Цивілістична Платформа - це громадська організація вчених-цивілістів, які прагнуть зробити нову науку і роблять її. Це - простір для нової науки . Це - новий підхід до права. Це - професіонали. Це - науково-практична література та заходи.
Наш сайт: clp.org.ua
Ми на Facebook: facebook.com/profile.php?id=100057463539520&mibextid=LQQJ4d Ми у Telegram: t.me/civillawplatform
Справа в тому, що сьогодні законодавство про товарні біржі і про організований товарний ринок пишуть представники НКЦПФР, під диктовку монополіста на енергетичному ринку, який має вплив на офіс президента. І вони напишуть в ньому що завгодно аби мати безмежні повноваження для контролю над товарним ринком в Україні. Це законодавство спеціально так каряво переписане щоб мало-хто в ньому розбирався і щоб у інших не було бажання вийти на цей ринок. Тому не треба дивуватися тим нестиковкам, які воно має, і не варто шукати в ньому здорового глузду і юридичної логіки. Як закінчиться війна і цю владу буде змінено, краще повернутися до попередньої моделі закону "Про товарну біржу". Він більше відповідав суті біржових відносин. Ліцензування товарних бірж варто скасувати, оскільки це інструмент обмеження для виходу на товарні ринки. Кому цікаво, можна подивитися рекомендації офісу ефективного правового регулювання "BRDO", Білу і Зелену книги, які вони підготували з цього питання ще в 2017 році. Усім миру і добра!
Поділ юридичних осіб на публічного права і приватного права це абсолютно працююча концепція. Просто розробники ЦК припустилися грубої помилки. Сенс цього поділу в тому щоб запобігти поєднанню виконання владних повноважень із комерційною діяльністю. Отже лише держава може створювати юридичні особи публічного права, але лише для виконання владних функцій, якщо держава створює комерційне підприємство то це може бути лише юридична особа ПРИВАТНОГО права.
Боже, скільки вкушених Совком типа вчених. Пропихнули через Януковича свій лайнокодекс а тепер розповідають що його не можна відміняти бо бач до нього 20 років руки не доходили.
Вишукуючи кожного разу нові "ефективні" способи захисту, повністю нівелюють ст. 16 ЦКУ і ст. 8 Конституції України. А найбільший сміх викликає теза про "процесуальну економію", щоб особа не мала потреби повторного звернення до суду. В що особа робить, якщо суд, встановивши факт порушення прав, незаконність дій відповідача, відмовляє у звязкя з "неефективністю" способу захисту, хіба не повторно звертається до суду ? Де логіка? І чому суд перебирає на себе питання ефективності для позивача?
Добрий день! Підкажіть, чи дозволяється вільне поширення підручника Методичних рекомендацій? Наприклад, зробити короткий огляд для публікації у Бюлетені?
Практичне питання до теми! Яким має бути спосіб захисту порушеного права на землю за умови коли межі земельної ділянки неправомірно перенесено на інші земельні масиви, тобто кадастровий номер зберігся, а на місці їх першочергового правомірного знаходження зареєстровано нову земельну ділянку. Вендикація видається неможливою бо фактично земельна ділянка з кадастровим номером існує і у власності особи залишилась, а негаторний позов видається також обмеженим оскільки фактичного володіння саме тією земельною ділянкою ( поверхнею землі) особа позбавлена при цьому книжкове володіння залишилось незмінним
Дякую за запитання. Описана ситуація видається випадком накладення меж земельних ділянок (якщо я вірно зрозумів). Я погоджусь, що у такій ситуації навряд чи підійде як віндикаційий, так негаторний позов. Доцільно йти до кореня проблеми, а це в даному разі - неправильний запис у кадастрі, тому я б обрав оскарження дій Державного кадастрового реєстратора (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Дякую, за відповідь. Але строк на оскарження дій державного реєстратора пропущено, а навіть якщо б було не пропущено, як бути з державним актом на землю, який видано на ті ж межі в 1991 році, а зареєстрована земельна ділянка в 2019 році. Справа вже вирішена апеляційним судом і права осіб захистили обравши передбачений ЗК спосіб - відновлення стану зд який існував до порушення права. В цій ситуації позиція ВС щодо титульного володіння була дуже корисною, хоча я абсолютно згодна з вами щодо її недоліків
Ви грубо помиляєтесь або свідомо запевняєте що нотаріус досконально все перевіряє, велика кількість нотаріусів свідомо ідуть на злочин можу привести приклад : Табровець М.І. нотаріус Сарненського нотаріального округу м Дубровиця. В нашій краіні наразі європейськи стандарти тільки нашкодять. Корупційні схеми на місцях і в вищих керівних органах зашкалює. Щоб прийнятна була модель європейська, повинна працювати належно правоохоронна і судова система. Хоть одного нотаріуса і реєстратора щ судили ? А про суддів -корупціонерів ...це просто насмішка над народом , і внашому випадку мабуть найбільш ефективна судова система "закон лінча" . Ви приняли ці закони як чергову схему незаконного збагачення бариг при владі.
Великолепная лекция! После лекции с Её Честью Еленой Рувимовной ждал продолжения этой лекции с нетрпением! Теперь буду ждать книгу нашего любимого издательства о толкования правовых норм и правильной практике их применения)) P.S. Знаю, что такая серьёзная работа пока Вами не планируется, но я терпеливо буду ждать)
А давайте поговоримо про булу пантифіка видану у 2013 році , тро те що всі держави (государства) закриті , всі корпорації розпущені і діють на свій страх і риск !!!!!!! Всі хто творить беззаконня , будуть стерті з землі !!! Корпорація УКРАИНА закрита та зараз йде її аудит , а нова корпорація УКРАИНА ЛІМІТЕД зареєстрована в Англии!!! То хіба це не беззаконня дурити людей розповідаючи про якусь державу !!! Звідси і вся брехня , жо самого низу !!!!!
01:05 - ПЛАН 01:50 - Кру.ст - Проект Зм. до ЦПК, ГПК 02:35 - Істор.Витоки - від Конкуренції Позовів - до Ефективності Способів Захисту 03:20 - Імперативність / Диспозитивність норми про Способи Захисту 08:42 - чи може Суд Відмовити/Змінити Спосіб Захисту 13:20 - Судова Активність - Обрати Ін.Спосіб Захисту 17:40 - Проект Зм. ст.5 ЦПК/ГПК - Суд не може відмовити 20:45 - Матриця Інституцій 21:52 - КМУ - Строк на Спалкування 23:25 - Матер/Процес Захист 24:40 - Деякі Конкретні Приклади 42:42 - "Знищення" ЮФ 45:45 - Недійсність Правочину 50:40 - Акт Органу ДВ/МС 53:40 - ФГВ діє як Правління, а не як ЮО публ.права, - ВС сприйняв таку позицію 54:20 - Кучерявенко - Дискусія 54:50 - Некладеність Договору 56:30 - Фраудаторний правочин 57:10 - наслідки вчинення правочину з перевищенням повноважень 59:40 - Компанії - Корпоративні Права 01:09:00 - про Державну Реєстрацію
Не погоджуюся. Зловживання правом не явки на збори не можливо якщо це право є. Це потрібно врегульовувати на рівні корпоративного права. Три неявки під ряд - виключення.
Ого! Це кардинально! Закон не передбачає такого правового наслідку. Тому цей підхід приречений на завал судів позовів про незаконність рішення загальних зборів про виключення. Власне, ця хвиля вже спала. Крім того, слід подумати над тим (на цьому прикладі) як варто регулювати відносини, щоб запобігти такого роду пасток і не перевантажувати суд зайвими і тупіковими справами
в теорії нібито все гаразд..а ось на практиці фраудаторні крати з малозначимими луспениками такого начудили, що в голову пересічної людини не вкладається...тобто за тотожних (саме за тотожних, а не подібних) правовідносин приймають прямо діаметральні рішення...
18:19 не зрозуміла аргументація спікера про те, що заборона суду відмовляти у задоволенні позову з посиланням на обрання неефективною способу захисту права є загрозою судовому активізму. На мій погляд судовий активізм як раз і полягає не у відмові, а у позитивній процесуальний поведінці, спрямованій на захист порушеного права чи інтересу навіть у ситуації, коли ми маємо прогалини у законодавстві, у нормативному врегулюванні спірних відносин, і цю прогалину позивач за допомогою суду бажає "вилікувати" за рахунок обраного способу захисту, який у законодавстві прямо не передбачений, або якщо норма права є "дефектною" у контексті конституційних чи міжнародних гарантій захисту права. Інший підхід до втручання суду в оцінку "неефективної" норми права, якраз і порушує принцип розподілу влад і створює ситуацію правової невизначеності правової системи і нормативного регулювання, оскільки у нас система континентального, а не загального права. У нас ВС може формулювати правові висновки лише щодо змісту діючих норм права, а відмовляти у захисті порушеного права з посиланням на неефективність обраного способу є або втручання у компетенцію КСУ або відмова у правосудді та свавільне застосуванні норм права, у залежності від конкретної правової ситуації, на мій погляд. Конституція і ЄКПЛ, інші міжнародні договори відповідно до правової конструкції ст. 5 ЦПК мають застосовуватися судами у позитивному аспекті, в межах принципу суд знає право. Процесуальний активізм суду доречний для уточнення позовних вимог, що грунтується на диспозитивності цивільного судочинства. На мою думку, він у першу чергу доречний в суді першої інстанції, де розглядається спір по суті, з огляду на темпоральні межі для використання права на уточнення позову, що також пов'язано з принципом змагальності в аспекті права іншої сторони на захист від позову. У апеляційний інстанції таке уточнення має з цих причин додаткові процесуальні обмеження і про це судам України прямо сказав ЄСПЛ у справі Гусєв проти України. Інший підхід у застосуванні ст. 5 ЦПК викликає сумніви у правильному розумінні змісту ст.ст. 6, 13 ЄКПЛ та відповідної практики ЄСПЛ. Велика подяка організаторам і спікера за Вашу роботу, тема дуже актуальна! З повагою і побажанням подальших успіхів!
