Crash Production. I wanna say: too many thanks, for this work, really Ukrainian is very difficult to pronounce. You know what?, we need the lyrics too. Greetings from 🇨🇷 Costa Rica. 4:19
Тобі знайоме почуття спустошення Коли ідуть бої без оголошення Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу Та у душі тепло замінюють морозами І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі Прийшов до тями, опинившись на платформі Пульсує в грудях серце посеред самотності І вже ось-ось почнеться відлік незворотності І ніби до повітря доступ перекрили Та через мить ти підірвешся на ворожій міні І ніби місто охопила революція! Скрізь падає каміння, палають вулиці А на майданчиках дитячих гуляє вітер Порожня гойдалка там, де вчора були діти І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати Луна довічний сум твоєї втрати І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає Тобі знайоме прощавання нескінченне Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах Квиток в один кінець, і ти стоїш на станції І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції У голові прокручуєш з життя світлини Щоб все запам'ятати до останньої краплини І вже нема часу триматись за руки І, наче мить, проносяться години А далі потяг їде на шаленій швидкості Від рідної землі твоєї долає відстані Туди, де з гір зриває ріки водоспадами І крик птахів розлітається по автострадах! Туди, де ми навік пов'язані з тобою Туди, де час ніколи нам не дасть спокою У цих миттєвостях та їх дрібних частинках Ми разом до останньої життєвої сторінки І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я Я тебе не забуваю Я тебе не забуваю, бо ріднішої нема
Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, Вип'єте холодного вина. Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне". Так, життя - прекрасне, а вона... А вона, а вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь Та хіба зуміє голос подолати цю печаль. Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста. Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося По русифікованих містах. Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста. Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося По русифікованих містах. Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.
