Василь Андрійович Симоненко (8 січня 1935, с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область - 13 грудня 1963, Черкаси) - український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. За своє коротке життя, Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).
Вірші, які звучать у виконанні автора:
00:00:00 "Я"
00:01:00 "Суд"
00:02:05 "Монархи"
00:03:14 "Де зараз ви, кати мого народу..."
00:04:06 "Гранітні обеліски, як медузи..."
00:05:28 "Світ який - мереживо казкове!.."
00:06:16 "Ти знаєш, що ти - людина?.."
00:07:00 "Задивляюсь у твої зіниці..."
00:08:35 "Лебеді материнства"
00:10:12 "Може так і треба неодмінно"
00:11:33 "Перехожий"
00:12:45 Автор розказує про себе
26 сен 2024
