Величезна подяка за прекрасного гостя, цікаву розмову, його чесніть і мудрість, спостерігаю за ним з початку повномасштабки, низький уклін Арті за захист, важку роботу на фронті, дякую, пані Наталя.
Є такий Борислав Береза, постійно з'являються його пости проти сирського і з проханням повернути Залужного.я на нього не підписаний,але він у стрічці з'являється постійно. Це, мабуть,доя розколу українців
Такие люди (вне зависимости, агенты ни или нет!) работают на руку врагу - при всём уважении к Залужному, в 2023 году он выбрал самое неудачное место для контрнаступу. Сырский же, наоборот, сделал всё по высшему разряду и просто переломил ход войны. Только идти на Курск или вообще на Минск год назад было бы лучше - во-первых, ресурсов и возможностей было у нас больше, во-вторых, много ребят живыми бы остались, а не погибли бы на суровикинской линии, не достигнув ощутимых результатов... По-моему, это просто очевидно, особенно сейчас, в дни Курской операции!.. Среди бывших правосекторцев многие личности вызывают подозрение, среди националистов всегда было много агентов и предателей. изучите деятелей Руха, там настоящих патриотов по пальцам пересчитать!..
Лист з-під Авдіївки (Вірші із Криму ! Коханій Україні!) Пишу тобі, кохана, з-під Авдіївки, - Тут артилерія гуркоче всю добу… «Годину тихую» комбат нам ледве виділив, А я годину сну - для тебе! - наздобув… Неначе сон, цей лист крихкий з Авдіївки, Неначе сон, твоя надієчка в очах, Надійно-люблячий твій погляд, сум замріяний, Незламна віронька - яскравенька свіча… І от пишу тобі з «запеклої» Авдіївки… Пишу тобі у цей - надзламний! - час… Весь час тут треба діять… діять… діяти… Немає - миттєчка! - згадати, любі, вас… Хоч тіні посмішок Катрусі і Ганнусі… Коли усі дитячі посмішки - в суцільнішій Тіні! - У цьому існуванні - Землетрусі, У цій виснажливій, - ізснажливій! - Війні!.. Коли - суцільніше Хмарище - над країною, Коль будь-який час - навіки-вічний час, - Пишу тобі, кохана, «солов’їною» - Любові мовою, що викохала нас!.. Пишу тобі із - нашої! - Авдіївки, Пишу тобі я з - Української Землі! - Хоч не гуркоче Голуб Мира ні єдиний нам, Лиш артилерія - і гуркотає, и гримлить!.. Пишу тобі... а це здається - дивоньком! - Я, пильний, в темряві, у попелі й пилу, Пишу тобі з - примарної! - Авдіівки, Але - самим Життям! - тобі пишу… Пишу, здається, з України - в Україну, я, - Із «вічній» темряви - у Вічність, я пишу… І якщо з братством залишу - на час - Авдіївку, Навік! - упевнена душа, - не залишу!.. Тому пишу тобі, кохана, в Буревіїще, Цього бурливо-мрійного листа, Бо тільки віронька твоя мене тут гріє ще, - Й твоя Надзламная Надхненая Краса!.. Я повернусь! Обов’язково! - Наші дітки Хай дочекаються! - Настане наша Мить!.. Пишу я вам, мої кохані дівоньки, Цього листа з - за-пеклої! - Авдіївки, Де артилерія - гримлить, гримлить, гримлить… (Вірші створені в ніч з 25 на 26 лютого, фінальна авторська редакція - 26 лютого 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Багато людей із України думають, що ці вірші написав військовий... Це дуже приємно мені як автору, що я настільки правдиво пережив у душі ті обставини, про які пишу... Але ні - я просто цивільна людина, поет, що близько до серця сприймає горе свого народу, багато передивився матеріалів, інтерв'ю з військовими, і проживаю їх почуття часто, немов свої, і тому, мабуть, так точно і правдоподібно описую це у своїй творчості... Спасибі від усієї душі вам, люди, за такі приємні, прекрасні, зворушливі, почесні коментарі, на жаль, не завжди виходить відповісти кожному... Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках! Ви - Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области (желательно - взятия Курска!) и дальнейших долгожданных Побед!.. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її постійну, невтомну, високопрофесійну, цікаву, надважливу працю на благо нашої України!.. Слава усім Героїчним Захісникам і Захісницям України!.. Дуже дякую за такого цікавого ексклюзивного гостя "с судьбой", круто!..
Хороший гість. Познавально... хотілося б щоб Ваші гості в подальшому надавали відповіді (своє бачення) на запитання: Чи не є підрив складів, легалізація медведчука, створення опзж, віджим каналів (112, ньюзван, зік), призначення райніна головою адміністрації, переслідування добробатів і т.д. як планова спецоперація до здачі України? Поки ми не знатимемо відповіді, внутрішній ворог і надалі буде розхитувати нашу державність. Дякую. Вподобайка.
Не розумію таких людей, які начебто за Україну. Тільки людей які підставляють постійно владу вони ставлять їх діяльність в плюс. А президент який бореться 24/7 до нього поваги немає
Доброго ранку. Слухаю ваші інтерв'ю майже всі, і прикро одне: Україна одна з найперших держав світу, але все своє існування проводить в залежності від інших країн. Коли ж в нас при владі стануть патріоти?
Наталья БРАВО 👍🙏💯!!! Супер гiсть, супер бесiда з ДУЖЕ РОЗУМНОЮ ТА ПОРЯДНОЮ людиною, з фаховим практиком, котрий без манii величi 🙏🙏🙏. ЩЕ РАЗ ДЯКУЮ Арчи Грiну за те що розвiяв деяки мiфи про "зрадника " СИРСЬКОГО та пролив правду на багато спекулятивних полiтичних побрехенькив 👍👍👍. А ЩЕ ТРЕБА ЗРОЗУМIТИ, ЩО УКРАIHА ПЕРЕМОЖЕ В ЦIЙ ВIЙНI 💯💯💯✌️✌️✌️💪💪💪💛💛💛💙💙💙❤️❤️❤️🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в - Українському Криму - знаходжусь, Я не - чекаю - Україну тут свою!.. Я - не чекаю, ні! - веду! - Її - рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них - Її! - Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! - ані на крихть! - Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами - Із тими, хто вдень і вночі - «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! - із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я - десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я - не вершник, я - вірштант! - у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда - не в покинутих містах!.. Ні! - це здається вам!.. Я був поетом-братом! - Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали - самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму - з безпорадними, - Я був, я був - із мирними і ратними!.. І творчість ця моя - суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! - там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я - вкрай-безпримарно плачу, Я - на зло ворогу - к вам - животвірно - «плачу»! - Живопишу - вкрай-відчайдушно! - вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! - ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! - Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! - на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! - У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я - із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція - 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках! Ви - Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!.. Слава ВСУ - Воинам Света Украины!.. Слава Україні і ЇЇ Героям!.. Слава Легиону, РДК и Сиббату - всем русским добровольцам, борющимся на стороне Добра с "коричневой чумой" 21 века!.. В очередной раз хочу подчеркнуть как человек, повидавший здесь, в Крыму, немеряное число путинских вурдалаков: в большинстве своём русские (я - не про всех!) - глубоко больны, с ними ПРОТИВОПАКАЗАНО замиряться, их нужно ТОЛЬКО - побеждать!!!.. Никаких "миров" с агрессором, только - разгром путинского режима и развал рф-ии!.. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її постійну, невтомну, високопрофесійну, цікаву, надважливу працю на благо нашої України!.. Слава усім Героїчним Захісникам і Захісницям України!.. Дуже дякую за такого цікавого ексклюзивного гостя "с судьбой", круто!..
Наталья, при всем уважении, давайте гостям заканчивать мысль до конца, человек не успевает закончить свой спитч, как Вы уже задаете вопрос на совсем другую тему, параллельно с окончанием его спитча.
Повага офіцеру за все, що зробив. Цікава думка про деяки події. Але це думка окремої людини, що мала інформацію та досвід на окремій ділянці. Не погоджуюся про колони Гіркіна і про те, що не було армії. Пара Мі-24 і не треба ніякої арти для колони Гіркина. Армейська авіація була в гарному стані за рахунок участі в миротворчих місіях. Тому там точно був договорнячок. Взагалі окрема людина, не може бути фахівцем у всіх питаннях від арміі до політики. Чи від артилерії до авіації. Я думаю, що якщо Наталія запросить Сирського і буде питати його як вижити в шанцях, або як краще підготовувати молодого бійця до першого бою, то звісно Главком розкаже про це. Проте чи будуть такою ж думки бійці із шанців або командири рот?
Нічего конкретного и зачем он согласился на это интервью .Но теперь понятно ,что он не имеет украинские корни и судьба украинского народа его вообще не волнует , у него свои личные интересы .Он не патриот ,поэтому никогда не поймет истиные проблемы нашей страны .Он не прочь отдать наши территории ,потому что это не его родина .
перевірити б його на детекторі брехні розвідці....раніше намагався дивитись його інтерв,ю...це жахіття, наротивчики дуже розлагаючи...і це ще два роки тому...та й канали з половини дуже стрь'мні,кому він давав інтервю
