Академія української музики - культурно-просвітницький проєкт, покликаний популяризувати українську академічну музику серед українців. Проєкт започаткований восени 2022 року на прикордонній території України - Чернігівщині з центром у місті Героїв- Чернігові. Створений за ініціативи групи громадян, які прагнуть українізувати прикордонний регіон, наповнювати його сталими щомісячними культурно- просвітницькими подіями у період високого концертного сезону.
Долучайтесь до добрих справ разом з ГО "ПІВНІЧНА КУЛЬТУРНА СТОЛИЦЯ"!
Реквізити для донатів: з ГО "ПІВНІЧНА КУЛЬТУРНА СТОЛИЦЯ" Рахунок отримувача: UA813052990000026003006305390 Код ЄДРПОУ: 45124615
Имел честь и удовольствие вживую слушать легендарный квартет! До сих пор живы впечатления от мастерства обаяния и виртуозной игры сестер Белецких, Журомского и Николая Ризоля! Мастерство обновленного квартета радует. Спасибо вам и успехов! С любовью из России!
Які страшні слова, не залишають ні крихти надії на перемогу і розквіт України. В цих словах образ зруйнованого Бахмуту, Маріуполя, Соледару, Авдіївки та інших міст і сіл України замордованих українців.
До 87 річної мами у Женеві приходить допомогати жіночка. Вона до Пасхи приготувала сюрприз та заспівала цю пісню, яку мало хто знає в Україні. А у Женеві хор швейцарців зараз готує цю пісню до виконання на публиці. Тому дякую за допомогу і виконання цієї чудової пісні.
На вікні свіча миготіла, Кривді з-за плеча тріпотіла, До правди летіла. Там де рідний край, Де Україну голоду нагай Шмагав до згину Не день, не годину… Вогником свіча повівала. Мати дитинча сповивала, Пісні гомоніла Про гірку біду, недолю голу, Про чужу орду криваву-чорну, Бодай скам’яніла. На вікні свіча догасала. Мати дитинча колисала Не в колисці, ні, Не в колисці, але у труні. Мертві по ровах, їх мільйони. По німих церквах (поміж них в церквах) Стогнуть дзвони. Хто ж то Україні, Боже, Нині допоможе?! На вікні свічі не задути. Скарги і плачі досі чути - Усе люди тямлять. Досі жаль до сліз, Тих що не в пору Їх потяг укіс Голодомору, То ж вічна їм пам’ять.
Викладіть текст будьласочка! На вікні свіча миготіла, Кривді з-за плеча тріпотіла, До правди летіла. Там де рідний край, Де Україну голоду нагай Шмагав до згину Не день, не годину… Вогником свіча повівала. Мати дитинча сповивала, Пісні гомоніла Про гірку біду, недолю голу, Про чужу орду криваву-чорну, Бодай скам’яніла. На вікні свіча догасала. Мати дитинча колисала Не в колисці, ні, Не в колисці, але у труні. Мертві по ровах, їх мільйони. По німих церквах (поміж них в церквах) Стогнуть дзвони. Хто ж то Україні, Боже, Нині допоможе?! На вікні свічі не задути. Скарги і плачі досі чути - Усе люди тямлять. Досі жаль до сліз, Тих що не в пору Їх потяг укіс Голодомору, То ж вічна їм пам’ять.
Колискова Полякової незрівнянна. Надзвичайно болісна та актуальна. У саме серце. У цієї ж виконавиці частину слів так і не змогла розібрати. Ніби про Україну, але що й до чого...
Чи є ще на планеті край де одна біда переходить в іншу?чи є ще держава яку б оттак вибивали виморювали випалювали а люди б виборювали право просто жити!? І таку землю Бог благословляє талановитими людьми .
