@@pivnichni Я багато разів їздив нашими інтерсіті Екр, і не скажу що всередині вони для пасажира набагато гірші, ніж Хюндай, особливо якщо їхати у першому класі. Значно просторіше, ніж у Хюндай. Звісно, Хюндай в плані ходової електроніки, динаміки розгону, якості інтер'єру салону та ін. вище, але Екр теж непоганий, не гірший за польські аналоги свого часу. Та й сам Екр більш ніж наполовину складається не з вітчизняних комплектуючих. З українського там хіба що самі вагони і візки. Все інше - в основному Польща (Pesa) і Німеччина (Siemens, Bremse та ін.). У будь-якому разі, якби Україна продовжувала виробництво, то і якість би вдосконалювалась так, як це є в Польщі, яка за останні роки у виробництві своїх локомотивів, вагонів та денних інтерсіті та EMU значно просунулась (у них якість спочатку теж не дуже була). Але цей Екр (2010 року випуску) навіть зараз просто hi-tech порівняно з деякою рухляддю, яку ще років 30 треба було попиляти на металолом, але яка продовжує возити пасажирів...
@@TheOlgaSasha мова не в частині пластмасок для пасажира, а про відгуки персоналу, який обслуговує технічну частину цих потягів. За кількістю відмов, простоїв за позаплановими ремонтами та загалом проблем - Кременчуку ліпше зосередитись на розділенні функцій вагонобудування і на базі тягових секцій Тарпана розробити односекційний пасажирський двохсистемний електровоз. Це неймовірна ніша, яку вітчизняний виробник зможе осилити й набратися досвіду щоб зайнятися знову виробництвом електропоїздів.
Вже геть мало лишилося 800х ЕПК. Ріжанкам обмежують швидкість, а дозвіл на 120 мають ну хіба що пару деміхівських. Через кілька років і їх можуть зняти, тоді в київському вузлі взагалі не буде 800х
річ у відміні 8хх зовсім не у швидкості тут питання приналежності між службами, адже рухомий склад не належить пасажирській компанії напряму, як і з узшк, і до того ж чимало составів пішло на оновлення міської електрички, тож дефіцит машин дає про себе знати
перегляньте службові розклади за ті роки; два кишинівських формуванням Молдови (47/48 та 341/342), які курсували через Могилів-Подільський, і один формуванням ржд (65/66), який курсував через невизнану придністровську республіку. 117/118 це був чернівецький потяг до Києва, 141/142 сполученням Чернівці - москва формування УЗ.
16 вагонів дозволяє пропускати Кам'янецька дільниця на відміну Чортківської. Самий дешевше та коротше сполучення із чернівцями. Та на жаль, через провалля маршрут відмінили.
