ПРИВІТ !!! :) Дякую, що завітали на мою сторінку :)
Hi ! My name is Vitaliy. I am originally from Ukraine. I like to play guitar and sing songs. Mostly I play covers of my favorite Ukrainian, Russian, and English songs. Sometimes, when I get inspired, I compose my own songs. Thanks to RU-vid I can share my passion about the music with other people.
If you like my music, then stay tuned and subscribe to my channel :)
*********** "і чужому научаюсь, і свого не цураюсь..."
Трохи швидко співаєш і перебір не той, краще ж вивчити оригінальний. І попробуй під метроном грати ( я сам гітарист, і це не так, що наїхав на тебе, ні, я тикаю пальцем в помилки. Успіхів)
Коли літо приходить - гаряча пора, І на сірому камені плавиться тінь, Тільки дзвінко кричить на смітниках дітвора, Говорити, ходити і думати лінь. Коли сонце розжарене над містом висить, І від чаду машин кругом йде голова, - Я згадаю прохолодних озер блакитить, Куди їздив колись старенький трамвай. Приспів: Повези мене туди, де природа сама, Повези мене за місто, де асфальту нема, Повези мене туди, де зелена трава, Повези, повези, о-о-о, старенький трамай. А відпустка у жовтні, а далі - зима, Я стараюсь не дивитись на засмаглих дівчат, Ні морозива, ні пива, бо води нема, Як ті люди живуть в республіці Чад!?! А я хочу в Антарктиду - хоч би на мить... Ледве ноги волочу, очі піт залива... Знов згадав я прохолодних озер блакить, Куди їздив колись старенький трамвай. Приспів.
Дякую, Станіславе! Я одружився, а потім у нас народився син, і відтоді в мене практично немає часу на гітару і нові пісні. Робота і сім'я займають весь мій час. Але бажання грати і робити нові відео не зникли. Накопичилось багато нових ідей. Дасть Бог, прийде час і вони реалізуються.
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить - не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить - не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею! 1944
День Победы! День Победы, как он был от нас далек, Как в костре потухшем таял уголек. Были версты, обгорелые, в пыли, - Этот день мы приближали как могли. Этот День Победы Порохом пропах, Это праздник С сединою на висках. Это радость Со слезами на глазах. День Победы! День Победы! День Победы! Дни и ночи у мартеновских печей Не смыкала наша Родина очей. Дни и ночи битву трудную вели - Этот день мы приближали как могли. Этот День Победы Порохом пропах, Это праздник С сединою на висках. Это радость Со слезами на глазах. День Победы! День Победы! День Победы! Здравствуй, мама, возвратились мы не все... Босиком бы пробежаться по росе! Пол-Европы, прошагали, пол-Земли, - Этот день мы приближали как могли. Этот День Победы Порохом пропах, Это праздник С сединою на висках. Это радость Со слезами на глазах. День Победы! День Победы! День Победы! Перевод песни Лев Лещенко - День Победы
@@dancih153 ты еще скажи, что лично Сталин. Нахер эту дичь травить? Десять лет не редактировалось, а потом вдруг резко НКВД село писать стихи. Более того, в 1951 году НКВД уже и не было.
@@cdmaxOdessa якщо ти вважаєш сталіністські репресії на території України «дічю» то мені не має про що з тобою говорити. Судячи по твоєму нікнейму, то ти з Одеси і вдячний твоїм одноміщанам, які відстоюють національні ідеї на фронті або в тилу і закликаю тебе до того ж.
@@dancih153 я считаю дичью твой коммент про текст и упоминание НКВД, которого в 1951 году уже и не было. Сейчас вся Украина в обороне/атаке. А Одесса особенно благодарна Николаеву, который сейчас прикрывает южный фас и находится под таким же бесконечным обстрелом, что и Харьков. В город корабелов на постоянной основе идет одесская помощь самым необходимым: вода (Одесса не по наслышке знает, что такое жажда), припасы, медикаменты. Обратно едут раненные в наши больницы и госпиталя.
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить - не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею!
