Бля пройшло стільки років,а я шукаю цю пісню і знову прослуховоую її настільки вона захоплює,вона мов те вино що з роками набирає свою цінність.Дякую Андрію!
@Дід Сашко. , Шановний, тримайтесь. З людьми побiльше спiлкуйтесь. Я собаку пiдiбрала на вулицi i не шкодую. Вже дев'ятий рiк вона у мене. А дiти живуть окремо. Да, така доля батькiвська. Але менi журитись нема коли. Квiтiв насадила бiля будинку. То копаю, то сапаю, то бур'яни рву, то поливаю. То музика, то кiно, то телевiзор, то iнтернет. То до сина - з внуком побавитись, то до свах, то до куми в гостi. Так час i плине... А донечка вже чотири роки на заробiтках з чоловiком. Молодшого внука останнiй раз день народження святкували, коли йому рiк був. Вiн нас зi свахою тiльки по Вайберу бачить. Сваха iнодi плаче, а я, хоч i сумую, Але тримаюсь. I Вам щиро бажаю доброго здоров'я та хороших людей поруч.
Полетів би м на край світа, як вітер, што в полі літат, Лем жаль ми тя, моя хижо лем жаль ми тя, жаль, а інакше би м поїхав (2р.) в Америцький край. Гей, доле, доле, де сь ся доле діла? Ци тя вода взяла, ци тя риба з'їла? Лем жаль ми тя, жаль... Кіть тя вода взяла, буду тя глядати, кіть тя риба з'їла, нигда тя не знати... Лем жаль ми тя, моя страно, де жиють мамічка з няньком, Лем жаль ми вас, мої діти лем жаль ми вас жаль, а інакше би м поїхав (2р.) в Америцький край.
Полетів би’м на край світа, Як вітер, што в полі літат, гей, В гамерицький край. Лем жаль ми тя, моя хижо Солом’яна, жаль. Ой в нас превелика біда - Не можна заробить хліба, гей, Мушу їхать в даль. Лем жаль ми вас, мої верхи Зеленії, жаль. Ой жаль ми вас, сойки сиві, Што’м вас плекав без три зими, гой, Ой жаль ми вас, жаль. Бо і на цей би’м поїхав В гамерицький край. Ой жаль ми тя, моя страно, Де жиют мамичка з няньом, гой, Ой жаль ми тя, жаль. Хоц в нас біда - не поїду В гамерицький край.
