#війна #війна_в_україні #війназросією #вірші #віршізізмістом #віршіукраїнською #віршіпровійну
А війни не чекав ніхто...
Мирні люди весну чекали,
Навіть важко збагнути було,
Що прийде ця весна кровава.
Не радіє природа весні,
Та і як вона можна радіти?
Коли вся Україна в вогні,
Помирають невиннії діти.
Лються сльози і кров людей,
Рвуться бомби, летять ракети.
Материнські молитви щодень
В небеса набирають злети.
За дітей, за батьків, за рідню,
Чоловіка, за сина- солдата,
Щоб вернувся додому живим,
Щоб вціліла під бомбами хата.
Щоб в підвалі сирому вночі
Не здригалась в страху дитина.
Не вбачались страшні палачі
І не снилась війни картина.
Повернулась до нас весна
І лелеки вернулись додому.
Лиш не знали, що тут війна,
Небо в чорнім диму густому.
Повз гармат пробивались вони....
Мирну пісню в квітучі села
Із далеких земель несли,
В рідні гнізда, в свої оселі,
Пробудилась земля від сну,
А Воскреслий Христос із нами,
Прийде день, ми закінчим війну,
З нами Бог, перемога за нами.
Ольга Фабін
16 окт 2024
