Виконавці: Олексій і Руслан Денисюк, Павло Бузян
Слова:Ігор Попович
Аранжування і зведення:Олександр Кузьмич
Відеозйомка і монтаж: Андрій Дмитрук Студія "Deka Premier"
Фотограф та консультант по костюмах : Тома Капітан-Дмитрук
Актори: Павло і Оксана Березіни, Петро і Галина Денисюки, Богдан і Самір Денисюки, Максим Бузян
Пригадується часто рідна хата: зима, все білим снігом замело...
Ота, що збудувалі руки тата, крізь час мене притягує в село.
І хоч вона на вигляд небагата, чимало є і кращих у селі.
Ота, що збудували рукі тата, для мене найдорожча по ці дні.
Батьківська хата - затишна оселя, тато і мама там живут удвох,
Батьківська хата і сумна, й весела. Хай береже тебе Всевишній Бог!
Батьківська хата двері відчиняє, хоч шлях життєвий в край чужий проліг.
Батьківська хата вже давно чекає, щоб я переступив її поріг.
Татусь туди вкладав своє здоров'я, не завжди бачив поміч від людей.
Руками в мозолях, він і з любов'ю, як міг звивав гніздечко для дітей.
А тільки-но траплялася нагода, читав з сім'єю Біблію Святу.
В погоді дні, а чи то у негоду, творив молитву щиру і просту.
В цій хаті мене мати сповивала, співала колискову в пізній час.
Дітей всіх ніжно спати повкладала, сама ж ішла й молилася за нас.
Просила в Бога на колінах з татом благословення для усіх дітей.
І наповнялась благодаттю хата, текла сльоза із батьківських очей.
Під натиском років уже схилилась, щілини стало видно де-не-де..
Погляну і з очей сльоза скотилась, та сум притулок в серці не знайде.
Для того, хто в Спасителя повірив, оселя є нетлінна в небесах.
і в душу, не пускаючи зневіри, з Христом до неба звершую свій шлях.
12 апр 2014
