"Pani Vchytelʹka" is a channel about literature, language and learning.
Hello, my name is Kateryna. I am a philologist who really wants you to fall in love with Ukrainian! Therefore, on this channel, I publish educational and entertaining content that can be of interest to everyone who studies, teaches and wants to know more about their national culture.
Let's stick together in the field of Ukrainian art and education!🤗🇺🇦
УССР цвела и расцветала а тут гамро на впт лятор оголённая дамочка разносит... Ми видите себя в порядок такое декольте не носили славяне. Врешь не моргнув глазом
Як же задовбали ж ті боти, невже у московитів настільки мало коштів залишається що в них немає немає грошей на хоча більш-менш освіченої людину яка змогла би писати хоча би тією болотяною мовою хоча би нормально? Ми мають якихось зовсім безплатні нещасні 10 тисяч рублів на місяць
Мамзеля, не приписуйте суспільству свої власні ідіосинкразії. Практично у кожному другому українському видавництві запущено серії української класики чи сучасних авторів. В моєму колі протягом тижня тричі різні знайомі повідомляли про анонс нового роману Софії Андрухович. І тільки у Вас - "відстій", "нецікаво" і "не читали". Почніть з нейтрального засновку і буде Вам щастя.
Спасибі за цікаве відео. Є над чим замислитись. Особливо корисно було про сприняття інормації сучасними дітьми. Відштовхуючись від цього, уже можна обрати більш продуктивні методи навчання. Для себе зрозуміло, що треба якраз розвивати нову методику. У вас ще цікаво зняте саме відео. Постійно відбувається якийсь рух. Це фішка для захвата уваги?
Як на мене, то в українській літературі все одно більше творів про важке життя. Як не крути, а це факт. Сучасні автори теж не відстають в цьому плані. Починають масово писати про війну та важке життя людей, які так чи інакше, але мають хоч якесь відношення до війни. Питання:для чого мені це читати, якщо я і так живу під час цієї війни і сам бачу та відчуваю весь цей жах? Воно і так тебе додатково втомлює або ж заганяє в апатію. Тому, коли бачу книгу від українського автора, то розумію, що з імовірністю 80% - то про ой яке трагічне життя у головного героя. Звідси і мало книг українських авторів на поличках(((
Спасибі, Катерино Лепська, за захопливе відео. По-перше, атмосфера вашого приміщення навіює приємне відчуття спокою та затишку. По-друге, ви, як справжній педагог, маєте прекрасну вимову і всі думки подаєте чітко та зрозуміло. По-третє, мене захоплює рівень розкриття тематики питання "поверхневого мислення". Вам вдалося поєднати досвід старшого та молодого покоління, вплив цифорвих технологій на наше мислення, модель освітньої програми і ще багато-багато характеристик, що формують особистість людини. Зрештою, будь-яка особа може потерпати віж проблеми "поверхневого мислення", користуючись мережею Інтернет. Однак ним не користуватися - це ще гірше! Для себе я виділила кілька свіжих ідей. Спасибі за те, що вміло поєднали педагогіку та творчість!
Ваші перекази - скарб!💗 Надзвичайно допомагають мені у підготовці до НМТ, а також Ваші розповіді все більше закохують в українську літературу! Дякую Вам🤗
Как появился украинский -смотрите документы. Жесткие репрессии тем кто не хотел переходить на украинский, замена русских слов в украинском языке на западнословянские. изменение фонетики. И даже насильственное изменение фамилий на украинский лад. Выступления народа против украинизации подавлялось. Но народ все равно боролся. Сходы районов Екатиринославской губерни отказались переходить на украинский в самом Екатеринославе родители отказались вести детей в школы которые перевели на украинский язык.Особо жестко было в Галиции где народ боролся против насильственной украинизации. Но все равно украинизаторы победили. Как итог , разделили народ, и столкнули один народ на уничтожения самого себя. К 2026 на украине не останется в живых трудоспособного населения. «Нужно, чтобы города стали украинскими, нужно, чтобы масса городского населения в своей повседневной работе приняла новый язык» (С.Б. Диспут «Шляхи розвитку української літературної мови» // Життя й революція. 1925. №10. - С.102.) «Украинская литература широко не идет, приходится силой распространять ее» (Перший Всеукраїнський учительський з'їзд. 1925/ - С.129) «Инерция силы, данной долгими годами дореволюционной жизни Украины, хоть какие меры ни принимаются, ослабевает очень медленно, неохотно дает место украинскому, которому нужно прилагать много усилий, чтобы добиться своего" (Денисенко В. До збирання відомостей із історії дерусифікації // Голос українізатора. 1927. №3. - С.45.) «Проверка того, как и что именно читает наш слушатель из периодики украинской, то и дело давала очень плохие результаты. Конечно слушатель говорит, что читает «Комуніст», «Вісті» или рабочую газету «Пролетар», но это в основном не искренне - в лучшем случае он просматривает кое-как и то очень поверхностно эти газеты, а доказательством этому то, что редко какой слушатель мог назвать хоть одного-двух постоянных сотрудников той или иной газеты» (Рудченко Д. Красне письменство на курсах українознавства // Збірник 2 ЦДКУ. Х.,1929. - С.102) «Бывает, приходится слышать разговоры, что украинизация слишком остро проводится, что массам она не нужна, что крестьянство вроде бы хорошо и русский язык понимает, что рабочие не хотят усваивать украинскую культуру, потому что это отдаляет их от их братьев русских. Все такие разговоры - в какие бы ультра-революционные и «интернационалистические» наряды не одевались - партия в лице своих руководителей и каждый отдельный разумный партиец - считают проявлением антирабочего и антиреволюционного влияния буржуазно-неповских и интеллигентских настроений на рабочий класс… Но воля Советской власти является непоколебимой и она умеет, как это показал уже почти десятилетний опыт, доводить до конца любое дело, признанное полезным для революции, и преодолеет всякое сопротивление против своих мероприятий. Так будет и с национальной политикой, которую постановил провести в жизнь авангард пролетариата, его выразитель и вождь - Всесоюзная Коммунистическая Партия» (Лапчинський Г. Національна політика за десять років социяльної революції // Життя й революція. 1927. №5. - С. 249)
«Каждый член партии, каждый гражданин должен знать одно: что национальная политика в действительно ленинском понимании на Украине неминуемо ведет к полной украинизации всего рабочего класса на Украине, украинизации прессы, школы, научной работы. Мы считаем, что дело проведения украинизации, решения культурно-национальной проблемы нужно поставить на такое же место, как и дело социалистического строительства в отрасли хозяйства. Таким образом украинизация, в широком понимании этого слова, является частью социалистического строительства новой советской Украины» (Хвиля А. Ясною дорогою (рік на літературному фронті). Б.м., 1927. - С.70, 80) «Украинизацию студента и вообще его муштру на элементарно-языковом участке нужно целиком приравнять к военнизации, с дисциплиной наистрожайшей» (Сулима М.Ф. Мова нашого студента // Записки Харківського інституту народної освіти. Т.3. Х., 1928. - С.27) «Часть профессуры, особенно реакционеры тайные и явные, упорно сопротивляются переводу преподавания на украинский язык, особенно таких дисциплин как математика и дисциплин специальных. Правления институтов часто потакают саботажу украинизации» (Волков Стан вузів України // Більшовик України. 1929. №17-18. - С.88) «Даже выдающиеся поэты и писатели-стилисты нарушают правильность, и чистоту и портят эффекты художественного достижения ненужными ошибками и абсолютно противными духу украинского языка русизмами» (Ганцов В. Проблеми розвитку нашої літературної мови // Життя й революція. 1925. №10. - С.65) «Даже в языке самых лучших современных писателей рядом с прекрасными неологизмами случаются совсем не нужные москализмы» (І.Ш. «Українська мова та шляхи її розвою» // Життя й революція. 1925. №11. - С.91.) «Мобилизовать литературные и научные силы для работы над выковыванием украинского языка» (Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917-1927). Т.2. Б.м.,1928. - С.98) «Ни один литературный язык, кроме украинского не претерпел в процессе своего развития такого внезапного изменения за недолгое время, только с революции 1917 года. Это понятная вещь. Родилась украинская государственность, родилась украинская школа. И тут быстро нужно было дать выражения этим новым культурно-национальным формам жизни, нужно было творить новые слова, новые синтаксические, новые фразеологические обороты» (Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. Б.м.,1925. - С.1) «Никакая национальная шовинистическая петлюровская жовто-блакитная власть не могла бы сделать столько, сколько сделала Коммунистическая партия и Советская власть» (Перший всеукраїнський учительський з*їзд. - С. 74). «Бурный поток украинизации школ, прессы, отпечаток его в формировании новых кадров культурных работников, процесс овладения языком среди пролетариата - разве это не самая лучшая демонстрация всему миру на протяжении всей истории, что единственный класс - пролетариат под руководством коммунистической партии - может и уже решает с большими достижениями национальный вопрос на Украине? Какой класс, какая партия, где и когда сделали для решения болезненного всемирно-исторического национального вопроса столько и с таким темпом?» (Хвиля А. Про одну спробу ревізії ленінізму. - С44-45)
Включены десятки, даже сотни тысяч новых слов. Это величайшее событие. От этого не только изменится лексика украинского языка, но это имеет также колоссальное значение для целого процесса дальнейшего развития украинской пролетарской культуры» (Ткаченко І. Словникову роботу на широке громадське обговорення // На мовознавчому фронті. Кн..1. К. 1931. - C.6-7) «Много новых понятий и слов вошло в украинский язык, который в связи с украинизацией целой государственной жизни УССР претерпел невиданных до сих пор в истории темпов своего развития. Шесть лет украинизаторского процесса в условиях социалистических темпов развития целой нашей культурной жизни есть коллосальная эпоха, которая последствиями своими может быть сравнима с целыми столетиями» (Марковський Є. Російсько-український словник. Т.1 // На мовознавчему фронті. - С.45) «Насколько велико влияние русотяпов, это доказывают факты, что не только реакционеры, но и явно советские ученые начинают говорить, а кое-где уже и принимают меры, чтобы перевестись в Россию, другие республики, «где нет украинского наречия». Есть русотяпство и среди студенчества» (Волков Стан вузів України // Більшовик України. 1929. №17-18. - С.89) «Всегда вновь рождающееся связано с болезнями, и это дело не составляет исключения. Пока дождёшься своих учёных или приспособишь тех специалистов, которые должны будут преподавать у нас на украинском языке, несомненно, мы будем иметь, может быть, некоторое понижение культуры. Но этого пугаться нельзя» (Г.И.Петровский. Центральный Исполнительный Комитет СССР. Вторая сессия. Стенографический отчёт. М., 1926. - C.501. ) «Я считаю, что ныне основной лозунг, который мы должны выдвинуть - это внедрение украинского языка в употребление». (Косіор Ст. Українізація і завдання КП(б)У // Більшовик України. 1929. №1.- С.39) «Мы имеем профессоров, которые не хотят преподавать на украинском языке. Это не только среди старой профессуры, но и новая профессура уже с академическими заездами. Только закончил вуз, идет в вуз преподавать и стрекочет таким же голосочком, как и старая профессура, тогда как он должен быть орудием украинизации вузов» (Ахматов Л. «Спілка визволення України» // Вісник радянської юстиції. 1930. №6. - С.163)
выписка из журнала заседания Полтавского уездного земского собрания 16 сентября 1908. По докладу №60 о распространении среди сельского населеня уезда брошур по сельскому хозяйству на украинском языке. Предсттвитель от крестьян Д. И. Омельницкий , поддержаный остальными гласными от крестьян, заявил, что издание брошюр на малорусском языке не требуется, так как население знает русский язык, и если ему читать малороссийские книжки, то придется учиться еще раз. В виду заявления гласных от крестьян, собрание принимает решение: брошюр на малороссийском языке не продвать и не покупать
.Украинцы депутаты, в своих округах не смеют употреблять слово " украинцы", "украина". Они сами говорят : с этим словом пока надо быть осторожным. Наш народ раздражается от слова"украинцы" и говорит- Мы русские. Эти депутаты выбраны не по народной программе, а по социалистической. Депутаты говорит об украинстве не смеют. Я мог рассказать , какую тяжелую борьбу ведет галицкое крестьянство против "фонетики" и украинского жаргона, которым им Глуховский и Бадени вместе с Бобржинским насильственно ввели в школах, вопреки их массовым протестам....
..Требуют введения украинского языка.Нет , вовсе не украинского языка, или как мы называем украинского наречия, на котором говорят сейчас на украине, вовсе нет- хотят ввести тот тарабарский язык, который сочинил проф. Лучицкий и все, иже с ним.
Ззгодна з кожним вашим словом! І більшість так званих "російськомовних" навіть не планують переходити на українську. Я помітила, що мова накладає якусь печать і на характер. "Російськомовні" більш агресивні, категоричні, схильні до скандалів. Звичайно, не всі, але більшість.
Гарне і корисне відео, дякую. Але одне не дає мені спокою: понад 100 книжок на рік?? Це як? По 3-4 дні на книгу? Як людина яка читає кожного дня в середньому десь годину і в якої ну аж ніяк не вихрдить більше 15-16 книг в рік, я не можу зрозуміти як це можливо 😅
Павло Глазовий-вірш КУХЛИК: Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю. - Продавщиця: - Что? Чево? Я нє понімаю. - Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. - Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. - Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови. - Продавщиця теж була гостра та бідова. - У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. - І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.
Належність української до групи східнослов'янських мов під великим питанням. Спорідненість української і білоруської не викликає сумнівів, а от щодо російської, то це питання треба дослідити. Багато рис і лексичний запас поєднують українську із польською: починаючи від кличного відмінку, який Ви згадали, далі чергування приголосних при відмінюванні (ренка - ренце), "у" у родовому відмінку іменників чоловічого роду (пшистанек - пшистанку). То чому ж українська і польська знаходяться у різних групах? Більша спорідненість російської і болгарської невипадкова, бо російська повстала великою мірою з книжної старо-болгарської мови. Мовознавцям вже давно належить представити іншу концепцію походження української. Дивно, що її немає.
Йой, що це за бог такий прийшов 200 років тому на терени фіно-угорського народу московських боліт і створив так зване московське есперанто на основі староболгарської ( церковнослов'янська ) ? Що це за бог такий жорсткий, який примусив фіно-угорський народ забути свою рідну мову і розмовляти оновленою церковнослов'янською ?
@@user-sp8nh5sq7l Слушайте хабадников, они ещё не то порассказывают.Мы все находимся в виртуальной Игре - школе для душ. Всё декорации и антураж созданы высшими силами, сценарий в общих чертах описан в библии И цель игры осознать себя божественным бессмертным частицами, осознать, что мы единое Божественное Сознание и построить золотой век. Наши противники, играющие темных- это иудеи, хабад, моссад cсионизм.
"Подорож ученого доктора Леонардо" - бомбезний твір, дуже кумедний. Але я не певна, чи це той рівень гумору, який зчитають школярі. Можливо, уривками чи щось з його коротшої прози.
Що за нелюбов до "Волів"? 🥲 Класний роман, мені в підліткові роки зайшло. (Бо його, бляха, читати треба, а не ту кринжу, що в підручнику написана, на вуха собі вішати. У нас в принципі великі романи підлітки тяжко читають, хоч іноземні, хоч українські, хоч які).
