Княдат роських недармо тот клейнот Стефане Носыш и сам княжатем будучи в їх станє Бо в дђљности и в цнотах княжатом ровнаєш: Коня,орудією,корону,копію гды маєш.
By otczizna Rechpospolita była w pokoju, slava Rechypospolitoj i jeji narodom! Szkoda, że nie kontynuujemy jej, chociaż kto wie, co przyszłość pokaże, a ja jestem jej wypadkową, bo przodkowie pochodzą z różnych jej części...
"Domowich zwad utikaj, prywatnich kriwd zaniedbawaj!". Szoda, że nie pamiętaliśmy tego ostrzeżenia w starej Rzeczpospolitej Obojga Narodów. Nauczeni historią, tym bardziej pamiętajmy o tym w nowej Rzeczpospolitej, da Bóg Czterech Narodów!
Kniażat roskych nedarmo toj kleinot, Stepane, nosysz i sam kniażatem buduczy w ich stanie, bo w dilnosti i w cnotach kniażatom rownajesz: konia, zbroju, koronu kopiju hdy majesz. Wziaty jesteś u swita, szczenżne uzbrojony, i od Boha w pokornom sercu uliubiony. Wsewołoda, Włodymyra, cnoho Jarosława, mużstwo, wiry i cnot wsjich pry tom herbi sława. W tobi teper sijaje i meży kniażaty, dawnijszymy toboju chliubiaćsia sarmaty. Switopołkom kniażatem sławnym Czetwertynskym, prawosławnym, pobożnym, mużem i rycerskim. Switopołkom kniażatem sławnym Czetwertynskym, prawosławnym, pobożnym, mużem i rycerskim. Nu ż tedy menżnym sławsia majesz oboronu, prawosć, wiry a w nebi mity mesz koronu. Княжатъ росскихъ недармо той клейнотъ, Стефане, Носишь и самъ княжатемъ будучи въ ихъ стане. Бо въ дѣлности и въ цнотахъ княжатомъ ровнаешь: Конꙗ, зброю, корону, копѣю гды маешь. Взятый естесь у свѣта щен'жне узброенный и отъ Бога въ покорномъ сердцу улюбенный: Владимира, Всеволода, цного Ꙗрослава муж'ство, вѣры и цнотъ всѣхъ при томъ гербѣ слава. Въ тобѣ теперь сꙗетъ; и межи княжаты давнѣйшими тобою хлюбяться сарматы, Свѣтополкомъ, княжатемъ славнымъ Четвертиньскимъ, православнымъ побожнымъ мужемъ и рыцерскимъ. Свѣтополкомъ, княжатемъ славнымъ Четвертиньскимъ, православнымъ побожнымъ мужемъ и рыцерскимъ. Ну ж' теды менж'нымъ славься, маешь оборону - Правость, вѣры; а въ небѣ мѣтимешь корону. Княжатъ росскихъ недармо той клейнотъ, Стефане, Носишь и самъ княжатемъ будучи въ ихъ стане. Ну ж' теды менж'нымъ славься, маешь оборону - Правость, вѣры; а въ небѣ мѣтимешь корону.
Хотілося б почути пісню з тих часів справжньою розмовною мовою, що наші пращури нею говорили. Ця літературна мова, звісно, була чудернацька. Мішанина народної та церковнослов'янської, а ще багато рис схожих з польською мовою. Утім, видно слід нашої фонетики, тому вийшло дуже мелодійно та приємно для слуху. Дуже гарна праця!
Якщо хочете прочитати справжню народну мову, то ось вам пісенька кінця 16 ст: Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш? На версі Дунаю три роти ту стою? Первша рота Турецка, Друга рота Татарска, Третя рота Волоска. В турецькі-м роті шаблями шермую, В татарські-м роті стрілками стріляю, В волоскі-м роті Стефан-воєвода, В Стефанові роті дівонька плачет, І плачучи, повідала: «Стефане, Стефане, Стефан-воєвода! Альбо ме пуйми, альбо ме лиши!» А што ж ми речет Стефан-воєвода? «Красна дівонице, пуймил бих те, дівонько, Неровнай ми єсь, лишил бих те, миленька ми єсь». Што ми рекла дівонька: «Пусти мне, Стефане! Скочу я у Дунай, у Дунай глибокий. А хто мне доплинет, єго я буду». Ніхто не доплинул красну дівоньку, Доплинул дівоньку Стефан-воєвода І узял дівоньку за білую ручку: «Дівонько-душенько, миленька ми будеш».
В RU-vid також є "екранізована" версія "Кота в мішку" Гаватовича 2018 року (сам твір написаний на початку 17 ст). Якщо хочете почути мову тих часів, то можете подивитися.
@@Anbopro Ці два тексти (Інтермедії і пісня про Дунай) були написані українською латинкою. На жаль, ми самі свою народну мову тоді не розвивали (або просто не збереглися свідчення). Пісню про Дунай я особисто перевіряв, підібравши вам найточнішу з точки зору транслітерації версію. В інтермедіях найточніший текст на сайті Павла Гай-Нижника. Якщо хочете, можете спробувати почитати латинкою, не думаю, що ви побачите якісь серйозні зміни. Є ще жартівливий твір "Трагедія Руська", там дуже добре виражений діалект української, на якому в той час говорили на Київщині (заодно це "руйнує" версію трохи більш "начитаних" московитів, що українська пішла лише із західної частини нашої держави). Приклад: Чи знаєте, іж наша Юга пироги рада їла, А давно на [них] не смотрила? Тих собі будем поживати, Коли єй к нам будемо кликати. Чи видіте, што ся дієт на тій березині, Також теж на тоті соснині? Подристане, похвистане од пирогов з маком, З салом, з дретком і з пастернаком. Хавруванько Богме, то не сороки подристали, Ані ворони похвистали, Ідно то наша Юга удлила, Гди на тоту сосну вступовала. На жаль, цей текст на точність я не перевірив, адже навіть знайти повний транслітерований текст - це ще та "перемога". Тому буду довіряти транслітератору.
@@Anbopro Ось нетранслітерована пісня про Дунай 1571 року: Dunaju, Dunaju, čemu smuten tečeš? Na werši Dunaju try roty tu stojú, Perwša rota Turecká, Druhá rota Tatarská, Treta rota Wołoská, W tureckým rotě šablami šermujú, W tatarským rotě strylkami strýlajú, Wołoským rotě Štefan wyjwoda. W Štefanowy rotě dywoňka płačet, I płačuci powídała: Štefane Štefane, Štefan wyjwoda, albo mě půjmi, albo mě liši, A što mi rečet Štefan wyjwoda? Krásná dywonice, půjmił bych tě dywoňko, Nerownáj mi jes, líšił bych tě, milenka mi jes. Šta mi rekła dywonka: Pusty mne Štefane, Skoču já w Dunaj, w Dunaj hłuboký, Ach kdo mne dopłynet, jeho já budu. Něcto ně dopłynuł krasnu dywoňku. Dopłynuł dywoňku, Štefan wyjwoda, I wzał dywoňku zabił ji u ručku: Dywoňko, dušenko, milenka mi budeš.
Książę Ostrogski to bezapelacyjnie najwybitniejszy dowódca dawnej Rzeczypospolitej. Zaś jego kampania orszańska to największe zwycięstwo narodów Intermarium nad Moskalami.
It's about another Konstantin Ostrozki - his son (His name is Konstantin, too). He was "starosta" (if you don't know it means "major") of Kyiv vojevodstvo
I love it! The sound of the kobza is so good for epic songs and I can relate with it because it's played also here in Romania. It's the historical space where I belong. Eastern Europe doesn't stop creating history, it creates more than it can digest. May the light of Easter guide our brothers and sisters in north-east to victory! Long live Ukraine!
@@berndbevolutzer4150 Well, I'll try. In the 14th century, the kingdom of Rus' was divided between Poland and Lithuania. After these two states put down the union, Rusyns (Ukrainians) continued to live under occupation. And the Commonwealth had a lot of enemies: Tatars, Muscovites, Teutons. And this song glorifies the courage of the Ukrainian (Rusyn) knight, who considers the Commonwealth his homeland, and is ready to defend it.
