Без парканів 

Дякую, неймовірно щаслива, красива сім'я ❤ Слава Богу! ❤ Слава Україні! 🩵💛

Це неймовірно, просто, щиро і водночас пізнавально та надихаюче.

Prekrasna rodyna! Yakos myrno na dushi stalo! Dyakuyu!!!

Чудовий фільм. Дякую!

Плакали цілою нашою сім'єю, коли бачили таке щире кіно про сім'ю, якою ми віддавна захоплюємося

Гарно! Вартує продовження!

Така прекрасна й жива робота!

Дуже глибокі і щирі! Дякую за цей фільм…

Колись давно у Романа Дідули (цей знаний письменник теж присутній у фільмі) я читав оповідання в якому господар в час зливи, з ґанку, махає до перехожого щоб той забіг на подвір'я і заховався від сильного дощу. Бідака перехожий біжить, але хвіртка виявляється зачиненою. І ґазда лиш розчаровано розводить руками бо через зливу також не може піти та відкрити. Автор (за сумісництвом дідо Павла) робить висновок, що ми так само закриваємо двері нашого серця на ключ і потім від того самі страждаємо, бо не можемо пустити іншого. Мабуть тому Дідули, на всяк випадок ту хвіртку зняли взагалі і за одно й зняли браму. Цікаво заглянути у життя конкретної сім'ї, нехай, добре знаної і всіма шанованої. Дякую Павлу, що привідкрив вікно своєї камери аби глядачі мали змогу зазирнули у середину його домівки. Фільм «Без парканів» міг би мати багато частин чи стати серіалом. У кожного тут активне життя. Хотів би подивитися історії як Юркові тиснув руку президент України, про університетське дослідження Павла в Америці… Сім'я це цілий світ. І тут цей світ прекрасний. До речі, я у цьому різдвяному поїзді (що є в кадрі) їхав недавно. І коли проїжджав через Рясне, то спеціально пересів щоб подивитися чи видно це, миле моєму серцю, Дідулівсько-Козіївське подвір'я. Від сім’ї Павла я перейняв багато хорошого. Наприклад, традицію кожного вечора, разом з дітьми, дякувати Богу за щось конкретне що сталося протягом дня. А головне, перейняв звичай мати багато дітей. Тепер в мене їх троє і хоч до Дідул мені далеко, я намагатимусь не відставати. Назва фільму "Без парканів" не лише відображає стиль життя сім'ї, але й має глибший сенс. Адже Дідули руйнували значно серйозніші паркани, аніж ті що навколо їхньої оселі. Поселяючи, у себе, людей зі всього світу, вони руйнували паркани непорозуміння, валили стіни незгод. Метафорично та багатозначно сказано у фільмі: "Подвір'я величезне коли воно не загороджене". Якщо у вас немає огорожі, то вам належить цілий світ. Хоча, ще є одна огорожа в кадрі. Значить ще є над чим працювати і є до чого прагнути. В фіналі фільму - війна. Кінець сильний. Аж мурашки по шкірі. Добре, що кінець зовсім не кінець, а лише початок.

Спочатку я подумала "ооо я скучила за відео, які знімає Павло!", а потім "я скучила за Дідулами"))

Такий відкритий, без прикрас, щирий, живий фільм... Я не помітила як пройшов час перегляду) Дякую за творчість💛

Дякую за відео.

Найкращий момент там, де: «думаю, зараз світло виб‘є» 😂. Прерасна родина, аж тепло від вас на душі.

Павло, дякую дуже за це відео!)

Які Ви усі прекрасні!!!!!

Одна насолода дивитися і радіти! Дякую!

Привіт з США - я другий син Рибчука і мушу сказати, що це відео дуже гарне

Обіймаю вашу сімю❤ дуже щирий фільм, без паркану, без фільтрів, без обману

Дідули ви дуже файні 💛💛💛

Мої самі щирі вітання та найкращі побажання з Дніпра !!!!!! Гарне у Вас гніздечко. дуже хочу його побачити !!!! Дякую за чудовий нарис про клан Дідул . та позитив !!!! Здоровья . натхнення усій родині !!!!! Дякую !!!!!!

Браво, Павло! Люблю Дідулів!

Золота родина Дідулів!💛 Вітання усім!!!💙

гей, любі Дідули, у вас там водно файно, коли б не зайшов чи навіть через об'єктив заглянув! і серця ваші такі великі і відкриті, що любові вашої все прибуває і прибуває... тішуся з того, що й мені перепадає... невичерпного натхнення творцеві фільму та всім чудовим героям! ох, як кортить забігти і обійняти вас усіх)