Чудовий вірш, чудова мова сина Донбаського краю. Най після цього скажуть, що Донбас не Україна. Вічна пам'ять загиблим героям України! Слава Україні! Героям Слава!
Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір'ю побуть на самоті. Рідко, нене, згадують про тебе, Дні занадто куці та малі, Ще не всі чорти живуть на небі, Ходить їх до біса на землі. Бачиш, з ними щогодини б'юся, Чуєш - битви споконвічний грюк! Як же я без друзів обійдуся, Без лобів їх, без очей і рук? Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю... Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Хай палають хмари бурякові, Хай сичать образи - все одно Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено.
Куплет забув. Після "Буду, мамо горда і вродлива з тебе дивуватися повік": Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю - Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю!
Василь Симоненко - Україні (Задивляюсь у твої зіниці, читає автор) може ліпше прибрати зайві дужки та додати пробілів у назві видива? прекрасний вірш! піднесено талановитий автор!
