«Упала сльоза на гарячий пісок» хоровий спів 

Упала сльоза на гарячий пісок,
Пречисте чоло кров зросила.
А сонце, неначе колючий вінок,
Палило знівечене Тіло.
Проміння сліпуче, скрізь списи, мечі.
Впивається терня болюче.
Життя тихо гасне, як вогник свічі,
Під жарти, знущання колюче.
Як тільки зміг Всемогутній Отець
Смертельний крик Сина почути!
Як жертва, вмирав всього світу Творець,
Любов Божу нам не збагнути!
Коли Він любив, не любили Його,
Коли Він прощав, проклинали.
Смиренно терпів навіть вбивцю Свого
Тоді, як Його розпинали!
За гріх всього людства ця Кров пролилась,
Невинна, безгрішна, безцінна!
Голгофа над світом усім піднялась,
Вона стала центром спасіння.
Як тільки зміг Всемогутній Отець
Смертельний крик Сина почути!
Як жертва, вмирав всього світу Творець,
Любов Божу нам не збагнути!