Привіт, я Іветта , та сама дівчина яка задавала питання в маршрутці! Дякую хлопцям за відповідь, було дуже приємно почути свій голос у інтерв'ю ❤ Передаю привіт хлопцям, та подяку! Взагалі , вірю що вони меге запам'ятали, з моїми "темними" звуками...
Дякую за інтерв'ю...Яскраве плаття пана Цукренка засліплює хлопців гурту Шмальгаузен. Гурт оригінальний, є свої родзинки і є ще куди рости...Дуже чекаємо на постановку за поезіями Миколи Вінграновського...Як на мене, дуже багато тримається на харизмі, тембрі й артистизмі Владислава Михальчука...Респект гурту! Успіхів!❤
Я часто думаю, що сучасна молодь не може мати досвіду нічних прогулянок навесні чи влітку, коли буяє природа, пахнуть квітучі дерева. Цей запах ночі для мене дуже зворушливий і занурює у спогади юності про романтику стосунків, дружні посиденьки, пісні під гітару… Дуже любою ніч. Ще одна частина життя, яку вкрав ворог…
Згодна з інтерв"юєром, що все що хлопці роблять, це вже було. Для мене в них це найцінніше. Перший перегляд вистави A&G, коли я їх вперше побачила, все моє життя, а мені 70 років, піднялося в найкращих спогадах. В середині мене щось почало пульсувати в районі серця. Так на мене не впливав ні театр, ні опера, ні філармонія. Я дякую Богу, що в нас є такі хлопці.
З одного боку брат Альберт правий все це вже було, і ХЗВ вже було і бородаті в спідниці. Але коли моя донька приносить мені послухати пісні Шмальгаузена, я дуже радію, що до її покоління змогли достукатись такі проекти. І що вони надихають на творчість це зростаюче покоління. Тому хлопці так тримати.❤
Коли Бітлз починали, таких я к вони були десятки, ще й грали вони в більшості класичних рокнрольщиків, а не свою музику. Але тим не менш саме вони виявились унікальними. Я в жодному разі не порівнюю. )))
Сонет у морі десь програвся. У морі загубилась ти. Колись я був там, чи ніколи. Не стане вже колись її. Я знаю, що ніколи, знаю назавжди. Серцем в морі й знову ти. У попелі тримаючись руками, Квадратом через океан. Не хочу вже шукати море, Як місяць поміж сірих хмар. Schmalgauzen, як завжди надихають творити!
Таке відчуття, наче я провела вечір за душевними розмовами з найближчими друзями. Альберт просто чудовий інтерв'юер. Задає влучні запитання і має цікаву та оригінальну думку. (Сукня неймовірна, тепер і собі таку хочу😁) Велике дякую за це відео!
Приємний ведучий такий,повністю поцікавився гуртом та їх активністю,те що йому не до смаку пісні ніяк не впливає на перебіг інтерв'ю. Відкрила для себе нове культурне шоу. Дякую за інтерв'ю як і хлопцям так і ведучому)
У вас неприпустимо мало переглядів! Але серед моіх друзів/знайомих мало хто подібне дивиться, на жаль😔😔😔. Бажаю вам багато зацікавлених глядачів, бо ваш контент того вартий❤
Дякую за знайомство з новим талановитим гуртом творців і сутнісні питання. Новим, бо всі, що були "до" не здатні були провокувати масову сотворчість. Варто лиш почитати коментарі і взяти до уваги скількі віршів і малюнків хлопці отримують. Хлопці просто роздають доступ до трансформації, як вайфай. От і в мене виникло бажання перевірити це на собі. Вперше, хоч всі Ваші гості і інтерв'ю завжди цікаві.
Хлопці справді неймовірні, дуже чекала цей випуск і він був немовірним❤ Сонце вечірньої втоми, Укладом склавши сон, Кармінове серце може На мільйони маленьких, бо Я - місяць, море, сонячні ночі
Поки що, побачила лише інтро, але вже хочу сказати вам величезне дякую, що взяли інтерв'ю у хлопців, а хлопцям дякую, що прийшли))) контенту зі ш' не буває мало
Сказав Аристотель:"Ми те,що постійно робимо". У когось життя-вокзал,для когось - аеробіка. Коли хлопці виспівують час,що минув,але безміром лине. На Парнасі, почухує крила Пегас. Я ловлю ноту піз в піраміду скроневих звивин. Дякую за випуск.Теплоту та відкритість спілкування. Окрема дяка пану Бороданю за фльор інтелігентності.
Привіт) дякую дуже за цей матеріал, дуже цікаво споглядати за хлопцями і за новими інтервьюерами яких я раніше не бачила, дякую. Проте я не згідна з тим що творчість хлопців "зайшла" тому що публіка розбалувана старим і це для нас нове. Ні. Навпроти! Це те за чим особисто я дуже сумувала, кохання, щиристь, мрійливість у творчості, трохи суму і трагедії та "герої коханці", бо зараз музика перейшла в якийсь поп-реп-треш-вакханіля на сценіі зовсім не було відвертості на сцені, взаємодіі, поглядів, ЛЮДЕЙ що відчувають і хочуть поділитись цими відчуттями із світом. Ось чому мені "зайшло" і ось чому я закохалась у їхню творчість, а не тому що це нове і тому що я не слухала раніше джаз, або не любила кабаре або що, навпаки я це любила! Але саме цього не було в українській музиці. Я дуже давно чекала на їх появу)
Браво 👏 Вийшло дуже змістовне і тепле інтерв'ю. У такому просторі хлопці відкрилися якнайкраще. Не ходіть, будь ласка, більше на М1, ходіть по таких каналах, де є можливість показати свою справжню сутність і поділитися глибокими думками. Насправді, дуже цікаво і багато нового дізналася про вас - про вашу творчість, плани та погляди на життя. Низький уклін інтерв'юеру за класні питання, які допомогли розкрити вас по-справжньому.
Шмальгаузен - це любов, яка відчувається у всьому...❤️ Надзвичайно приємно, що у нас є такі виконавці, які своєю творчістю та світоглядом можуть доносити правильні орієнтири та закохувати у театр своєю музикою. Просто величезне ДЯКУЮ ВАМ!❤
Дякую велике за випуск, дуже круто!!!! Хлопці великі молодці! Альберте, ви супер!!! віршик: Сяє сонце в небесах, Усмішка цвіте в очах. Квітне день в обіймах дня, Ніжність світла і тепла. Яскрава сукня - диво з вечора до рання.
Серце самотнє, палаюче вогнем, Утікає від осуду, приймаючи свою суть. Крізь маску артиста, що сяє в нічній темряві, Ніжна душа шукає любові, що стала тягарем. Я "Гомо!", як вони кажуть, та це моя доля. акровірш натхненний піснею 💘💘🌈🌈(✿◡‿◡)
Смарагдова трава шелестить під ногами, У всьому навколо життя просинається знов. Кожен момент, наче мрія, так ніжно й яскраво, Насолода у кожній хвилині, у кожному слові. Я в сукні літній, мов квітка, пливу в обіймах природи.
Я нещодавно відкрила для себе ваш канал, спершу, дякую вам за цю роботу, ви ультра класно створюєте контент! Ловила себе на думці відписати вам десь комент і запропонувати покликати до розмови цих максимально талановитих театро-музичних творців, сьогодні побачила наскільки думки дійсно матеріальні ;) Випуск - година життя в безмежно надихаючому потоці, це розкіш, панове!
Світанок ніжно землю огортає, Усмішки радісні, мов квіти, розцвітають. Кохання шепіт тихо в вітрі грає, Наче мелодія, що серце звеселяє. Яскравий день у сукні зустрічає.
Дякую, що зняли класний випуск🎉 Слова холодне золото Укорінені в моїй душі Кохані-незнайомці зараз ми Не знатиме жалю моя душа Я спалюватиму до тла свої почуття щодня.
Я років на 20 старша за хлопців, тому цікаво слухати про всі альбоми Редіохеду😊 Але ми свого часу полювали на сідішки чи ще гірше - власноруч на ерві переписували 🫣
Мене Schmalgauzen повертає в мої 17-18 в гуртожиток філософського факультету на дах під зорями. Я давно-давно не мала доступу до цього пласту своїх переживань, бо частина з них пов'язана з російським/совєцьким андеграундом 80-х. Який не можу (і точно не хочу) слухати зараз. І окрім старого доброго року та металу тепер у мене є ще і цей портал. Творіть ще. І чекаємо у Львові
Акровірші)❤ Сріблом місяць ніч освітлює, У гаю туман стелеться ніжно. Кришталь роси мерехтить під зорею, Незвіданий світ чарує безмежно. Я таємниці в сукні своїй приховую. Сяє ніч ця безмежна для нас, У зірок є свої таємні слова, Коли ми з тобою вдивляємось в небо, вони шепочуть тобі. Ніжно вливаються ці слова в ніч, Яскравість мрій на серці залишаєш
Сірий дим по всій кімнаті розійшовся У темряві ти бачиш не себе. Коли уранці ходиш, Ногами похитуючи, Я просто дивлюсь.. Що там поміж ребер? Сіра сукня, ти у неї вбрана У скронях щось вдаряє, змушує піти Кудись. Ти все волочешся: це не мара Небеса сказали: ти збагнеш інші світи. Я тобі не пара. Система список цей зіставила давно У протест кричав я, хотів щось змінити: Казна-що творив, навіть зняв кіно, Написав книгу, сотні віршів Я творив для тебе. Чому ж невтішно?.. Слова.. не так підібрані? Але ж сказані У відповідь ти мовчала, це було розкішно Краєм ока спалахи помічав жадані, Навряд це було насправді Я, мабуть, дурю себе. Щорічно. Люблю четвірку. Навіть не знаю чи так можна) Можливо ще щось придумаю (якщо раптом комусь сподобалось, у мене є тґк з віршами «я писака»)
Сріблом вкрились темно-сині шати, У ночі так хочеться гуляти, Комендантська, вже пора до хати, Ну коли ж вечірню сукню вбрати? Я так хочу в сукні погуляти. Напевно вже пізно, але хай буде, класна ідея створювати акро вірші від якогось слова, коли не знаєш що написати, дякую за пораду)
Сонце встало над водою, У суботній,прохолодний ранок, Красу побачив я твою, Неземна, немов нічне зіркове небо, Я зрозумів, ти та, яку потребую я, у цей суботній прохолодний ранок. (я не вмію писати вірші і це мій перший досвід, я знаю що не ідеально, в коментарях є і по краще, але дуже надіюсь що ви помітите і вам сподобається. ви дуже класні і сильно надихаєте, велике вам дякую)
Скрипка у руках грає по струнам душі, У темряві танцюємо ми Кожна нота блукає у погляді Не відпускай мене Я хочу вічно жити під скронями в твоїй голові.
суворою й смішною ти здавалась. уточненими тонкощами барв квіткову какофонію зібрав - невдала спроба дивака з району ядушний спогад викроїть з шифону. теж доєднуюсь і дякую за нагоду погратися зі словами 💞
Дякую, щире дякую вам хлопці, за вашу творчість, яка мотивує багатьох людей☕🎩🎭 Сяє в тобі безмежна елегантність У тобі краса і витонченість живуть. Кожен погляд на тебе - це мить чарівна, Небо й земля відображаються в тобі Ясним світлом ти світиш, мов мрія, яка завжди буде жива Світає ранок, і знову виблискуєш ти У променях дня твоє мереживо сяє. Кожен стібок - наче витвір мистецтва, що Ніби казка, мрії наші плете Яскравий образ твій, як сон, що ніколи не зникне вже.
Секунда щастя вартує прожитого життя У ніч і вдень ми шукаємо свій шлях Кожен з нас мандрує поміж світів На зустріч спокою душі Яскравість доленосного буття вартує пошуку свого "Я".
Ступаю в даль далеку я, укотре чую спів пташиний, котрий спроводжує мене щораз несучи мої мрії щирі, як промінь світла, крізь безкраю тьми. Сама не знаю, що я відчуваю удома - спокій, в чужині- тугу комусь знайома біль моя напевне назву її війна-проклята «Я буду сильна, як моя Вкраїна»,- собі кажу це кожен раз, у цьому я не сумніваюсь, колись повстанемо з колін, настане мир і заквітчає, яскравим цвітом вся наша земля.
Середина літа - Уявляю білий сніг. Коли стане прохолодніше, Навіть може і трохи холодніше, ніж би цього хотілось, але.. Я завжди можу пригадати це літо і стане трохи тепліше) Якийсь "акробілий" вірш вийшов, але це перші думки, тому хай так і залишається)
Сніг прозорий наче міль що лежить на шафці Упирі такі смішні, й дивні наче в казці Кроки вгору, вниз, убік - ці думки не власні, бо... Нав'язує мені їх дивна школа ласті Як говорить мій поет? Ясно чітко вміло! Я не хочу, не такий в мій рядок засіло!
Альберт взяв і знецінив цілий пласт поціновувачів Шмальгаузена, сказавши, що вони нічого такого раніше не чули, і по-суті, лоховаті в музиці, не шарять😀🌚 А Альберт шарить, бо розумний і багато знає🌚
Шмальгаузен захопилася з "подачі" племінниці. Красунчики, талановиті, незвичний театрально-музичнй жанр. Дивилася з ними різні інтерв'ю. АЛЕ, пан Альберт своїми питаннями розкрив хлопців з іншої сторони, плями на сонці таки є). Чи хлопці трохи знітилися перед вашим авторитетом? Як ведучий - ви неперевершені❤
Блін, завжди знімала вас на телефон. І не для сториз, а для того, щоб постійно переглядати і мати особливі записи вистави саме в моменті, коли я там була. Це по-особливому приємно і захопливо. Вибачте, якщо це вас турбує
От часто в програмі піднімається питання, про нашу музику і шоу бізнес. дивлячись вже 2 день всі інтервʼю, я бачу, що гості абсолютно не цікаві в розмові, максимально майже всі, цей гурт не вийняток. От і відповідь на всі питання😅 Ведучий - топ.
Сигарета, вино, ліхтарі та балкон Уночі Лана Дель Рей грає десь за вікном Келих летить із рук Намежі її спокусливих губ Я написав тебе уночі. Опівночі.
Сумнівно спогляда на неї, Уперше я відчув це відчуття. Коли серце завмира, а слів бракує. Невже розум тепер мене не чує? Як так сталось, досі не розумію я.
скажіть, гомору і содом у ванні з сірки й солі, купали небеса і бог не пожалівши кволих?? я ж з ближнім був в любові !! дякую за випуск, сподобалось дуже!!
Синій туман накриває вокзал. У ньому сховаю сплетіння думок КолІя, чорний чай, роман - ідеал. Нічний перекур, гірка кава, морок. Я шукав у тобі океан, а ти лиш струмок...
Стогін поволі стихає, Упир допиває розніжене тіло, Кошик впускає холодна тендітна рука, Ніби заснула стомившись, Ягоди ті, ніколи не були солодкі такі.
Всім привітик,я придумала 2 вірші надіюсь вони вам сподобаются Сяйво в очах, що не згасає, У кожному русі чарівність літає, Кожен погляд теплом огортає, Ніжність і витонченість вона зберігає, Якість душі у сукні виблискує. Сонце світить, ніжно гріє, Усмішка на обличчі сяє, Краса в кожному русі танцює, Ніжність в тканинах промінь плете, Яскравий образ в серці живе. Schmalgauzen-найкращі❤
Світ що сповнений поезіями. У світі творять всі. Кількість творів незкінчена. Не важливо скільки літ. Я прошу,лишень творіть. Строго не судіть тому що мені 12 років
Скучив за тобою до безтями Утоплюся я в твоїх очах, Кожна моя думка про кохання Не мовчи про сумніви і страх. Я заради тебе все здолаю Силою любові рани всі зцілю, У солодких мріях потопаю Кожен день тобою лиш живу. Не тремти від холоду в негоду Я тебе зігрію і пригорну. Серце в грудях лиш для тебе б'ється У важкій розлуці знемага Кожен день все більше мені здається Наші ноти - музика одна! Як прекрасно жити і любити!!!
Впізнала пісню "Comme ils disent" у виконанні Лари Фабіан та раніше - Шарля Азнавура. Пісня про травесті артиста стриптизера, життя гея.. 🌈🌈🦄🦄⭐⭐ Невже це анонс травесті шоу від Шмальгаузен ? Чи нам очікувати камінг-ауту когось з гурту ? А може колаборації з Монро ? Пісня неймовірно красива, навіть якщо це підтримка ЛГБТ-спільноти на час місяця гордості, і буде переосмислення українською в стилі Шмальгаузен - це великий подарунок поціновувачам 😻😻 Хлопцям бажаю здійснення мрій - знаходити спокій всередині, гуляти вночі на природі і насолоджуватися бризом океану 💙💙💛💛
Минуло чотири дні. Мабуть пізно я наважилась, та все ж це коментар із символами для просування) Станцюймо, люба Доле, вальс! У серці не тримай ту тугу. Кружляй без спогаду про час. Назви мене найкращим другом. (Якому віддалася ти й де забула сукню)
Слова дзвінкі немов вуаль У нього ж тепер вся душа «біла» Котрась так добре пішла вдаль Нова тепер мені зрадлива Я підійду до неї вже квікстепом Сум'яття, думи й каяття У кожнім кроці я вбачаю підлість Колись вона такою щирою була Нема вже пауз чи невдалих рухів Я наїлася вже тактами сповна.
Самотній вечір між човнів У темному куточку бару, Кордон між димом і повітрям Навмисно розділяє пару Я знаю все, крім напрямку до Раю. Сусідній столик мерехтить У поцілунках тих бокалів, Котрі так схожі на людей Наповнив-випив-поплив далі Я відчуваю,хтось підняв мене для тосту. Серйозний бармен зазирнув У дзеркало поза пляшками, Краватку трохи попустив Неправда-у очах як пляма Яку усім,за моду представляєш. Світлом в центр Коби бʼють У клавіш сперлась- пишна дама Кисті рук по ним снують Нечесна, та, приваблива ця драма Я знаю, що не дурно граю. Самотній вечір між човнів У всіх є свій, та протікає Корма, що носить те імʼя Навіяне морським туманом Я знав його!; до тебе, до сих пір тікаю. Скелети але ще живі У сні, але не хочуть знати Комети горді, вдалині Несуться, і про них -не знають. Я не самотній, бо є той, хто вам це все-розповідає. Це мій гардероб; а ви обирайте сукню, яка вам довподоби)🌹
Вітаю, @Roses_for_Immortals, Ви виграли блокнот з автографом Влада і Жені зі «Schmalgauzen»! Відпишіться нам на пошту druzi@hromadske.ua, щоб отримати свій подарунок! Дякуємо за ваш коментар 🧡
Смерть щиро воліла пізнати справжнє кохання Уночі вона заглядала сором'язливо до мене в вікно Коло ліжка стояла тихо й смиренно до самого рання Носила квіти опісля й червоне напівсолодке вино Я цілунком п'янким зустріну її отруєні губи й у вічність за руку безтурботно піду...
Спів серця буде грати вічно, У небі віднайде він свій причал. Комічно знати, що це кінець - Навік пітьма і порожнеча... Якби лиш зорі стали маяком душі, Спів серця лунатиме гучніше. Упаде пітьма і порожнеча, Кларнет зіграє сонцем, витискаючи пітьму Наскрізь відчуєш ти це світло, Якби лиш якір зачепився там, де спів лунає найгучніше.
Серед сірих одежин, на вітрині магазину, Угледіла дивовижну річ, з моїх солодких снів. Красний оксамит, декольте і виріз на всю спину. Не спатиму тепер, долаючи сум та гнів, Як заробити грошей, за кілька подальших днів.
