Всім Мінкультпривіт! Мене звати Наріман Алієв, і це мій подкаст. Я запрошую до себе цікавих людей з якими говоримо «безкультурно про культуру». Залишайте свої коментарі та підписуйтесь на «MINCULTPRYVIT», щоб не пропустити найцікавіше.
Цей подкаст про інтелектуальність, культуру та осмислення. Я чекатиму майбутніх подкастів з пані Забужко бо і у вас пане Нарімане питання ще лишилися і особа дуже цікава.
В мене спогади про Крим теж пов'язані з отією жирною тондирною самсою. Я нещодавно намагалася відтворити щось схоже в Канаді в духовці. Вийшло зовсім не схоже, але зжерли 😂😂😂
Як людина, що вчилась у художній академії скажу - пані Забужко не права, кажучи, що там не вчать - чому перспектива з'явилась саме у добу відродження. Чому класицизм, ампір найсильніше проявлені саме в імперських країнах. Чому прямі і ясні лінії ренесансу змінюютсья мерехтливим, динамічним бароко. Якраз такі моменти нам постійно дуже детально пояснювали. Якщо хтось зі студентів не хотів, чи не зміг вмістити ці знання у своїй голові - його або її проблема. Але, тих, хто не хоче цього робити - доволі великий відсоток у будь-якій професії. Стосовно того, що певний рівень зрілості митця дозволяє розбиратись у будь-якому виді мистецтва - можна погодитись лише частково. Знаю, наскільки відсутність надивленості і наслуханості у певних видах мистецтва спрощує твій смак і змушує приділяти увагу як важливому чомусь, що насправді важливим або новим у цьому виді мистецтва давно не є. Професійна інтуїція приходить лише з досвідом, а якщо досвід спілкуванння з видом мистецтва обмежений, то звиняйте. Пані Забужко - розумна жінка, але той випадок, коли людина, успішна в одному, починає надто сміливо переносити свою експертність на всі інші області.
Ох, як шкода, що пані Оксани не було на Краківському Кіно Фестивалі, куди проліз фільм про російських опозиціонерів. І от постає питання: а як ми - не-інтелектуали без вагомої позиції - маємо поводитися в таких ситуаціях, коли на європейських майданчиках виступають "аноніми" з росії? Ігнорувати? Чи просто пояснювати знайомому, який прийшов із тобою, чому не час на розмови про утиски росіян в їхній країні? А європеєць, що з тобою поряд сидить, каже: ти упереджена. Треба почути всі голоси. Це і є демократія.
Про життя, політику та мистецтво і митців, які є (тобто - мають бути/працювати) дзеркалом (чи то правдивим дзеркалом чи то "гротескним" дзеркалом) для життя в цілому і для політичних наративів. Дякую і пані Оксані і пану Наріману - за дуже цікаву і пізнавальну розмову. Двое неймовірних співрозмовників.
