Впевнений, що як і в усій продукції американських істориків у книзі присутні 25 кадрі, що спрямовані на боротьбу з українським націоналізмом , який є ворогом так званих "американських демократів", що один в один співпадає з позицією російських українофобів
Традиційна американська догматична "демократична" "історіографія" - береться прокрустове ліжко "демократичної концепції" та в неї вкладається все, з точки зору фанатично-догматичної віри у демократію як найвищу цінність. В даному разі в прокрустове ліжко вкладені складні події 2014 року. До конкретної історичної реальності це немає аж ніякої вартості
"Майдан/Тахрір" мені виглядала, як ряд рефлексій на тему протестів в Україні та на Сході. Більше відчуття, враження та емоції, ніж власне аналіз. Так розумію "Загублений острів" написана в подібному ключі.
