⚙️ Найцікавіші та найновіші відео про МЕХАНІКУ та ЕЛЕКТРИКУ українською мовою!
Канал знайомить з будовою механізмів, машин, обладнання та інструментів і дозволяє отримати знання про їх принцип роботи та сфери застосування
✔️ Мета каналу - РОЗВИТОК УКРАЇНОМОВНОГО КОНТЕНТУ
Канал корисний усім хто цікавиться наукою та технікою. Інженери ознайомляться з історією винаходів, студенти поглиблять свої знання та отримають натхнення для створення своїх винаходів, а допитливі українці - знайдуть на каналі багато відео, про функціонування складних, на перший погляд, механізмів
Автор каналу - Микола Романів, викладач технічної механіки та 3D моделювання Калуського політехнічного коледжу, аспірант кафедри Комп'ютеризованого машинобудування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ)
Науковий консультант - Любомир Роп'як - д.т.н, проф. кафедри Комп'ютеризованого машинобудування ІФНТУНГ
Дякую за українську! Але питання по суті: Чи можливо звернутися до вас для вирішення кількох питань щодо цієї теми, дуже потрібна консультація людей, які розбираються в механіці, для одного проекту🙏
Черговий набір стандартних фраз та не більше. Так деякі недоліки розповідаються. Але те ці що видно 99% людей у віці 15-75 років і без пояснення. Але не всі негативні речі розповіли. От почнемо з недоліків про які не розповіли: - Для будівництва 1000 вітряків по 3000 кВт, щоб замінити один блок АЕС треба в п'ятеро ресурсів ніж на будівництво АЕС аналогічної потужності, Це бетон, залізо мідь вуглепластик та інше. А це забруднення природи те електроенергії зазвичай від класичної генерації вугільної чи іншої. - Але це не все що в першому пункті. Хоча формально розрахунковий вік вітроагрегату є 25-30. Але жоден з них жоден скільки не пропрацював. Навпаки їх зазвичай вже через 15 років експлуатації стараються позбутись, а на це саме місце встановити інший більш потужний. Причина проста через 12 крайньому випадку вітрячку треба робити капітальний ремонт. А це повна заміна лопатей. Бо вони втрачають механічну витривалість через постійні вібрації. Ніхто не дасть гарантії що частина лопоті не відірвися. Лопоті зараз роблять з складної конструкції в основі металевий каркас а зверху вуглепластик з кількома пластами спеціального покриття. Цей "вінегрет неможна переробити і неможна спалити, як автомобільні шини. От зараз в Німеччині на складах лежать вже кілка десятків тисяч таких відпрацьованих лопатей. Ремонту та заміні підлягають інші компоненти. Але їх часто вже через 15 рокі не випускають, або це не доцільно. Бо починається лавина відмов замінив одну деталь через місць вилетіла інша. От як з автомобілями яким більше 8-10 років, а інколи менше. - Чому я в в першому пункті порахував що для заміни одного блока АЕС потужністю 1000 Мвт треба аж 1000 вітрячків по 3 МВт тобто загалом 3000 МВт, що втричі більше. Все просто тому що середньому вітряні електростанції працюють та вироблять 30% від своєї встановленої потужності. Тому щоб замінити один кіловат АЕС чи вугільної ТЕС потрібно в тричі більше вітрячків. - ВЕС можуть працювати автономна без мережі. Ц теж брехня. вони можуть працювати лише великій електромережі причому коли потужність стабільних прогнозованих джерел енергії є як мінімум в тричі вище за потужність вітрячків. Ліпше коли встановлена потужність вітрячків є менше 15% , або 1/6 від класичних джерел. А як же скажете Данія де по чуть не 80% електрики це вітрячки. Тут черговий міт не від знання. Дані це в першу чергу вдається за рахунок того що вона приєднана до єдиної об'єднаної електромережі західної Європи. Де досі понад 80% генерації це класика Вугілля, Газ і АЕС. Інакше в неї було те саме що в Україні постійні вимкнення електрики. Та навіть зараз там є проблеми з стійкістю про які не хочуть згадувати. Типовий приклад закритих мереж де значна роль в генерації складають ВЕС це відомий випадок Астралі. Де для стабілізації невеликої по потужності локальної мережі до встановлення ВЕС хватало лише дизель і газової генерації на 100++%. Але коли встановили вітрячки які мали замінити чуть не 70% генерації явились проблеми з стійкістю. Спочатку цю локальну мережу приєднали ЛЕП-130кВ до ГЕС за 600км. Але це виявилось ненадійно і проблематично через великі втрати в ЛЕП та не стійкість такої мережі. Для загалу любі ЛЕП на зміну напругу мають максимальну допустиму потужність яку вони можуть передати та довженну на яку це можливо. При перевищені хоч одного з двох параметрів мережа (ЛЕП) не може працювати. Просте збільшення січення дроту як для постійної напруги не допоможе. Через індуктивний опір який всіх ЛЕП приблизно однаковий не залежно від січення та класу напруги. Це приблизно 0,35...0,45 Ом на один кілометр. Тоді появилась ідея встановлення всім відомого акумулятора від Ілона Маска. Але цей акумулятор тільки частково вирішує проблему. Його завдання на короткий час видати потужність мережу заміть провалу генерації від ВЕС від кількох секунд до двох годин. Далі мають бути запущені класичні джерела енергії. В даному випадку це дизельні електростанції. Другий випадок в Техасі у лютому 2021 показав що це може бути проблемою і великою. Електромережа штату Техас є відокремлена від іншої мережі США і працює таким собі повноцінним відокремленим енергетичним островом. І от коли через різке похолодання зупинились всі вітрячки, які виробляють до 40% електроенергії і не запустились Газотурбіні установки, почався енергетичний колапс. Бо як зараз модна говорити по американськи Блек-Аут . В нас це було прийнято називати офіційно системною аварією чи на жаргоні "система впала на нуль" ( всі стрілки на приладах повернулись в ліво(впали) та показують "ноль"). Подібне було кілька разів в Іспанії через надмірну кількість основному СЕС але в Португалії це якраз ВЕС і в них як в нас з Молдавією об'єднана мережа. Всі випадки були обумовлені аварійним вимкненням ліній 400кВ між Іспанією та Францією. Або навіть аварійними вимкненнями аж в Німеччині. Ці випадки не наробили скільки галасу. Бо в Іспанії тепло і люди не замерзали два тижні від холоду як в Техасі. І те що вдавалось відносно швидко запустити аварійні джерела. Це ті самі ГТУ, які пускали аж два тижні. От і друге чуо завдяки чого Данії та Німеччині вдається утримувати енергосистему при такій кількості ВЕС .
Ніякий вітер їх з міста не зрушить, а підключають до загальної мережі виключно для збільшення споживання, вони працюють від двигуна і електроенергії, а вам це споживання закладають в тариф, звичайний розвод.
Не загубитися легко. А от скажіть мені, я вірно розумію, що релейний стаб. маючи на вході 190в, стабілізатор видаватиме мені умовно 210в, маючи на вході 230в стабілізатор буде видаватиме мені умовно 207 чи 215 в. Але не 230в. В результаті краще б я його не мав :) Короче, питання, як досягнути стабільної напруги в районі 230в. А не 207 в при напрузі мережі 220-230в.
вкінці шось не поняв шо значіт провали в тязі і збільшені витрати в інжектора і все одно доїде? може в карба? неважно, я шукав принцип роботи інжектора поглиблений
У меня вопрос! Что может гудеть в МКПП под нагрузкой на всех передачах!? Подшипники или шестерни!? На накатам гула нету! И пока не прогреется до рабочей температуры гула нету !??
