Крутилось пір'я на вітру. І я згадав негоду ту, В яку мене моя любов покинула. Виймали жала із грудей Очата двох моїх дітей. І вся моя любов на них рікою хлинула. Приспів: Зростають у гніздечку соколята. О Боже, ти за все мене прости! О як я їх не хочу відпускати У простори юнацької мети! В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, - Сини мої візьміть мої вітрила Та й батька не забудьте поміж тим! Я спав роками у вогні, Біда сивіла на мені, І тільки мати у селі в сльозах журилася. А я синочків обіймав І сам у себе запитав: О де ж ти, наша доле, забарилася!? Приспів: Зростають у гніздечку соколята. О Боже, ти за все мене прости! О як я їх не хочу відпускати У простори юнацької мети! В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, - Сини мої візьміть мої вітрила Та й батька не забудьте поміж тим!
Неймовірна пісня, у виконанні Ярослава Херсона пробирає до сліз. Вікторія Олейник виконала цю пісню неймовірно, серце майже зупинилось. Жалко, що автор цієї пісні майже забутий.
Спросишь как я? На весу... Снова прячусь от ракеты На одном плече несу Небо, берег и рассветы. Говорю себе - дыши Надо верить, надо верить Птицам, бабочкам, деревьям Жизни, Библии души! Я ещё не то несла, убегая от погони, шепот ветра, плеск весла, дождь, пролитый на ладони Надо мной небесный свод Первый луч скользит по крышам Где-то рядом, вот же, вот! Птичка жизни... Тише...тише... Н.Золотова Киев
Крутилось пір'я на вітру. І я згадав негоду ту, В яку мене моя любов покинула. Виймали жала із грудей Очата двох моїх дітей. І вся моя любов на них рікою хлинула. Приспів: Зростають у гніздечку соколята. О Боже, ти за все мене прости! О як я їх не хочу відпускати У простори юнацької мети! В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, - Сини мої візьміть мої вітрила Та й батька не забудьте поміж тим! Я спав роками у вогні, Біда сивіла на мені, І тільки мати у селі в сльозах журилася. А я синочків обіймав І сам у себе запитав: О де ж ти, наша доле, забарилася!? Приспів: Зростають у гніздечку соколята. О Боже, ти за все мене прости! О як я їх не хочу відпускати У простори юнацької мети! В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, - Сини мої візьміть мої вітрила Та й батька не забудьте поміж тим!
Крутилось пір'я на вітру. І я згадав негоду ту, В яку мене моя любов покинула. Виймали жала із грудей Очата двох моїх дітей. І вся моя любов на них рікою хлинула. Приспів: Зростають у гніздечку соколята. О Боже, ти за все мене прости! О як я їх не хочу відпускати У простори юнацької мети! В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, - Сини мої візьміть мої вітрила Та й батька не забудьте поміж тим! Я спав роками у вогні, Біда сивіла на мені, І тільки мати у селі в сльозах журилася. А я синочків обіймав І сам у себе запитав: О де ж ти, наша доле, забарилася!? Приспів: Зростають у гніздечку соколята. О Боже, ти за все мене прости! О як я їх не хочу відпускати У простори юнацької мети! В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, - Сини мої візьміть мої вітрила Та й батька не забудьте поміж тим!
Час летить безжально після 30 ...тим більше у війну...доця маленька ще...але безжально роки йдуть, а дочка росте...серце переживає, серце болить , щоб саме рідне в житті , що може бути, росла в мирній , не корумпованій, незалежній Україні, 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Спаси і бережи нас всіх українців Боже!!! Пісня дуже сильна,ще малим по радіо точці в 90 -х чув..але тоді не розумів цих слів, поки дитина не з'явилася своя, яка росте швидко ...
Дякувати Богу і Українській землі що народила такі таланти якНазарій ЯРЕМЧУК Василь ЗІНКЕВИЧ Микола Мозговий. Дякую долі щоя була на їх концертах.Обожнюю їх.
Боже , прости нас усіх за наші помилки, але невже ти допустиш щоб гинули наші соколята, наша краса і гордість, краса в гордість нашої нації, ?яне вірю в це ,змилосердися над нами , нашими синами що гинуть молоді , за що ,скажи?!кому від цього легше, краще, кому це потрібно?!!!
Очень жаль этого певца талантище рано ушел из жизни судьба злодейка так распорядилась.Но его песни живут в моем сердце.Всем мира,добра,счастья,здоровья.
