Канал створений ,щоб поширювати інформацію,перевірену через особистий та клієнтський досвід.
10 років допомагаю активним людям за авторською системою прибрати тривожність, позбутися наслідків руйнівного стресу , навчитися розслаблятися .
Щоб підняти життєвий тонус для життя та кар'єрного росту.
Клінічний психолог, травмафокус терапевт,сертифікований психолог EuroPsy (EFPA ),автор першої україномовної безмедикаментозної програми допомоги при панічних атаках та тривожних розладах.
Так,наша реальність. Хоча дещо для себе ми можемо все таки зробити ,щоб стрес не був настільки руйнівним.Це гігієна соцмереж, самонавчання,емоційний інтелект та налагодження стосунків зі своїми людьми.
Так звичайно війна руйнуе наш спокій,мрії та ще й страх за своїх рідних особливо якщо найрідніші воюють на передовій або зникають безвісти і місяцями людина у ВІчному стресі ! Це Дуже Важко сльози якісь слова недопомагають !
Перехлестывающие за край исламские эмоции не только подняли ответную волну протестов в поддержку Израиля, но и заставили многих на Западе впервые всерьез задуматься о собственной участи. Американская телеведущая Мегин Келли сказала: "Мы видели в разных городах, внутри страны и за рубежом волну антисемитизма, которая просто потрясает. Количество людей может показаться ошеломляющим… Вам не нравится Америка? Убирайтесь вон! Мы тоже не хотим, чтобы вы были здесь. Вы не хотите быть здесь, а мы не хотим здесь вас. Вот и прекрасно! Отправляйтесь домой!" В германской газете Bild был опубликован манифест, в котором среди прочего говорилось: "После террористической атаки ХАМАСа на Израиль в нашей стране возникло новое измерение ненависти - к нашим ценностям, к демократии, к Германии. В нашей стране есть много людей, которые борются против нашего образа жизни. Тех, кто радуется убийству ни в чем не повинных граждан. Кто учит своих детей ненавидеть других, потому что они "неверные". Они презирают законы и вместо них слушают радикальных проповедников. Они пользуются нашей терпимостью, потому что хотят другого общества. Мы не должны мириться с этим! Так дальше продолжаться не может!". Как могут развиваться дальнейшие события? "Европейские народы должны определиться, либо они окончательно исламизируются, либо вступают в новую религиозно-демографическую войну, правила которой еще предстоит определить. Сегодня ислам жеманно именуется во Франции "второй религией", в которую обращаются десятки тысяч природных французов. Но если в какой-то момент Франция не объявит исламу открытую войну, то эта религия неизбежно превратится из "второй" в "первую", со всеми вытекающими из этого последствиями. Что же касается "колониализма", то на него обычно вешается ярлык расизма. Но почему тиранить народ может диктатор только одной с ним крови? В "Декларации прав человека" ничего такого не говорится. Во многих африканских странах после десятилетий "свободы" от белого человека сегодня процветает работорговля и возродился каннибализм. Считать, что такая "независимость" лучше зависимости от белых - это чистой воды расизм. Аксиома, что правитель должен быть обязательно одной крови со своими подданными - чисто расистская аксиома. Если диктатура неизбежна, если народ не способен поддерживать у себя демократическое правление, то управлять им следует тому, кто способен это сделать с минимальными нарушениями прав человека, безотносительно к тому, какая кровь течет в его жилах… Сегодня европейцы откупаются от исламистов Израилем, но в ситуации открытого столкновения Запада с мировым исламом Израиль может превратиться в естественного союзника, а это значит, что возможно ему, наконец, будет позволено действовать по отношению к арабам на основании тех правовых патентов, которые разработают к тому моменту европейские правоведы. Куда заведет европейцев их правовая логика, когда перед ними со страшной неумолимостью предстанет вопрос: быть или не быть? Но в любом случае ясно, если европейцы свяжут вопрос гражданства с вопросом лояльности к своей культуре, то уже ничто не помешает израильтянам поступить так же. Лобовое столкновение Европы с исламизмом - это вопрос времени, после чего также и Израилю может быть предоставлено право воспользоваться "цивилизованными" средствами для решения своих проблем. Не все предвиденное сбывается: выступать первому приходится все же Израилю. Но кое-что зашевелилось и в Европе. Первая ласточка прилетела в виде требования выражения поддержки Израиля у претендентов на гражданство Германии. В указе МВД земли Саксония-Анхальт говорится, что соискатели должны в письменном виде задекларировать свою приверженность Израилю и осудить любые усилия, направленные против существования еврейского государства. В 1980 году в своей книге "Память Катастрофы не срабатывает" Мордехай Горовиц написал, что, как только арабам представится возможность воплотить в жизнь свои юдофобские фантазии, евреи с ностальгией вспомнят о гигиенических газовых камерах. Это ровно то, что произошло 7 октября 2023 года. И это привело нацию в чувство. Народ очнулся, и ЦАХАЛ уже не остановить. Впервые за тридцать лет "коллективный Израиль" вышел на публику без заискивающих ужимок и размазанных по физиономии соплей. И это, несомненно, главный источник для оптимизма. И победа эта способна не только воскресить Израиль и привести в чувство его ближневосточных соседей, но и споспешествовать возрождению западной цивилизации, удушаемой побратавшимся с джихадом прогрессивизмом.
Я вже не можу так погано в голові що хочеться головою битись об стіну так посилились сипптоми деперсоналізації я незнаю що вже робити а тривога така що дай дорогу про па окр гтр я мовчу там взагалі каламбур в голові я вот лежу і знаю що потрібно знити тривогу щоб симптоми теж знизились але я знаю що за день два непройде таке я не можу займатись в такому станні собою ніякий транквілізатор мене не бере антидеприсанти теж (їх потрібно попити трошки часу щоб був ефект) вот роби що хочеш хоть бери і визивай псих лікарню най забирають
По Вашому опису реально жахливий стан,але....допускатиму що є його причина (яка треба усунути). Спробуйте собі чесно відповісти чи справді уже зробили все можливе,чи це стан відчаю і безпорадності. Можливо рішення і не таке складне ,просто треба зробити хоч перший крок у напрямку
Дякую за відео! Я так періодично і роблю, всі канали видаляю навіть з пошуку, бо і там знахожу їх. Але під час тяжких ракетних обстрілів знов підписуюсь і потім знову треба відвикати і все видаляти. Читати новини постійно і стрессувати із-за них це така ж сама погана звичка, як і паління.
Доброго вечора, цікавить таке питання по цій темі: мій менший син робить стереотипні рухи, от наприклад стоїть на одному місці і водночас стрибає і махає ручками як меьелик. Що це може означати? Я не знаю як допомогти малому, ходили до лікарів, кажуть що малий себе так заспокоює, але що робити щоб ці рухи не повторялись . Буду вдячна за відповідь
Євгенія, це просто чудовий запис, пропрацьовую свою нав’язливу думку за цим відео. Моя нав‘язлива думка: Періодично прислухаюсь до власного тіла і відчуваю симптоми, що зі мною щось не так. Бо хочу контролювати свою тіло та недовірою йому, бо був випадок, коли піднімався тиск.
Насправді це має діагностувати виключно фахівець. Так само як Ваш нежить може бути одним і єдиним симптомом,а може бути одним з симптомів захворювання.І рішення та допомога буде різними.Теж саме стосується невротичних розладів.
А якщо відчуття , що я повернувся у часи студентства? Знов живу з батьками, не маю грошей і вже не маю планів на життя? Якщо що-я працював на улюбленій роботі, з чудові гроші. Орки відібрали в мене це життя
Здравствуйте! У меня такая проблема, я заболела и из-за боли в горле не могла нормально спать одну ночь, но всё же уснула и хорошо спала На следующий вечер у меня началась паника, вдруг я опять не усну? И так и случилось, только уже из-за тривоги не уснуть, я не спала всю ночь. На следующий день ещё хуже - страх был целый день не уснуть ночью, но в ту ночь я всё таки уснула ближе к 3 часу ночи и проснулась в 10 утра. Сегодня мне опять так плохо, сейчас ночь, никак не могу уснуть, из-за тривоги не уснуть, как бы иронично это не звучало. Головой я понимаю что это полный абсурд, но не могу избавиться от этой тривоги и уже сейчас тревожусь за завтра, послезавтра. Проблема ещё в том, что я болею, и пойти погулять, встретиться с друзьями, заняться спортом или даже просто в течении дня быть активной, чтобы уставать - я не могу. У меня раньше была бессонницей, от того что я за день не сильно уставала, например у меня такое было на карантине, но чтобы не спать целую ночь - не было. В обычные наполнение бытом дни - сплю очень хорошо, ложусь сразу засыпаю, теперь боюсь, что всё будет не так как раньше. Пожалуйста, посоветуйте, что можно сделать, потому что мне очень плохо морально из-за этого, сердце сильно бьётся, особенно ночью, чувствую себя днем как будто я серая масса, даже аппетит стал хуже. Я ещё й очень тревожный человек, боюсь уже не только бессонницы, а последствия - боюсь сойти с ума, не вылечиться от простуды, снизить иммунитет и тд.
Тривожність по моєму досвіду це зацикленість навязливих катастрофізуючих думок, які викликають страх, а страх в свою чергу підвищує рівень тривожності. Потім ця тривожність підтверджує думки, виникає ще більший страх і так по колу. Саме найбільш неприємне те, що чим вище тривожний стан, тим більше звужується фокус уваги, блокуються емоції, приходить відчуття що з тобою щось не так і життя навколо якесь не таке. Це все лякає ще більше. Жити в постійній тривожності це бути абсолютно нещасливою людиною. Купа обмежень, фокус уваги на собі та своїх відчуттях, замість того щоб насолоджуватись тим, що навколо. Я десь 10 років прожив без тривожності і панічних атак. Був сильний стрес, тревога, панічні атаки. Потім я це все поборов. Я про це все навіть не думав. Подорожував, насолоджувався життям. Потім почались труднощі в житті і я вирішив звернутись до психолога. Бо мав безсоння і депресію. Перші сеанси йшли нормально, я навіть знову почав радіти життю. А потім вона запитала чи були в мене панічні атаки. Кажу були, дуже давно. І психолог почала розвивати цю тему. Я спробував перервати її, що в мене це було давно і мені це не потрібно. Вона продовжила переконувати що я сам по собі тривожна людина і воно не може так просто пропасти і почала мене вчити всіляким методам як себе заспокоїти. Методи доречі абсолютно не ефективні. Мене в той же день так накрило як ніколи. І знову почалась боротьба з самим собою і страждання. І ця людина викладає в університеті на кафедрі психології. Теорія це добре, але якщо сам не переживав нічого подібного, то треба хоча б не нашкодити...
Зараз відносно спокійний. Ніщо нас так не лякає, як невідомість, нерозуміння, що з нами відбувається. Якщо розкласти все по полочкам, зрозуміти механізми виникнення тривожності, та як ця петля розкручується думками, то стає значно спокійніше. В цілому я навіть сплю зараз краще ніж в дитинстві. Вмію так добре розслабитись як ніколи раніше. Більше розумію себе, свої стани, та почуття. Тож вихід просто в тому щоб розібратись як це працює і перервати ці зацикленості. А потім змістити фокус уваги на життя, на навколишній світ. І почати нарешті жити. Життя без страхів просто прекрасне і не має обмежень. Мрієш, ставиш цілі, насолоджуєшся, подорожуєш, живеш, радієш моментам, кайфуєш від флешбеків в дитинство. Позбуваєшся від токсичних відносин з людьми. Даєш собі право на власні почуття, бажання, радість і щастя. Це неймовірно просто. Як не дивно, навіть початок війни я пережив з холодним розумом, і діяв чітко і злагоджено. Тому моя сім'я була в безпеці в перший же день. І не було жодної безсонної ночі та надмірних переживань. Хватило ресурсів заспокоїти інших. Якось так. Всім добра....
@@vitaliysander898 вдячна за коментар.Іноді те,що називаємо "панічними атаками" є зовсім не про тривогу та страх,а скрита агресія наприклад, або емоційне вигорання.Тому людина заплутується.А щодо стійкості у екстримальних умовах-війна,це приємний бонус усіх контролерів.Єдине тримати баланс між контролем та станом глибокого розслаблення.
