Мій тато так бурхливо реагував, коли він з'являвся на сцені. Неймовірні позитивні емоції. Вийти на сцену босим на початку 90-х - це, я вам скажу, рівноцінно руйнуванню Берлінської стіни. ) Це було сміливо і не стандартно. Я зараз пам'ятаю, як декан нам першокурсникам розказує, що в джинсах на заняття нізззя. У мене їх на той час і не було... Але босим на сцену - це руйнування стереотипів. Це розкріпачення і вираження свободи покоління, що розривало зв'язок з радянським спадком.
Це є НАЦІОНАЛЬНА ЛЕГЕНДА УКРАЇНИ ! ДЯКУЄМО ЩО ЗГАДАЛИ ПРО ТАКОГО ЛЕГЕНДАРНОГО АРТИСТА !🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВІН ДУЖЕ КЛАСНИЙ ! І У НЬОГО БУЛИ ЛИШЕ УКРАЇНО МОВНІ ПІСНІ ! НЕМОЖНА БУЛО ЗАБУВАТИ ПРО ТАКОГО ТАЛАНТ!
Яка щира, добра, талановита людина. Були на його концертах, водили своїх дітей маленьких . Дякуємо вам Андрію, дякую, успіхів, Ви потрібні, Ваша творчість.
Сподобалось не те слово! Я дуже вдячна Вам за відео про А. Миколайчука! Ходили чутки, що в нього захворіла дружина і він змушений був покинути сцену! Ви навели , ще дві версії! Я почала слухати його і багатьох наших співаків після того найпершого фестивалю ,,Червона рута"! Тоді з'явилось багато чудових українських співаків і серед них яскрава особистість А. Миколайчук! Вони всі ті артисти ,гурти, були дуже цікаві і неповторні, на противагу московським, хамовитим нарцисам, що і співали, щось гиденьке і вели себе відповідно! Та Миколайчук особливо виділявся! Дуже люблю його творчість, жаль що пішов зі сцени! Дуже вдячна за інформацію про нього, мої діти виросли на його піснях!
Дякую і пам'ятаємо. Андрій класний артист і на жаль кар'єра не склалася. Запишіть відос про херсонських хлопців які співали "Смажений кабанчик". Гурт "Степ"
Клаааас. Я пам'ятаю ті часи. Це була свобода самовираження. Трохи боязко, але.... Робили те до чого радянська людина не була приучена. Такі люди як Миколайчук були піонерами в пос радянщині.
Цікавий факт. ( хто шарить тот зрозуміє про яких я людей кажу) Червону руту організовували Пориваї , це був їх конкурс так сказати. Призом був запис пісні в студії Про Миколайчука я дізналась з каналу Констянтина Осауленка. І цю історію прочитала під відео з виступу Андрія на червоній руті. Як раз на студії Консянтина ( і ще когось, не памʼятаю) була записана пісня « піду втоплюся», бо як і сказано у відео, він переміг. А от де запис пісні історія не каже. Або я забула. А тепер хто дочитав скажіть хто ці всі люди імена та фамілії яких я вказала
1989рік - общага, як ми тоді під ці дві пісні (піду втоплюся, підпільник ...) запалювали!! - тому що до цього можно було лише "зажигать" - ну не було такого Українського "контенту" !!
про пісні для гордона не знав. бабуся завжди називала Миколайчука "босий". це по простому її смішило хоча вона і всі навколо ціле літо ходили теж босими)
Мені 32 роки, але один із самих яскравих спогадів про музику саме Миколайчук, як же було чудово слухати, а в сусідньому селі був його концерт, то досі це згадується як щось неймовірне
Я з м.Умань навчався в сільхозі УНУС - оказалось що його батько читав у мене фізику та був завідувачем кафедри фізики.Батька особисто знав він читав в нас і лекції і практичні заняття.
Вітання пану Андрію із Миколаєва, колись давнооо допомагала йому у приватній справі(складний період його життя був), приємні враження залишились від спілкування з ним.
Якось його творчість пройшла повз мене… єдине що памʼятаю про Миколайчука, то те що його прізвище згадується в тексті пісні Братів Гадюкіних 117 стаття 😂.
коли я був малий, Андрій приїздив с концертом у наше СМТ, і я памятаю як стояв у черзі щоб він поставив автограф на листівці з його зображенням і сфотографуватися, листівки були напечатані на звичайному принтері на А4, чорнобілі))) ця листівка висіла дуже ловго в мене в кімнаті
