У одному 5зірковому готелі всі поверхні витирають рушниками після минулих гостей, і склянки теж, щоб не було крапель і розводів 🙂, там де є папірчик «продезинфіковано» скоріш за все витерто рандомним рушником, ніяк не спиртом; власники дуже економлять і у покоївок немає часу і стільки засобів щоб зробити як треба, до того ж покоївка скоріш за все рандомна дівчина без медкарти; насправді якість чистоти не дуже залежить від зірок, бо їх дають за кількість послуг і розваг в готелі
Вау , випадково натрапила на Ваш канал і залипла на вже не знаю який за рахунком відос 😻 Готую смачнющий борщ під Ваш гарний голос і цікаві історії ) Дякую ❤️
Жити в постійному стресі дуже небезпечно.. хто б що не розплвілав, що стрес корисний. Ні, навіть малий він призводить спочатку до невидимих потім видимих проблем зі здоров'ям 😢
10:18 саме мій випадок. Я переїхала до свого майбутнього чоловіка у 20, щоб втекти від жорстокої нарцисичної матері, так і не насолодившись свободою та одинокою юністю (пожити одній, пізнати себе, нагулятися, тощо). Я кохаю свого чоловіка, у нас здорові стосунки і ми разом вже цілих 9 років, хочемо дітей та будинок, плануємо майбутнє. Але це не відміняє того факту, що моє життя могло б скластися інакше, бо в такому ранньому шлюбі дуже важко знайти себе та відчути юність на повну.
Чоловіки такі:"О, ну нарешті знайшов собі дівчину. Так давно хотів поєбатись, і ось це буде регулярно. А вона й розумна й гарна і спілкування у нас круте." Мозок чоловіка після сексу:"Все. Вона нам не цікава. Мені пофігу що ти там планував, я сказав шо цікавість втрачена, значить вона втрачена. Все!" Чоловіки йдуть від жінок. Жінки:"Скористався мною, йому треба був тільки секс, він отримав що хотів і кинув мене" Насправді є і ситуації коли реально користуються і кидають, але жінкам просто треба розуміти що це не завжди так. Буває коли ось так як хотів тривалого спілкування але не вийшло. Це як серцю не накажеш.
Ррррр, крихітко! (с) Щодо моїх рис, то я можу визначити таке: 1. Якщо мене розлютять, то я з милої усміхненої молодиці стаю огидним стервом упродовж двох секунд. Якось навіть це перевірила за допомогою сеуундоміра на мобілці, бо хотіла втямити, чи можу дати таку особливість одній із персонажок. Це вельми помічна річ, адже працюю з людьми, котрі ЗОБОВ'ЯЗАНІ добре знати державну мову, а ці падлюки ще й зі мною сперечаються через помилки! 2. Якщо мушу зробити переклад, то зроблю його вдвічі швидше. Якщо маю перевірити автореферат, то перевірю його не за тиждень, а за кілька годин (залежно від того, чи матиму інтернет). Так, це виснажлива гидота, зате скільки ж я потім маю часу для своїх книжок! Ммммм! 3. Глибоко ненавиджу тварюк, які псують повітря, яким ми всі дихаємо, й заодно порушують закон України про заборону паління у громадських місцях. Якщо вас вони теж бісять, то ловіть новий спосіб. Досі я переважно скандалила, викликала поліцію, докоряла їм і загалом виконувала функції камери стеження, а сьогодні перевірила дещо нове для себе. Тож: дика спека, на зупинці я, старша пані й один придурок. Придурок сидить не на сидінні піді склом, а поряд на кам'яній огорожі парку Шевченка. Хто був біля жовтого й червоного корпусів університету в Києві, ті знають, що вона має якогось півметра висоти й на ній улітку дуже люблять сидіти. Так от, придурок витягає цигарку. Пані кривиться, та мовчить, а я саме підійшла була до дороги. Придурок запалює. Пані ще гірше кривиться, та все одно мовчить. Гаразд. Я миттю підходжу до неї й голосно цікавлюся, чи не вадить їй оця огидна наволоч, яка тут закони порушує, ще й тицяю на придурка пальцем. Придурок миттю гасить і викидає цигарку. Вже він тепер кривиться, а ми добре почуваємося. Залучайте людей довкола, шановні! Йдеться не тільки про ваше, а й про їхнє здоров'я! 4. Оскільки заробляю мінімалку й уже віддала на початку повномасштабного вторгнення все, що могла віддати, то привчилася до постійних донатів із зарплати й авансу дуже простим чином. Я щоразу фантазую про те, як мої гроші у правильних руках рознесуть чергову партію болотяних почвар, і відчуваю задоволення на рівні оргазму. Це добре для донатів ЗСУ, проте так собі для мене, бо нещодавно зрозуміла, що сексу вже фактично й не потребую. От знайду собі партнерку чи партнера - і що цій людині скажу?
Фармацевтичні препарати не розглянули як слід, їх бізнес отруює здоров'я та співпрацює з хірургією. Жоден лікар не назначить вам дійсно дієве лікування, бо їх мета заробляти на вашому хворобливому стані. Це не новина для тих хто має хронічні хвороби, але брехня переважає правду - тому вони і далі займаються своїм заробітком на горі людей.
Ще досить небезпечним є водіння після недосипу або в стані виснаження. Воно б'є всі рекорди за кількістю дтп за участі водія, що заснув або не вчасно зреагував
Нещеплені домашні тварини, особливо кішки. Сказ поширюється і через їжаків, щурів. Тварина, заражена сказом може спочатку не мати симптомів і бути досить лагідною до власника. Гідрофобія також розвивається не одразу. Велике значення має місце укусу, це визначає наскільки швидко вірус пошириться тілом. Скажену тварину вилікувати неможливо. Сказ легко передається через найменші пошкодження шкіри, навіть якщо з подряпини не тече кров. Навіть заслинення твариною шкіри є недобрим. Рекомендується одразу їхати в лікарню для отримання антирабічної вакцини.
Не смітник, а сміттяр, пані Багіро! Як зброяр, крафтяр тощо. Також: не готові почути про це/ не готові почути цього. Бо: зробити що - не зробити чого. Дякую за переклад! Підлітки дуже багато чого не хочуть знати, проте я це обмежу до кількох пунктів. Бо коли працювала у школі, то постійно хотіла повіситися через це... 1. Не витрачайте стільки часу на ігри в мобілках на перервах і після школи!!! Це надзвичайно тупо. Поїжте, пограйтеся з однолітками, почитайте щось, виконайте частину домашнього завдання, а після школи погуляйте й побудьте з родиною. Часу вам ніхто не поверне, тож витратьте його на саморозвиток! Якщо гра допомагає розвиватися, то чудово. Якщо гра жере ваші час і гроші, то до ката її! 2. Можна прожити щасливе життя, міняючи мобілку раз на десять років. Просто треба купувати щось якісне, а не стоп'ятсотий айфон, який наступного року втратить актуальність. 3. Зуби ТРЕБА чистити принаймні двічі на добу, а руки ТРЕБА мити щоразу після туалету чи після приходу з вулиці. 4. Дружити треба з надійними людьми, ще й узаємно, а не з найпопулярнішими. Це стосується й кохання: шукайте "свою" людину, з якою й вам буде класно, і якій із вами буде класно, а не найгарнішу. 5. Навчання - це тривалий процес. Хто не дізнається постійно про розвиток науки, той лох і зрештою почне заряджати воду від телевізора! 6. Коли помирає хтось, кого любиш, то цей біль не "минає", як часто брешуть, а просто з часом знижується рівень його інтенсивности. Про цих людей треба зберігати світлі спогади й жити далі, бо вони б цього прагнули. 7. Якщо ти, придурку малий, таки стрибонеш із того даху, то не вб'єшся, а зламаєш собі ноги і хребет, отож можливо, що вже не встанеш. НЕ СТРИБАЙ. Усі проблеми можна владнати адекватними діями! А якщо вже тебе так забулили у школі, що кортить полізти на дах, і дорослі справді нічого не можуть удіяти, то можна змінити школу й почати все заново. Тільки простеж спочатку за своєю поведінкою! Може, ти коїш якісь дурниці? Якщо ні, то проблема полягає не в тобі й таки треба міняти середовище. А якщо таки в тобі, то треба мінятися. В дорослому житті теж ніхто не любить огидних учинків, але люди вже вміють шукати причини й міняти що себе, що умови. А передусім - домовляються словами крізь рот!
Картковий будинок (House of cards). Обережно спойлери. Начебто вони були змушені переписувати сценарій останнього сезону на ходу, відійшовши від оригінального наміру. Бо Кевін Спейсі тоді якраз попав у той свій скандал і суд, і контракт з ним розірвали, а його персонажа вбили. Дуже цікаво, яким би був серіал, якби вдалося втілити його як і планувалося спочатку. Я була просто в шоці від розв'язки, це було ганебно як на мене.
Психотерапевти такі ж як і так звані священнослужителі, які набивали свої голови лайном - протягом довгих років, та твердо переконані в своїй брехні (яку їдять самі, та інших пригостити не проти) Я на відміну від звичайних людей не боюсь говорити, будь які теми для мене відкриті та публічні. У той час коли бідолашні шукають допомоги серед дурнів, я прагну мати розум Божий та порятунок Його. Це грубо звучить, але існують не тільки приємні моменти у спілкуванні серед тих хто прагне жити. Серед усіх бідолах, прикро чути про людей що доглядають за рідними - витрачаючи весь час на догляд за ними. До того як з'явилося стільки ліків, таких проблем у світі не існувало. - Моя бабця, яка сильно мене любила, відмовилась від лікування - її слова були щирими, вона сказала що не потребує операції та протримається стільки скільки Бог їй назначив. Не катуючи нікого своїм помираючим тілом, вона провела в агонії майже пів року (знову ж таки завдяки медикаментозному втручання, інакше кінець прийшов би куди раніше). Це мій погляд, я бачу що є ті хто народжують за для себе, та ті хто взагалі не хотів тих дітей. Ті хто розповідають про обов'язки, та кажуть нам про борги - любові не мають. Лише ті хто існують заради нас, та не вимагаючи тільки дають - гідні усієї слави та похвали, яку тільки можливо уявити від слова взагалі!
Я вже про це писала, та раптом іще хтось не бачив/бачила, а йому/їй це знадобиться. Один із моїх колишніх був селюком у найгіршому значенні цього слова, яке Ви взагалі здатні уявити. Огидний, жадібний, часом із чорними нігтями, ще й у псевдоспортивних лахах, а до мене виставляв цілий перелік вимог. Його цікавив секс, а не те, про що я могла розповісти (а я дуже багато про що можу розповісти, бо постійно навчаюся, вдосконалююся, дізнаюся, та й тоді на радіо працювала). До речі, секс був незахищений, отож нині мені гидко про ту свою наївність і згадувати. Ще він паскудно ставився до своєї матері, тож я втямила, що згодом теж матиму таке ставлення. Романтична особистість поволі, та невблаганно ставала собою - лицемірною мерзотою без мізків і совісти, тож коли певної миті він виштовхав матір із кімнати, щоб "не заважала", а замість мене обійняв новий монітор, то я вирішила, що годі. Він іще згодом намагався мені писати, та зрештою припинив. І це було правильне рішення. Щоправда, невдовзі потому я вперше зустрілася з нинішнім колишнім, але це вже инша історія. Цей принаймні миється регулярно й має хоч якусь крихту совісти. З моєї розповіди треба дійти ось якого надзвичайно важливого висновку: якщо перед Вами майорить хоч один прапор неправильного кольору, то поцікавтеся у власника/власниці словами крізь рот, а чи хоче він/вона цей прапор прибрати, чи ні. Якщо ні, то не зволікайте, а давайте драла, бо доки ця особа сама не вирішить, що не варто так поводитися, доти з нею неможливо буде знатися! Пам'ятайте, що з лиця води не пити, а з норовом жити!
Вам уже про це писали, пані Багіро, тож я просто потверджу своїм дипломом, що одружитися можна тільки з кимось. Дякую за переклад! (Так, я нарешті це все почула чотири місяці потому.) Що ж... Колишній, скажімо, так утомився мене попереджати, яка з нього наволоч, що зрештою просто у вічі заявив, що ми не пара. Боявся за моє здоров'я, зокрема психічне, бо я задля нього пішла була на таки чималі жертви й навіть життям ризикувала. Ну, він укотре мав рацію: нині я почуваюся набагато ліпше.
Не маю цікавих історій, зате маю сумну й повчальну. Мене в дитинстві не так виховували, як радше залякували, тож я не уявляла, як мушу поводитися. Дорослі потім тішилися, яка з мене славна дівчинка, а сама "славна дівчинка" тим часом планувала самогубство й кілька разів намагалася його втілити. А ще я зневажала молодшого брата (маємо шість років різниці). Про ставлення до нього мені теж ніхто нічого не сказав, отож я його постійно лаяла й діставала. За це мені завжди буде соромно. Тож я пішла вмиватися, бо заплакала, доки це писала, а всі, хто має дітей, хай навчають їх адекватної поведінки!
Рахінджа це народ який завезли до Бірми англійці. Під час другої світової рахінджа мусульмани отримали зброю і вирішили що буде дуже добре якщо влаштувати геноцид місцевим буддистам. Бірманцям це не дуже сподобалось і з того моменту вони не дуже дружать
Насправді, специфіка створення серіалів (і аніме) саме в цьому і є - дуже крутий початок та дожимання історії поки вона приносить гроші, а потім швидке згортання часто в зовсім не запланований момент. Сумно але ж ми все ще любимо це 🤷♀️
Насправді вважаю кінцівку "Гри престолів" дуже вдалою та абсолютно в стилі історії. А от "Як я зустрів вагу маму" просто розчарування! Так багато підлаштовуватися під побажання глядачів, щоб у кінці повернутися до початкової ідеї? Ваш серіал жив свое життя та змінювався. Пробачте, але ви не можете вдати, що розв'язка була після першого сезону, бо так не було! 😡
Якщо доглядаєте хворих родичів або друзів, то пам'ятайте: це вони мають чудових піклувальників/піклувальниць. Ви, найпевніше, таких не матимете, коли потребуватимете. Подбайте і про себе! Мене цього навчили життя й одна з маминих доглядальниць (без них я б таки повісилася, бо остання стадія раку - це жахіття, та й то мамі ще було набагато легше, бо вона не відчувала половини болю - принаймні так мені пояснили лікарі). Так от, та доглядальниця - професіоналка й бачила чимало всячини. Певної миті після перев'язки, коли мама спала, ця пані наказала мені дбати про себе. Бажано вже зараз. Бо то мама мала добру дочку, а я доброї дочки не маю й, певно, не матиму через проблеми зі здоров'ям і пошматовану нервову систему. Нині, півроку потому, я намагаюся так діяти, проте все одно почуваюся так самотньо, що петля аж манить. Добре принаймні, що з мене таке вперте стерво, тож не піддамся. Проте що буде далі, не уявляю... Цінуйте тих, кого любите, дбайте про себе й майте людей, із якими часом можна добре поспілкуватися!
Півтора року існувала в иншій країні сама-самісінька й неодноразово давала собі ляпаса за думки про самогубство. Нині готова загризти всіх, хто запитає про "а чого ти там не лишилася, там же такі перспективи?". Так, я там із багатьма цікавими людьми познайомилася, так, ідеально знаю мову... То й що? Мій дім удома. Й це, зважте, не залежить від віку, бо он невдовзі тридцять шість матиму. А якби мене вигнали у вісімнадцять, то я б тоді точно повісилася - та й годі. Щодо почутого: зазвичай так роблять або ідіоти, або представники вкрай проблемних сімей. І якщо баптисти - це переважно ідіоти, то решта чи має якісь психічні захворювання, чи просто ненавидить дітей через певні обставини, які можуть від тих дітей не залежати. Скажімо, зґвалтована, обманута, покинута жінка не любитиме дитини, бо та нагадуватиме про свого батька. Це не дитяча провина, проте й не материна. На жаль, люди часто не мають часу, коштів і відваги на похід до психолога, тож давні образи ятрять їхні серця, а страждають через них невинні... Я дуууууууже добре знаю, про що кажу: для мене порівняння з батьком - це образа, бо він трохи заспокоївся нещодавно, а доти був тварюкою. А ще він псих і вірун у чипізацію. Тож я розумію, чому мама часом отаке мені заявляла. Й усе одно вважаю, що окремо вони були б обоє щасливіші...:(((
прослухала з якимось мазохістичним задоволенням. шалений приплив щастя і подяка собі коханій за те, що я ніколи не бажала мати дітей і чітко прийняла правильне рішення на основі своїх бажань. подорожуємо з чоловіком, проводимо вільний час як заманеться і насолоджуємось життям. все це замість описаного у відео. особливо жахнули оповіді про запахи. я, що приймає душ по 4 рази на день і обожнюює парфуми та аромадифузори, бо маю надчутливий ніс! я би мабуть звела рахунки з життям якби з мене ота вся гидода, описана у відео, виділялась і смерділа. фееееее.
