шкода, дуже шкода, що молоде покоління не почує і не побачить, суто цей прекрасний гурт, сформований з спеціалістів гуцульського жанру старшого і молодшого покоління. Шановні краяни, якщо в когось є записи цього величного виконання, просьба, викласти в ютуб.
Гарні спогади. Десь мабуть декількох хлопів, вже й в живих немає ? Був якось на Рокиті два рази як турист в 2019-20рр., але й дерева ще ті й досі ростуть, тільки дороги гірські стали гірші. Квадроциклами і джипами, зруйнували.
Ой під гай зелененький Ходить Довбуш молоденький, Він на ніжку налягає, Топірцем ся підпирає. - За мнов, хлопці, свистом, свистом, Западає стежка листом. За мнов, хлопці, бігом, бігом, Замітає стежки снігом. Щоби Кути не минути, До Косова повернути, Через Космач та й до Дзвінки, До Штефанової жінки. Добрий вечір, Штефанова, Чи вечеря вже готова? - А вечеря не готова, Бо Штефана нема дома, Штефан пішов на роботу, Повернеться аж в суботу. - А вечеря буде пізна, Усім людям буде звісна. Чи будеш нам відкривати, Чи самим ся добувати? - В мене двері тисовії, В мене замки сталевії. - Не поможуть замки твої, Як поставлю плечі свої... Став на двері налягати, Стали двері ся ламати, Довбуш плечі підставляє, Штефан з поду вже стріляє. Як устрілив в праве плече, Із лівого крівця тече. Бо знав добре поціляти, Довбуш буде помирати. - Ой ви, хлопці, ви, молодці, Візьміть мене на топорці, Візьміть мене на топори, Віднесіть ня в Чорні Гори, Чорні Гори та й долини, Де родився, там загину. Де родились батько й мати, Там я буду спочивати. А ви, хлопці, не журіться, Сріблом, злотом поділіться, Штефанови дайте мірку, Бо любив я його жінку.
