Всеукраїнська благодійна організація "Даун Синдром" - об'єднання батьків дітей з синдромом Дауна, що працює в форматі благодійної організації з 2003 року. Наша місія - сприяння покращенню якості життя та формування нового майбутнього для дітей та дорослих з синдромом Дауна та їх родин в Україні. Допомога таким людям дітям несе в наше суспільство загальнолюдські цінності. Дитина з синдромом може народитися у будь-якій сім’ї - незалежно від соціального статусу, освіти й рівня доходу батьків. Ми звертаємо увагу на це питання і таким чином допомагаємо суспільству бути готовим, толерантним і обізнаним. Ми професійно і якісно надаємо соціальну, психологічну, реабілітаційну, інформаційну допомогу таким дітям та їхнім сім’ям.
Дяка Богу що є покликані люди які розділяють і несуть труднощі ближніх.Хочеться побажати Ганні здоровя, мудрості і бачення в роботі з дітьми які потребують допомоги.В цей складний час шануймо працю всіх вчителів ,вихователів, бо вони вкладають частину себе.
Памʼятаю як Юлія стала працювати в нашому центрі на Райдужній… Вона мабуть була одним із найкращих адмінів… Ще Юлія приводила свою донечку на наші свята . :)😊 А музичний проект , був неймовірним . Дякуємо ❤він розкрив наших дітей у світі он-лайн …
Як чітко та різноманітно відображені батьківські страхи та відчуття в перші дні після повідомлення підозрі синдрому Дауна. Мені буде цікаво знати Ваший досвід інформування про синдром Дауна підлітків з типовим розвитком. Слухати було цікаво:) Дякую!
Як я Вас розумію, Анна... Все, що Ви розповідаєте, ці емоції, хвилювання, душевні болі, які переживав і переживає кожен з нас, хто стикнувся з даним діагнозом. Дякую Вам за відверту бесіду, за сміливість говорити на загал. Уклін Вам за те, що не стоїте осторонь питань, які стосуються соціалізації наших діток.❤
Вдячна за щирість, відвертість, дуже мудро, потрібно і повчально! Моєму Назарію 3 роки, і я жодного дня не сприймала, і не сприйматиму його, як інваліда, чи хвору дитину. Весь цей час ми живемо звичайним життям, граємося, займаємося, гуляємо, любимо світ і усіх у світі. І я щаслива, що він у мене є! І дякую Богу за все! Бо щоб ми не робили, з якими б труднощами не стикалися - ми стаємо лише сильнішими, впевненішими, обізнанішими. І дуже хочеться подякувати усім, хто полегшує життя батьків дітей із СД, які інформують, навчають, підтримують, розуміють! Уклін всьому вашому колективу!❤ З повагою .
я мама інклюзивної дитини. такі діти займаються максимум 20-30 хв. Та й інші, мабуть також. У вас 5 блоків , на кожний 5-10 хв. Реально дуже довго. Тим паче діти - не роботи, то не хочу, то не получається, навряд на практиці в одному занятті можна помістити всі 5 блоків. Це теорія а не практика.