Привіт. Я стосовно пасти(24:48). Річ у тому що у італійців є пастО - це чоловічий рід і воно означає дослівно їжа, а є пастА, і це слово вже жіночого роду і воно означає щось із тіста або також саме тісто. А антіпасто звертається саме до того пасто, яке їжа в цілому. Дякую за чудове відео. ❤
Гарні книги і відео❤ Переміни місць - така невиразна обкладинка, що ніколи б не звернула увагу, якби не ви) Читаю книга "Жінка в каюті ..." Цікава, але певно перечитала детективів, кожна книжка нагадує іншу😅
Сподіваюсь, «Переміна місць» сподобається і вам ☺️ Я підписана на видавництво і тому про неї дізналась на етапі анонсів, а так про неї дійсно якось несправедливо мало говорять)
"Переміна місць" мене не вразила. Можливо, багато очікувала. Неприємний післясмак залишився. Але в бібліотеці залишила, бо, справді, дещо виділяла для себе і видання гарне.
Задзеркалля читала і книга дуже вразила, я досі пам'ятаю всі шокуючі твісти, 10 з 10ти любителям триллерів, мені дала вайби Мовчазної пацієнтки і навіть я бачу вас цікавить пітьма
Теж читала обидві ці книги, але не подумала саме про них ☺️ Здивована, що про «Задзеркалля» особливо не говорять, дуже на рівні з популярними трилерами, які всі люблять
18:51 такч це несправедливо! Це гендер геп у оплаті. Наприклад для чоловіка 1 тисяча це 10%, а для жінки це 15% від зп, бо вона заробляє менше! А якщо платити окремо, то виходить більша витрата для всієї сімї
Розповім на своєму прикладі. Я з чоловіком прийшла на 1 роботу, на 1 посаду, в той самий. Час. Я народила дитину і випала з життя на 4 роки. Зараз я повертаюся. Йому підвищили зарплату за те, що він довше працює, а мене після декрету занижують. Ми обоє отримали 2 рівень. Я пішла в декрет, за це мені понизили рівень (це вплинуло на зарплату), а йому за цей час підвищили. У мене 1, у нього 3. Рішення народити дитину спільне, але я як жінка, дуже програла. І просто тому, що я жінка і я народила (це та сама економіка для країни, державі потрібно, вони це заохочують, а на ділі я тільки програла у "кар'єрі"). І так це залежить від статі. І якщо би були такі податки і ми платили їх навпіл то я б віддала податок і мені залишилося менше грошей, чоловіку більше. І це 1 дитина, а у кого 2-3?
Все ще не розумію, в чому несправедливість, якщо є два варіанти. Приклад про тисячу неправильний. В разі окремої сплати кожен платить 15%. Не одну суму, яка для когось 10%, а для іншого 15%, а чітко встановлений відсоток від своєї суми заробітку. Якщо спільний бюджет, тоді обирають спільний податок і немає проблеми, бо гроші спільні і неправильно їх умовно ділити на «її» і «його». Якщо бюджет роздільний, кожен сплачує податок сам. Чоловік більше заробляє і більше віддає державі. Жінка, відповідно, навпаки. Те, що жінка через декрет втрачає гроші, безсумнівно несправедливо, але конкретно податок цю проблему ніяк не вирішує.
@@l_booklya в тому, що в обох варіантах жінка платить більше за чоловіка. В першому випадку, якщо податок ділять 50/50, то у жінки менше коштів, бо відсоток з'їдає їй більшу частину зарплати, яка вища у чоловіків (в Україні цей розрив ~19%). В другому варіанті це також, бо відсоток ще більший виходить для оплати. Тобто є дві людини. В одної зарплата 100 грн, в іншої 120 1)Їй кажуть, плати 10 грн і йому 10 грн (у неї залишиться 90, у нього 110) 2) їм обом кажуть платити по 15 (у неї буде 85, у нього 105) Жінки часто йдуть на менш оплачувану роботу, а також за аналогічну роботу жінкам платять менше. Це визнано світовим банком, так де справедливість?
Так ніхто не каже платити йому і їй 10. Вона платить 15% від суми СВОЄЇ зарплатні, а він платить 15% він суми СВОЄЇ зарплатні. Це дві різні суми. Вони не однакові. Якщо бюджет спільний, відсоток рахується від загальної суми цілої сім‘ї
Окей, давайте так: Є сім‘я, вона заробляє 5000, він заробляє 10000. 1 Варіант: у них спільний бюджет. Тобто їхній заробіток - 15000. Вони мають заплатити 10%, тобто 1500, у них залишається 13500. 2 Варіант. Вони платять окремо. Він платить 15% від 10000, це 1500. У нього залишається 8500. Вона платить окремо 15% від 5000, це 750. Залишається 4250. Вони б платили так само якби взагалі одне одного не знали. Те, що вона заробляє 5000, залежно від обставин може бути несправедливо. Але ж це не питання податку. І не задача податку це вирівняти
Від вашого опису сюжету «Довгої ходи» стає лячно, я прям відчула, що це про війну. Наші ж хлопці теж підписались захищяти нас добровільно, від цього дуже страшно стає, що їм там доводиться терпіти 😢 Кінг як завжди піднімає гострі теми, від яких стає некомфортно.
У Христини Коціри є чудова художня книга Яблука Єви. Вона справді дууже гарно і чуттєво пише, тому мабуть й виділяється з-поміж інших, особливо у нон-фікшені😊 Дякую за відео!
Всі ці 3 книги читала 1 місце Долорес 2 джералдова гра 3 довга хода Ви справді дуже вдало обрали книдки, бо Долорес і Джералдова це написані в один рік книги і вони таки мають один момент містичний, де вони поєднані. І теми досить схожі (домагання батьків до дівчаток, своїх дітей, дочок)😢😢😢бля
Довга хода написано наскільки я пам'ятаю у сімдесятих. Коли для всіх в Америці, і для Кінга, війна у В'єтнамі була ще свіжим і дуже болісним досвідом який треба переосмислити і осягнути. І для якого неможливо знайти логічні пояснення. Тому що як і для подій в книзі їх не існує. У Кінга був такий період роздумів над тим як суспільний устрій стає злочинним, і про опір такому суспільству - Довга Хода, Людина, що біжить, Лють. І так книжки спецефічні. тому що вони діють не на рівні розуму і логіки, а лише на рівні відчуттів, екзистенційного жаху, що страждання відбуваються заради страждання і нічого не має сенсу. Я б сказала що цей період для Кінга остаточно завершився написанням "Серця в Атлантиді"
У мене таких відчуттів вона не викликала, просто було нудно і все 🤷🏼♀️ Хоча тема війни, як видно навіть з тривог у цьому ж відео, мені близька. Просто книжки подобаються не всім, от і все. Для мене вона жахливо нудна і абсолютно не варта часу, який би сенс в історію автор не вкладав. «Людину, що біжить», до речі я читала. І та історія мені сподобалась значно більше)
Обожнюю такі відео) дуже подобаються кб, влоги (навіть без книг). Ваш канал став для мене затишним місцем для втечі від неприємного в реальності, дякую за те що продовжуєте це робити)
Так, 100 учасників Довгої ходи йшли туди за своєї волі, але вони ж не знали, що "дискваліфікація" значить тебе вбивають, і головний приз дуже великий і всі його хочуть. Тобто народ думав, що ну що я програю? Ну не приду першим - залишуся без приза, та й усе.
Ні, знали. Це шоу транслювали по телебаченню і вони обговорювали навіть минулі Ходи, і що натовп розступався під час обстрілів. І головний герой там ділився, що вважав, що готовий бачити ці вбивства, але його все одно вони вразили. І вони рефлексували навіть, що вони фактично самогубці, бо свідомо пішли на смерть.
Я студенткою (давно це було) перечитала купу книг Кінга, вони були у нашій студенській бібліотеці. Прям БАГАТО книг прочитала. І всі вони мені йшли як такі.... страшні казочки, особливого жаху не визивали, оці всі містичні типу уууужасиии. До того ж у Кінга доволі часто добро перемагає зло, так би мовити. Не без втрат і не без збочень, але тим не менш. А от Довга хода була єдиною книгою, від якої я відчула саме жах і велике внутрішнє занепокоєння. Ця книга мене вразила, довго не виходила з голови після прочитання. І ніяке добро там не перемогло.... якась така.... гнитюча дуже книга. Страшна саме своєю правдоподібністю, своєю.. можливістю...
Для мене поки з прочитаних найстрашніші - «Мізері» та «Кладовище домашніх тварин». Через «Кладовище» мені взагалі нічні кошмари снились, а «Мізері» було так неприємно читати, що хотілось очі заплющувати і доводилось перерви робити 🙈
Дуже люблю слухати ваші розбори книг 🔥 Нещодавно почала читати книгу Кінга. Осінь прийшла 😅 Цікаво було послухати про кожну книгу. Якраз ці книжки я не читала. Дякую!
Розбори, так серйозно звучить 🙈😄 У мене все ще зберігається велике бажання почитати «Містера Мерседеса», тому планую цієї осені ще повернутись до Кінга (там ще й наче погода осіння описана якраз)
А я люблю такий типу "психологізм" у Кінга і трохи монотоність) Долорес мені дууууже сподобалась, Довга хода трохи слабша але теж сподобалась ) Джералдова гра крута 😍
Читала 4 романи Кінга, ще 4 почала і кинула в процесі. Прийшла до висновку, що це не мій письменник. Всім серцем обожнюю екранізації його творів, але текстове першоджерело - мені чомусь нудно. Дуже нудно. Або огидно. При тому, що я доволі загартований читач трешу і чорнухи, але Кладовище домашніх тварин - одна з найогидніших книг, що я читала в житті (не в сенсі, що погано написано, а саме за внутрішніми відчуттями під час читання). Дуже хочеться розділити захоплення багатьох цим автором, тим більш що 90% анотацій його творів мене справді інтригують, але щось вже полишила надію, що романи Кінга мені сподобаються 😞
І це абсолютно нормально ❤️ Ох, мене «Кладовище» дуже тригерило темою смерті близьких і відчуття втрати. Пам’ятаю, ледь дочитала, бо снились через неї жахливі кошмари ☹️
Сьогодні почала читати «Жагу» й складно відірватись✨, хоча часом й бувають моменти «о боже, він такий розкішний й загадковий, що очей не відірвати» 😅 Радію, що не поїхала на фест у четвер й у п‘ятницю вже ярмарок розклали)
Та в четвер щось взагалі був тухляк( Можливо, отак нагорі було цікавіше, але в нас не було бажання туди йти 🤷🏼♀️ Я чомусь прям впевнена, що «Жага» мені дуже сподобається ☺️ сподіваюсь, так воно і буде
У першу мілісекунду не зовсім зрозуміло, про кого це "...отам, мій чоловік..."🤔 а потім дійшло😂 вже так звикла, що Марка називають по імені, що поява якогось "чоловіка" спантеличує мій слух. Але це щось новеньке, і помітно як Ліза засяяла😊
Читала багато Кінга. Але в якийсь момент розізлилася на нього і винесла всі книги в ящик для книжок в місцевому сквері😅 Залишила собі дві улюблені "Роза Марена" і "Дівчинка, яка любила Тома Гордона". Особливо на виставках, фестивалях руки тягнуться до книжок Кінга, але я тримаюсь😊
Хотіла б почитати «Дівчинку…», сподіваюсь, буде наше видання. Я загалом до Кінга ставлюсь нейтрально, не улюблений мій автор, але багато його книжок сподобались. З тих, що читала, найбільше люблю «Воно» 😊
@@olhadidukh7497 розізлилась за свій настрій після його книжок. Реально прочитала штук 10 книг за короткий проміжок часу. А ще народила дочку і на емоціях не хотіла в бібліотеці "мрачних" книг😀 Така радість парковій бібліотеці сталась ще в 2015 році. Зараз не шкодую, бо так і не потягнуло на Кінга.
А ми з чоловіком так і зробили) Поїхали вдвох у Львів (а живемо в Одесі). З нарядами, замовили фотографа, виїзний розпис у Шевченківському гаю, візажист, парикмахер, авто, столик у Панорамі… і одружилися) А потім до ночі гуляли по місту, по закладах… Це був неймовірний день. По-справжньому наш день)
