Ещё пели у нас не "взяли мене, повiнчали", а "взяли мене, та й вiддали, i свiт менi зав'язали". Отсюда было ясно, что не просто обвенчали, а отдали замуж насильно.
Был ещё один куплет в конце, который пела моя мама, от него более трагичный смысл у всей песни: Чи ж не було кращого полюбиться? Чи ж не було рiчечки утопитися? Були рiчки - повсихали, Були кращi - повмирали. Така доля моя, гiрка доля моя ...
Mam kilka płyt, które otrzymałam parę lat temu od Julii, która śpiewa przy akompaniamencie kurnika także wspaniałej klasy Antoniego Plicha. Także interesujący duet. Ich występy w moim domu nad morzem, dzwięczą nadal w uszach. Wspaniały śpiew. ❤
J'écoute cette chanson interprétée Dalida. Je la découvre, car mon ami ARNO l'a reprise à sa façon il y a peu de temps. C'est diamétralement opposé, mais très réussi dans les deux cas ...
+Oleksandr Korotkov Дякую. Всі фото знайдено в інтернеті на різних сайтах. Напишіть, будь-ласка, яке фото за рахунком і я пришлю Вам посилання на сайт.
+Oleksandr Korotkov honchar.org.ua/p/istoriya-rozvytku-zhinochyh-prykras-v-ukrajini-iv-xviii-stolit/ На сайті Музею Гончара була стаття про народні жіночі прикраси, фото було взяте з книги Г. Врочинської "Українські народні жіночі прикраси"видавництва "Родовід".
