Білки - рід гризунів родини білячих. Білки існують на нашій планеті близько 50 мільйонів років. За цей час з ними не відбулося жодних змін.
Білки водяться всюди, крім Австралії та Антарктиди.
Білка звичайна, або вивірка - єдиний вид білок в фауні Україні і він представлений 4-ма підвидами:
• Вивірка українська - на схід від Дніпра,
• Вивірка Кесслера - на захід від Дніпра,
• Вивірка карпатська - в Карпатах,
• Вивірка телеутка - акліматизована в Криму.
Чисельність вивірок коливається в залежності від кліматичних умов і від врожаю основної поживи - насіння хвойних і бука. Найчисленнішою в Україні є вивірка карпатська, кількість якої в роки масового її розмноження досягає 114 особин на 1000 га лісових угідь.
Розмноження у білок відбувається в основному два рази на рік - взимку і влітку. У період спарювання самці бігають за самками, але самки самі вибирають собі пару. З одним самцем білка спаровується один раз.
Вагітність триває 38-39 днів, народжується від 4 до 10 (найчастіше 5-7) дитинчат. Малюки сліпі, глухі та голі при народженні. Волосся покриває тіло за 21 день. Слух з'являється на 28-35 день, відкриваються очі на 28-32 день, годування молоком триває 8-10 тижнів чи більше.
Виховує білченят виключно мама - білка. Самці не беруть участі в житті потомства і цілком можуть бути серйозно атаковані, якщо ризикнуть наблизитися до гнізда з більчатами.
середня тривалість життя білок в дикій природі - 8 років. Білки в неволі живуть довше, ніж на природі, але при цьому не розмножуються.
Білки всеїдні, їх раціон включає в себе близько 150 насіння різних дерев. Основна його частина - насіння хвойних дерев.Також в меню білки входять гриби, ягоди, трави, мохи, лишайники, пагони дерев і кореневища. Білки можуть бути і хижаками. Крім рослинної їжі, вони люблять також поласувати комахами, яйцями і навіть невеликими птахами, ссавцями і жабами.
Білка за тиждень з'їдає кількість їжі, що дорівнює масі її тіла.
Як більшість гризунів, білка робить запаси на зиму - вони ховають горіхи, жолуді, шишки і гриби в дуплах дерев, а деякі види - заривають в землю. Але часто часто звір забуває про свою схованку і завдяки цьому ліс поповнюється новими деревами.
Білки не залягають в сплячку взимку, але в сильні морози можуть по кілька днів не виходити з гнізда. Незважаючи на те, що білка - звір-одинак, під час холодів звірята можуть збиратися групами від трьох до шести білок і грітися в одному гнізді.
Гніздо білки називається “гайно”, і один звір зазвичай заводить багато, до 15 таких жител. Найчастіше гніздо облаштовує в дуплі дерева або в шпаківні, вистилаючи все всередині сухим листям, стеблинками, мохом, пір’ям. Якщо немає відповідного дупла або шпаківні, звірята будують своє житло між гілок дерева, на висоті 7-12 метрів.
Білки відмінно плавають, але при цьому вони тримають хвіст на поверхні води. Якщо раптом хвіст виявиться намоченим, то найімовірніше, білка потоне, тому що мокра пухнаста шерсть потягне її на дно.
У білок чотири передні зуби, які постійно ростуть протягом всього їхнього життя, зі швидкістю приблизно 15 см на рік. Це допомагає їхнім переднім різцям витримувати здавалося б безперервне гризіння.
Білки не засвоюють клітковину і тому харчуються рослинністю багатою білками і жирами.
Білки мають добре розвинений нюх. Самець може відчути запах самки на відстані в 1,5 кілометра.
Білки можуть впасти з висоти в 30 метрів і при цьому не отримати жодного ушкодження. Все це завдяки будові тіла, а також пухнастому хвосту, який вони використовують як парашут, для балансу.
Найбільшими є чотири види східних гігантських білок (рід Ratufa), що походять з тропічних лісів Південно-Східної Азії. Вага від 1,5 до 3 кг, він має довжину тіла від 25 до 46 см і хвіст приблизно стільки ж. Найменшими є: неотропічна пігмейська білка (Sciurillus pusillus) - важить від 33-45 грам, з тілом довжиною 9-12 см і не менш довгим хвостом. але африканська пігмейська білка (Myosciurus pumilio) ще менша - від 13-20 грам, з довжиною тіла від 6-8 см і дещо коротшим хвостом.
3 янв 2024
