UkrLib is the biggest online library of Ukrainian literature. We make Ukrainian literature accessible to everyone.
Shortened audiobooks from Ukrainian literature are now available on our channel. This audio (or rather video book) contains a nice video, and the sound is made by professional announcers.
Шевченко писав про окраїну це завсім другі часи були і не можна минуле накладувати на теперешню Україну та сама шизофренія що всі мають воювати за давно померлого Бандеру
Мабуть, лище після 40, живучи в індустріальному починаєш розуміти геніальність цього вірша? Навіщо це давати вчити в школі? - просто щоб було, поржати? Це як Шостакович-кава з перцем і корицею
На Аскольдовій могилі Поховали їх - Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! - По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? - Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! - Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. - На Аскольдовій могилі Поховали їх.
Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою, Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Сльозно проводжає. - Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, За чотири неділеньки Додому вертайся! - Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся. Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину. Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину. Прийми ж її, матусенько, Бо все в божій волі, Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі! - Яка ж бо то, мій синочку, Година настала, Щоб чужая дитиночка За рідную стала? Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі…
Герої то сваряться, то миряться цілий твір. Ближче до кінця твору постійні сварки набридають. Якщо читати оригінал, то автор дуже часто має проблеми з тавтологією та періодами просто розтягує текст непотрібними описами. Не знаю як іншим дітям, але мені просто важко і нудно читати подібні твори.
Арфами, арфами - золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами - наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий... Стану я, гляну я - скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая, - чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай. Там за нивами: Ой одкрий Колос вій! Сміх буде, плач буде Перламутровий...