Доброго вечора Рая .Гарна батьківська хата,яка ти молодчинка усе залишила від батьків.З великим задоволенням переглянула.Як усе по нашому по поліському.Дякую.
Вітаю. Дякую за візит. Так, багато чого зробили : поміняли вікна, переробили павністю коридор, в кухні знімали пол, бо прогнила була подвалина, міняли, трохи пол замінили, плиту переробили, перештукатурили дві грубки, бо обсипалося, все покрасили, побілили, а так майже все залишили, навіть не хочу міняти. Гарного дня.
Ви така мододчина,що так ніжно відноситесь до рідної батьківської оселі.Здавалось би звичайна сільська хата,а скільки в ній тепла,любові,краси,вона як та безцінна реліквія,ніяки багаті хороми не можуть вмістити стільки душевного тепла,відчуття рідного,наймилішого,найщедрішого.Дай Боже вам здоров,я,дякую за таку чудову розповідь,я теж просльозилася разом з вами,але єство наповнилось теплом спогадів ...❤🙏🌹😢
Здрастуйте, Рая. Затишно у будинку ваших батьків. А я, фактично, зараз живу в будинку своїх батьків тільки на другій половині будинку. Коли повернулись в село відкупили цю частинку у моєї тітки. Добудували, провели всі зручності, а от на батьківський половині ( батько мій помер 23 роки тому) чоловік провів мамі газ і воду. Так от батьківська половина дісталась батькові в дар ще від його діда і бабусі і мої батьки , майже, ніякого серйозного сучасного ремонту не робили тіж вікна , тіж двері. Тільки велику піч батько демонтував ще коли я була мала і сестра народились, щоб у нас сестрою своя спальня була. А от груба, плитка залишились. А ми на своїй половині плиту демонтували, бо , майже, повністю перепланували свою половину коли добудовували У нас є газовий котел і дров'яний. Зараз перейшли на весну на дров'яний, але труби гарячі тільки тоді коли він топиться. Не так як від грубки, яка потім віддає тепло. Розвередили мені ви душу вишивками, вишивкою рішильє, виробами гачком. Я теж вмію в'язати, але роботи мами і моїх бабусь мені найкращі. Моя мама після трьох інсультів, у неї психічні розлади, цукровий діабет. Їй 73, а батько помер від інфаркта коли йому було 53. У мене чоловік зараз теж хворіє. "Розсипаються" колінні суглоби Оформлює інвалідність. А в мене інвалідність була з 25 років. Спочатку 2, а зараз 3, але довічна. Майже весь город ми засіяли люцеркою для кози, бо обробляти вже толком не можем. Залишили під город тільки три сотки. Мені здається, що коли над хатою летять ракети і шахеди в батьківському будинку я відчуваю енергетику свого роду. Мабуть я це собі придумала, але мені від цього легше. Хай щастить вам,Рая. Хай Бог береже вас, вашу родину і ваш дім. Я рідко пишу великі коментарі, але тут не стрималась. Ви своїм відео доторкнулись до моє душі.
Вітаю, Оксано. Розумію вас . Нам всім рідна ця тема. Моя мама померла дуже рано, в 51, а мені тоді було 25, сину 1 рік, дуже довго і болісно я це переживала, не хватало мені її, була мачуха. Потім і я розвелася зі своїм, зовсім одна з сином зосталася, іноді і на хліб не було, бо не було мами, не було кому допомогти. Потім знов зійшлися, заради дитини. Зараз він хворіє, лакунарні два інсульти, які дали на голову і память, дуже агресія, робити геть не може, сил нема. А я ще трохи знов хочу щось посадити і посіяти. Теж багато огороду під травою, сусіди косять. Ото зараз і трясуся за сином, бо иені в 25 так не хватало мами, передати не можливо. Всього найкращого. Миру Україні.
@@РаяБогушВи молодець, Рая. Ви мужня і цілеспрямована. Я не завжди маю час робити перегляди і , взагалі, кожен раз вагаюся чи продовжувати мені вести канали. Я тільки витрачаю на це час. Цей канал монетизований, але, щоб щось отримати треба набрати 100 доларів. А мені ще до них далеко.... Та і рекламу хто хоче дивитись? Сто раз думала, що закину я цю справу. Але вже звикла і через деякий час знову, щось викладаю. Певно- це вже якась залежність😀
В мене не було батьк хати комуняки вигнали моїх бабів з сім'ями на вулицю в найми а потім а потім батьки були в радгоспі де нічого не давали будув невел хатину подали і виїхали
Гарно, коли є куди повернутися! Бо батьківська хата дає сили жити при різних обставинах. Нажаль, моє місто ще досі окуповане, а ми виїхали без нічого... І батьківська хата, і моя зараз під орками! Поки немає куди повертатися і це дуже важко! Бо душа і серце залишилися там! Молимо Бога, щоб закінчилася війна, наші мужні воїни перемогли клятих рашистів та деокупували міста і села. А ми змогли повернутися додому!
Вітаю. Дякую за візит. Дуже шкода, що вам прийшлося покинути вашу домівку. Такі важкі часи настали. Але надіємося на скору перемогу, щоб всі люди могли жити в своїх домівках, в своїй країні. Миру і перемоги Україні.
Гарна оселя . Нагадує мені будинок моєї бабусі. А півник у мене є такий самий. Колись хотіла викинути , але все руки не підіймались , а тут війна і цей півник став таким незламним . І тепер нізащо їого не викину ❤🇺🇦
Вітаю, Раю! Як чудово, що можна приїхати в рідну домівку, де родився і пройшли дитячі та юнацькі роки! Бережіть рідний дім, і хай він Вас оберігає від ворожих нальотів! Здоров'я бажаю, та мирного неба! Щоб якнайшвидше закінчилася ця клята війна! +18 👍🙏❤💙💛
Рая щиро дякую за відео. Я плакала, згадуючи ці рушнички , салфеточки, той уголок за тюлею де ікони(в нас казали покуть). І рушнички вишиті... Ці спогади. 😢Я з Малинського району і цей стиль однаковий. Дякую щиро, Ви зберегли свою батьківщину.
Така рідна гарна мова, сіни,комора так кажуть в Житомирській обл, Бердичів, колись ми всі спали на печі,і були здорові, ще полик біля печі був на якому також спали.
Це дуже добре що,Ви зберігаєте пам,ять про своїх батьків, про своє дитинство.Батьківський будинок то місце де ми черпаєм енергію, спокій, так мені сказав син, який зараз боронить нашу зпмлю. Ми маємо зберігати пам,ять про своїх предків.а пам,ять у речах ,якими вони користувалися, фотографії родинні і сам будинок в якому ми росли. Дуже жалко коли люди після смерті батьків викидають, залишають, це сумно та жалко.А Ви розказуєте з ьюьов,ю, з повагою, це дорого коштує.
Вітаю. Щиро дякую за підтримку. Ой, да, забула і не згадала, скільки багато фотографій: і альбоми, і на планшеті свадібні, всіх родичів. Мені подобається все як є, правда дещо переробили, підремонтували, покрасили, побілили. Гарного дня і мирного неба.
Доброго вечора,Рая.Знаходжусь під враженням вашого відео....не впевнена що зможу коментувати.Тема батьків.ріднлго дому для мене дуже болюча.В вашому відео я побачила речі які були і в моїх батьків,в мами чоловіка,в оселях подруг дитинства.До болю рідне,до болю знайоме.Вражають рушники і в,язані прошви ,сповнені теплом рук Вашої мами.Таке враження що в цьому затишному будинку досі живуть постійно господарі...Ваше відношення,ваша любов дорогого вартує.Однак бережіть себе і чоловіка.Земля потребує багато сил здоров,я.Ви завжди говорили дача а виявляється що ви землевласниця.На все добре.Миру всім нам.🌹🌹🥀🥀💐💐🌺🌺🌷
Доброго дня . Дуже дякую вам за таке відео .Спогади про батьків до сліз довели. Хата доглянута, все чистенько. Рушники та серветочки все таке рідне. Дивуємося коли жінки вишивали і в‘язали після тяжкої праці в селі ще знаходили час цим займатися . У моєї бабусі теж пічь була і вона зранку варила істи. А ми спали на печі і було дуже тепло і затишно . У нас теж є такій баранчік і ми в нього наливали водку і пригощали друзів . Була мода а зараз осталися тільки приємні до болю спогади. Як добре що ви залишили батьківську хату. І можете приїздити де все рідне і знайоме. Я вам бажаю всього найкращого Здоровья і Миру всім нам .
Вітаю. Дякую за візит та підтримку. Так, мабуть правду мені в коментарях написали, що колись не було інтернету, то й успівали все робити. Ця хата надихає добром, теплом, спокоєм. Всього найкращого вам
У селі дуже гарно у вас, чистенько та тихенько... Дякую‼️🥰 У нас трохи по-іншому - в селі хата на дві кімнати... Більша та менша трохи. І рушнички...❤😊
Добрий вечір, Раїса! Мої вітання Вам з Київщини! Ця тема саме зараз в такий час близька багатьом, кожен пригадує і думає за своє. Ось і я, дивлячись на Ваш дім, бачу багато того, що маю і я, що залишилось від бабусі, мами. Такі ж вишиті рушники, ікони, шафа, буфет, вишиті наволички і здорові подушки, навіть, перину, ткані доріжки. Мені, як і Вам, легше почувається у цьому будинку, хоч і побудований вже новий. Та я пам'ятаю такі ж сіни, піч, грубку. Наші діти і онуки уже нічого того не застали. Під час окупації весь час думала, чи зможу ще потрапити сюди, чи зможу піти на кладовище до батьків і бабусь з дідусями? Землі багато, а здоров'я мало. Колись були свині, корова, телятка, коза, птиця, велике господарство і все встигали, а тепер... Дякую за чудове відео, Раїса! Здоров'я Вам і мирного неба над головою! Миру нашій рідній Україні!🙏💙💛🙏
Не плачте, ви не продали, не запустили хату, подвір'я, все бережете і є чим гордитися, що батьки навчили з повагою ставитися до родинного, батьківського. З любов'ю ставитеся до минулого.
Аж серце радіє, Раечка, яка ж ти Молодець, сонечко! Дуже дякую що позвала в хату, хату батьків , дом , де було і е сонечко і тепло душі!😊 Хай Боженька пріглядує за тобою, Раю, та батьківським домом! Мирного неба над головою Друже мій добрий ❤
Где люди время брали? Да очень просто, интернетов, ютубов не было, в телевизоре две программы и то не в каждом доме, соблазнов мизер. Вот и сидели плели, вышивали.... Честно говоря, я не люблю вспоминать то время, жаль родителей, их родителей, ничего они хорошего в жизни не видели, только работу с утра до вечера за гроши и лживые обещания светлого будущего. А с другой стороны, хорошо, что умерли, потому что наше сегодня не менее ужасно.
У них была своя жизнь и свои плюсы и минусы. Скорее они были более счастливы чем наше поколение. Жили и мечтали о светлом будущем, а мы о чем мечтаем? У нас и наших детей разве есть вера в будущее? Моя мама умерла три года назад и я только сейчас поняла, что она прожила свою жизнь в самое лучшее время, хоть и тоже были свои трудности.
Що таке "степка"? Ніби побувала у себе в хаті, і такі шторки були, і так застелювали ліжка, і піч і груба... А ще були фікуси, китайські рози, класики і як же без вишиваних рушників, скатертин.
Спасибо ,я как будто дома побывала .Давно уже я живу в городской квартире ,мама продала дом в деревне и жила с нами .А мне после 40 лет очень часто снился мой дом .Моё детство было счастливым и поэтому долго память неотпускала ети воспоминания .Ваш дом прекрасный, живите в нем долго и щасливо .
Приветик. Спасибо за визит. Я живу в городе в квартире, но летом езжу как на дачу, сажаю немного огорода, обновила сад, сделали кое какой ремонт, провели воду в кухню, бойлер, ванну. Сделали что б было комфортнее, но кардинально ничего не меняли. Мне так нравится. Харошего дня.
Рая добрий вечір яке гарне відео я згадала свою бабусю все отак як у вас доріжки на підлозі бабуся сама ткала.Подушки накриті і ікони і рушники аж за душу бере.Дякую.
Добрый вечер Рая! Какой прекрасный дом родительский как это приятно приехать в дом где родился жил. Посмотрела с удовольствием очень хороший дом родительский всё так чистенько аккуратненько рушники на иконах Благодарю за прекрасный обзор Родительского дома лайк+💯 С уважением Нина Кулешова❤🌈🙋♀️🖐🌹
ПЕРШИЙ РАЗ ЗАЙШЛА НА ВАШ КАНАЛ.АЛЕ ЯКА РАДІСТЬ ДЛЯ ДУШІ. СПОКІЙ НАВІЯЛА МАМИНА ХАТА! А МЕНІ НЕ ВДАЛОСЯ ПРИЇЗЖАТИ ДО МАМИНОЇ ХАТИ. БО МЕНІ БУЛО 22,СЕСТРАМ 20 Ф 25,ЯК ЇЇ НЕ СТАЛО. А БАТЬКА ЩЕ РАНІШЕ НА 10 РОКІВ. ХАТУ ПРОДАЛИ. ЖИЛИ ХТО ДЕ ЗА ТИСЯЧІ КМ ВІД ХМЕЛЬНИЧИНІ. ЗАЗДРЮ ТИМ ХТО ЗБЕРІГ ОСЬ ТАК ВСЕ МАМИНЕ,БАТЬКОВЕ. ВИ ЩАСЛИВЦІ. А Я ПЕРЕГЛЯДАЮ ОСЬ ТАКІ СТАРІ,ЩЕ СТАРІШІ ХАТИ. ЛЮБУЮСЬ ТИМ,ЯК ЗБЕРІГАЄ 188 РІЧНУ ХАТУ ДМИТРО ПРОЙДИСВІТ! ВІН РЕСТАВРУВПВ ЇЇ ЩОБ БУЛА ТАКОЮ ,ЯК БУЛА КОЛИ КУПИВ. БУДЬТЕ ЗДОРОВІ. ТЕПЕР ВАС БУДУ ДИВИТИСЯ ТЕЖ
Вітаю. Дякую за візит. Рада вас бачити. Мені теж було 25 як мама померла, їй було 51. Потім була мачуха. Але хате не продали. Ми з сестрою зажди приїздили, садили огород, доглядали а за хатою, по мірі можливості ремонтували. І зараз їзжу, саджу огород. Гарного дня.
Дуже приємні спогади ❤ Нагадалася бабусина хата, де пройшло моє дитинство, бо батьки постійно на роботі були, я майже весь час жила у бабусі й дідуся 😊 І піч, і рушники, і навіть ручки на дверях - все таке рідне і знайоме… Хату бабусину продали, а вона мені й досі сниться дуже часто… Дякую Вам за приємні спогади ❤Миру і добра Вам💛💙
Как у вас здорово ❣️ Раньше так и жили, у меня воспоминания о таких же домах-дворах. Летом всегда переезжали из кухни в веранду, шторы тюлевые на дверях от мух, мухобойки. Хорошо у вас 👍🤩
Як я вас розумію я теж їзжу в батьківську хату це таке щастя,це світ мого дитинства.Хата біля річки природа, повітря рибалка головне такий бальзам на душу.Я думала що одна така.Батьків давно нема.А я їду в батьківську хату за позитивам ковтком повітря Бажаю всього найкращого
