Село, моє рідне село, із далеких доріг нам прийшло. А хто нині у нашім селі? - Люди добрі і нам дорогі. Це село мені любе завжди - Яблуневі сади і ліси. Як прийду я, до хати зайду - про село гарну пісню складу. Приспів Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід! Село, моє рідне село, ти Бохоники назву взяло. Назва та ще із тисячних літ Возвеличує красний наш рід. Ми у батьківській хаті жили, ми у мами, як маки цвіли, та пішли у незвіданий світ вже давненько за китицю літ. Приспів Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід!
Село, моє рідне село, із далеких доріг нам прийшло. А хто нині у нашім селі? - Люди добрі і нам дорогі. Це село мені любе завжди - Яблуневі сади і ліси. Як прийду я, до хати зайду - про село гарну пісню складу. Приспів Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід! Село, моє рідне село, ти Бохоники назву взяло. Назва та ще із тисячних літ Возвеличує красний наш рід. Ми у батьківській хаті жили, ми у мами, як маки цвіли, та пішли у незвіданий світ вже давненько за китицю літ. Приспів Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід!
Мій краю рідний, Україно! Шумлять гаї, цвітуть сади. Живи, воскресла Батьківщино! У чарах дивної краси. Ти довго мучилась, терпіла, надії в муках берегла. Коритись ворогу не хтіла І в рабстві жити не могла. Тобі кайдани одягали, на суд неправедний вели. Тебе невинну катували - вінок терновий одягли. Коли синів - своїх героїв на бій кривавий оддала, чекала, плакала, молилась і пам'ять вічну зберегла. Твої герої воскресають і за свободу в бій ідуть. Твої герої - не вмирають і невмирущими живуть. 나의 조국, 우크라이나! 숲이 윙윙거리고, 정원에 꽃이 피었습니다. 부활한 조국 만세! 이상한 아름다움의 마법에 걸렸습니다. 오랫동안 고생하셨고, 견디셨고, 그녀는 고통 속에서도 희망을 지켰습니다. 그녀는 적에게 복종하고 싶지 않았다 그리고 그녀는 노예 생활을 할 수 없었습니다. 그들은 당신에게 족쇄를 걸었습니다 그들은 불의한 자들을 심판으로 이끌었습니다. 당신은 무죄로 고문당했습니다 - 그들은 가시 면류관을 썼습니다. 아들이 영웅일 때 피비린내 나는 이상한 전투에, 기다리고, 울고, 기도했다 그리고 영원한 기억을 간직했습니다. 당신의 영웅들이 부활했습니다 그리고 자유를 위해 싸우러 가세요. 당신의 영웅은 죽지 않습니다 그리고 불멸의 사람들이 살고 있습니다.
Чарівний, чистий, заворожуючий, як дзвіночок голос. Проникає і бентежить душу, тому що це все, що співається в пісні. Дуже дороге мені, ще з дитинства.
Слова этой песни как никогда актуальны. Украина сегодня сражается за Свободу, за своё будущее … Дианы спасибо за прекрасное исполнение! Слава Героям Украины!
She is a born super star, so we used to say nowadays. It is a pity, that nobody helped her to be a famous singer. She is so talented. I am so sorry. In any western country she would be famous.
СИХІВ СОКІЛЬНИКАМ ! НЕ ВХОДЬТЕ В МЕЖІ ЛЬВОВА ! ВАМ В СОКІЛЬНИКАХ НАБУДУЮТЬ СВІЧОК І Б\БУДЕТЕ ЖИТИ В КАМ"ЯНИХ ДЖУНГЛЯХ ! СЛАВА УКРАЇНІ !!! ГЕРОЯМ СЛАВА !!! С .А . Б А Н Д Е Р А - ГЕРОЙ УКРАЇНИ !!!!
Село, моє рідне село, із далеких доріг нам прийшло. А хто нині у нашім селі? - Люди добрі і нам дорогі. Це село мені любе завжди - Яблуневі сади і ліси. Як прийду я, до хати зайду - про село гарну пісню складу. Приспів Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід! Село, моє рідне село, ти Сокільники назву взяло. Назва та ще із тисячних літ Возвеличує красний наш рід. Ми у батьківській хаті жили, ми у мами, як маки цвіли, та пішли у незвіданий світ вже давненько за китицю літ. Ми село шанували завжди: наші предки тут, наші діди засівали городи й поля, Українська це наша земля! Знову я на порозі спинюсь, моїй матері низько вклонюсь за черешню он ту край села, до якої малою вела. Село, моє рідне село, ти з буремних доріг нам прийшло. я із вирію твоя лелека прилетіла весною з далека. Знов веселки горять в небесах і волошки цвітуть у полях. як побачу я рідне село, мені юність поверне воно.
Село, моє рідне село, із далеких доріг нам прийшло. А хто нині у нашім селі? - Люди добрі і нам дорогі. Це село мені любе завжди - Яблуневі сади і ліси. Як прийду я, до хати зайду - про село гарну пісню складу. Приспів: Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід! Село, моє рідне село, ти (назва села) назву взяло. Назва та ще із тисячних літ Возвеличує красний наш рід. Ми у батьківській хаті жили, ми у мами, як маки цвіли, та пішли у незвіданий світ вже давненько за китицю літ. Приспів: Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід! Ми село шанували завжди: наші предки тут, наші діди засівали городи й поля, Українська це наша земля! Знову я на порозі спинюсь, моїй матері низько вклонюсь за черешню он ту край села, до якої малою вела. Приспів: Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід! Село, моє рідне село, ти з буремних доріг нам прийшло. я із вирію твоя лелека прилетіла весною з далека. Знов веселки горять в небесах і волошки цвітуть у полях. як побачу я рідне село, мені юність поверне воно. Приспів: Нашим людям у мирному домі Подай Господи щедрої долі. Дай нам жити за тисячу літ. Возвелич український наш рід! :)Пользуйтесь)))
