Я шукаю особливих слів Щоб сказати що у мене в душі Хай вірші летять туди ти На крилах степових орлів Якщо скажеш йти до тебе крізь сніг Чи перейти стривожене море Серед тисяч легких доріг Я завжди обираю твою Мало слова люблю Ти для мене весь світ Необхідний як небо журавлю Як вогонь для свічі У вікні моїм горить екран На якому кадри спогадів йдуть І немає ліку вже тим дням Я так стомилась від розлук Та немає цьому болю ціни Що показав наскільки ти рідний Що не знала я глибини Як я вмію тебе любити
Приспів: Забути й виплакати, Так не хочеться... Ти - його звичка... На тебе дивиться й молиться, Щоб залишити в пам'яті Кохану, але не останню Не сховає від очей Заборонене кохання... Заборонене... Заборонене... Заборонене... Не твоє... Не твоє... Заборонене... Заборонене... Заборонене... Не твоє... Не твоє... Так холодно... Без нього холодно... Згадуєш ті ночі в номерах, Як соромно... Згадуєш ті очі та тихо мовчиш... Знов підеш на злочин, Бо без нього вже не хочеш... Під напругою, ніби він на допиті, Промовчить, але вона вже на досвіді: Знає, де болить, знає, Що йому потрібно, I так серце щемить, Бо їм разом неможливо... Приспів. Чи знає вона, на кому одружена, І що не її вуста цілують його лише, Чи знає вона, скільки таких іще таких Зруйнованих почуттів На цьому шляху брехні?.. Заборонене... Заборонене... Заборонене... Не твоє... Не твоє... Заборонене... Заборонене... Заборонене... Не твоє... Не твоє... Речитатив: Закохана не в нього, а в його брехню, Вона його не сильно та любила... Замріяна, оманливо піддалася вогню, Який вбиває лагідно і так повільно... Не чувши слів, зігравши цей акорд, Вона б хотіла вже це закінчити... Але ж любов, ця клята, заборонена любов Їх змушує таємно знов любити... Заборонене... Заборонене... Заборонене...
испів: Сльози градом із очей твоїх крапають, | I ці троянди нас вже не спасуть... | Спогади несуть, стерти б і забуть, | I поцілунок той вже не повернуть... | (2) По різним поїздам, хоч колія одна, По різним сторонам, по різним містам, На людних вулицях, але такі самотні, Ти більше не напишеш, а я не подзвоню... Цю тему не покажуть по екрану, Я видаляю чат разом із текстами, Де я тобі писав про своє кохання, А зараз всі пісні про розставання... Приспів. Жму на газ на перехресті, В місті пусто, як і в серці, На спідометрі під двісті, Знов на повну кілогерци! Я забрав твою любов Та не зміг її спасти... Ти забрала свою кров, як вірус І від цього ліки не знайти... Цю тему не покажуть по екрану, Я видаляю чат разом із текстами, Де я тобі писав про своє кохання, А зараз всі пісні про розставання...
Вона не скорена, не зломлена А тільки трішки втомлена і все Чаша терпіння давно переповнена Тому розплату кожен понесе Ми просто собі будували країну За тиждень до весни Прийшли вони, хто хоче зими Спокій зламали як вітер калину І покинули люди свої хати Ніколи не пробачимо, ніколи не забудемо Ви так підступливо напали А ми не відступимо Бо дух свободи у кожній клітинці Ми кожного із вас зустрінемо по-українськи Вона не скорена, не зломлена А тільки трішки втомлена і все Чаша терпіння давно переповнена Тому розплату кожен понесе Вона не скорена, не зломлена А тільки трішки втомлена і все Чаша терпіння давно переповнена Тому розплату кожен понесе І що ви казали про декілька днів? Наш дух ніби гори, під саме небо На всі простори Пізнаєте гнів українських синів Що перепишуть ваші долі за ці ріки крові Ніколи не пробачимо, ніколи не забудемо Ви так підступливо напали, а ми не відступимо Бо дух свободи у кожній клітинці Ми кожного із вас зустрінемо по-українськи Вона не скорена, не зломлена А тільки трішки втомлена і все Чаша терпіння давно переповнена Тому розплату кожен понесе Вона не скорена, не зломлена А тільки трішки втомлена і все Чаша терпіння давно переповнена Тому розплату кожен понесе Вона не скорена, не зломлена А тільки трішки втомлена і все Чаша терпіння давно переповнена Тому розплату кожен понесе Вона не скорена, не зломлена А тільки трішки втомлена і все Чаша терпіння давно переповнена Тому розплату кожен понесе
