Хотілося б розглянути цю ж тему, але стосовно батьків чоловіка. Бо якщо я відстороню своїх батьків через різні погляди, то це вплине лише на мої стосунки з батьками. Якщо так зробити з батьками чоловіка, то можуть виникнути конфлікти, які повпливають на спокій сім'ї.
Боже, з моменту як Марія проговорила, що вам було легше виховувати, ви не задумувались над емоційним станом дитини, ляпнули по сраці, закрили і кімнаті та й усе. А наше виховання займає години розмов і роки роботи над собою. ДЯКУЮ,що я не одна так думаю. Їм було набагато легше, адже викликати страх у дитини це не про виховання, блін.
@@taniazahaykevych1798 так, одні памперси чого вартують 😂 але в побуті і справа, їм було настільки важко його вести, що приділити 10-30-60 хвилин для того щоб просто пояснити дитині чому можна/не можна щось робити було неможливо. Легше було шльопнути і піти далі варити борщ. Ну і тати раніше у виховання рідко долучались, ми всі пам'ятаємо - тато прийшов з роботи, його не чіпати, а ще рибалка (мисливство, газета тощо), а все інше на мамі(яка, доречі, теж працювала).
Дуже класний випуск. Повністю відгукується. Ще з 20 років мама і бабуся казали народи для нас дитинку, ми про неї подбаємо. А коли народила в 30 тоді коли сама вже була готова, нікому вже і не треба. Всі бабусі кудись зникли. Не вірте родичам, думайте тільки про себе😅
Для себе потрібно народжувати. І не забувайте, що і в бабусь є своє життя, і не так багато лишається часу, який ви хочете відібрати егоїстично, для себе! Будьте здорові та щасливі, і самостійні!!
Супер формат .Геніально ,зібрати три покоління і проговорити такі важливі теми .Я в захваті і дуже вдячна за таку тему.Гарні мудрі розумні, україночки ,дякую вам
Спасибі)) Особливо за маму і бабусю, які не зациклюються на своїх старих переконаннях, а вивчають нове і вміють визнавати свої помилки і так само їх проживати (а не гризти себе вічно)
За моїми спостереженнями, змінювати погляди і визнавати помилки - рідкість, гризти себе вічно - думаю теж не часто, а от залишатися на своїй позиції і доводити свою правоту в усіх ситуаціях - це те як поводить себе переважна кількість людей старшого віку! Тому мої діти рідко бачать бабусь! Їм досить і того, що їх виховує людина, морально покалічена в дитинстві!
Випуск клас. Посміялась, збагнула, що роблю все правильно зі своєї точки зору, підкріпила в собі це переконання. Стосовно народжувати для батьків чи ще для когось 😂 ну камон, нікому ваші діти не треба, вони треба лише вам. Ви їх народжуєте лише з власних егоїстичних переконань бо ви хочете дитинку, все. Це абсолютно ваша відповідальність. Біль. Дуже важко старшому поколінню усвідомлювати і признавати свої помилки, а це мого б значно покрасити атмосферу в родинах.
Тут ще важливо, що напевно ні бабуся, ані мама не ламала і не принижувала своїх дітей і тому у них була можливість лагідно/хитро бунтувати. То моя фантазія
Класний підкаст ! Дякую! Я мама достатньо дорослих 3 дітей, з великою різницею в віці , і вже сама молода бабуся , але відгукнулося всее!) . Навчаюсь спілкуватись з дітьми , онукою і відстоювати власні кордони з мамою і не тільки
Я теж мала образу на близьких, особливо на маму, вона запевняла мене, що мені вся сім'я буде допомагати, коли народиться дитинка, а по факту я лишились одна, донька як тільки опинилась в ліжечку- плакала, а я не могла елементарно помитися. Це було неймовірно важко для мене. Тому я просто зробила висновки: сподіватись потрібно лише на себе і хоча б бути готовою морально до цього, бо коли твої очікування не справджуються- це дуже боляче
Я теж думаю, що це дуже важко постійно вговоряти дитину, боротися зі словом «ні» і щоб не заплакав, опановувати свої емоції, коли істерика через те, що просто іграшка не вмістилася у пакет…дякую, що озвучили.Виховання дитини-це реальна робота,як трава діти не ростуть. Харчові звички формуємо,за емоційним фоном слідкуємо про гармонійний розвиток не забуваємо, істерики проживаємо екологічно😅ще й від бабусь відбиваємося без образ💙💛
Суперський формат подкасту) Дуже цікаво було б почути про виховання мами та бабусі більше (щоб вона розповіли про своє життя більше, про те, як виховували їх і вони своїх дітей) Іноді це дуже допомагає сприймати батьків з іншої сторони, коли дізнаєшся чому вони такі були) + особисто мені цікаво, які труднощі були у бабусі з вашою мамою, бо мама здається схожою на мене по характеру Ви всі такі милі й дуже цікаві люди, я аж заздрив по хорошому вам))
Охх ці бабусі… в мене дитину ще коли вагітна була випрошували. Це був дуже страшний винос мозку, але я мовчала, боялася свекруху образити. Як народила, боялась з хати вийти, хоча ми і жили окремо, але одне місто. Вона сипала поради як з водопаду, і все я не так… а я продовжувала мовчати. Ну і відсторонювалась також. Ну тоді вже мені почали відкривати, який у мене характер важких. Коли почалася війна ми уїхали далеко, але і тут вона почала розказувать, що приїде, бо ми одна сімʼя… чоловік посварився. Тепер вона живуть на іншому континенті, а ми так кайфуємо!!! Бо ніхто нас не чіпає!!! А це таке щастя!!! Пройшли багато випробувань, але свобода - то найцінніше! Серйозно!
Я спочатку жила поруч з досить токсичною мамою і яке це було випробування! Жах, це найгірші роки мого дорослого життя коли я стала мамою. Потім переіхала у інше місто, далеченько так …. Як на світ народилась, почала вільно дихати. Іноді единий спосіб не тріпати собі нерви вічно щось доводячи це просто повністю відокремитись від людини
Ця розмова - дуже терапевтична! Дякую вам за розбір різних цікавих і гострих питань у сімʼї! Будь ласка, продовжуйте з нами ділитися схожим контентом! ❤️
Дуже класний подкаст. Ви всі дуже красиві і приємні. Все почуте чипляє за живе. Я мама пізньої дитинки і цілком погоджуюсь саме з сучасними методами виховання, хоч і не завжди здатна їх дотримуватися. Але, через війну нам довелося жити разом з моїми батьками і тут почалося. Вони впливають і на мене і на мою дитину.
Який класний подкаст, вже чекаю нових випусків. Для мене ососбисто багато відкриттів. Хоч я народила відносно нещодавно, мені все ще усі скрізь казали про те, щоб не привчати малюка до рук - через це я мала відчуття провини перед суспільством, тому що просто хотіла постійно обіймати сина.
Дякую за таку прекрасно розкриту тему. Я вже це пережила коли на вихідних збиралися на дачі дві бабусі і моя старша дочка десь років 1,5 їй було, ото прийшлося відстоювати кордони як левиці🤣. Для своєї мами я була недосвідчена а для свекрухи претрушина мамаша😊. Згодна що дітей виховувати зараз складно, щоб їм в дорослому житті поменше ходити по психоаналітикам. Чекаю наступних цікавих тем!
Боже, Марія я щиро вдячна Вам за цей проєкт ! 🥹👏🏼 Ви робите таку велику роботу, для сучасних батьків ! Безкоштовно даєте таку цінну інформацію🙌🏼 Це дуже крутий формат на одну і ту ж тему почути думку трьох різних поколінь, ви такі щирі👍🏼 Для батьків зараз дійсно дуже важко ламати стериотипне виховання старшого покоління і при цьому залишатись в гарних стосунках з ними🥲 Особлива подяка за розбір різних ситуацій вкінці і конкретних інструкцій як можна поводитись і відповісти, для мене це було супер пізнавально😊👏🏼 Дуже люблю та поважаю Вас, дякую за все, що Ви робите❤️
Дякую. Пишу відгук. Не знаю чи вистачить коментаря. Мої батьки наразі в окупації я народила свого бажаного єдиного онука (в мене є ще старші брат та сестра і вони не мають своїх дітей) так от я запрошую своїх вже стареньких батьків приїхати як мінімум у гості до нас (це важко звісно) а вони відмовляються різними відмазками. Мені дуже боляче, бо свекруха з будь-якої країни їде до сина свого і до онука. Я майже змирилася з цим але… друге моя рідна сестра старша за мене на 18 років каже на мого сина «мой зайка» мене турбує слово «мой» відчуваю що мені це не подобається але обираю мовчати, бо якось не зручно, не маю аргументів як це пояснити коректно і без образ. Трете, моя свекруха часто бере мого сина (йому1,4) з умовляннями йди на ручки до бабусі, навіть коли він махає що не хоче, не піде. Буває бере його і відвертається від нас батьків зі словами він не буде вас бачити відволічеться і перестане плакати і побуде зі мною…. Зрозуміло що дитина реве, я намагаюсь забрати та заспокоїти а вона буває і не віддає, в ці моменти я дуже нервую (мовчки) і боюсь агресивно реагувати. Хоча вартою хоч якось, я і намагалась наче але це несприймається. З вашого відео багато чого відкрила для себе. Буду вчитися захищати себе, свої кордони та дитину! ❤
В мене схожа ситуація була із свекром (3тя частина). Але чоловік йому пояснює, що "зараз так вже з дітьми не роблять, заставляти щось не можна і як вони не хочуть, то значить що тут зробиш". Можливо, якби залучити чоловіка,то ваша свекруха могла б зрозуміти? Йому із своєю мамою може легше було б встановити кордони?..
Не бійтесь відстоювати свої кордони, хай краще свекруха буде думати що ви притрушена (і з такою краще не звʼязуватись), бо потім буде гірше Тим більше це ваша дитина, ви маєте його захищати, навіть від бабусі. Хай обіжається скільки влізе- психіка дитини важливіше
Я такого ж віку, як і ваша мама, а донька - як Ви і маю такий же досвід. За тих часів не тільки новонародженій, а й мені потрібна була поруч стабільна доросла, бажано близька людина, а я лежала там сама. Це було дуже важко емоціонально . Чоловік постійно приходив, але ми могли тільки біля дверей постояти.
Марія, дівчата, дякую ВАМ ТРЬОМ просто уклінно! Зробили мені прям дарунок на ДН). Мене не били, тобто,били 2 рази, але мама зрозуміла,що не вартг, я не боюсь,а ображаюсь і лякаюсь. А от морально мене пускали в розход частенько... Аж я уже казала,краще би ти вдарила. Потім було про грудне годування,типу,кидай,у тебе не виходить. Це так боляче,коли треба ще і відстоювати перед своїми своє гв... І у нас є все, допомога,круте спілкування бабусі з малою, але і вседозволеність, якісь непотрібні вказівки, витягування з шафи дитячого одягу,коли наготовано іншийодяг мною для дитини і т.д. І оцепро я тоді піду,бабусі не можна і рот відкрить, бабуся ж завжди винна і просто спалахи гніву,типу,а шо таке,а я так не казала. Газлайтинг? Не чули.😅 Інша тема ставдення бабусі до прабабусі, а тоді здивування, а чого ти зі мною можеш так? Так а з кого ж дитині копіювати свою поведінку, коли вона ще формується? А в дорослому житті уже виправляєш це все свідомо,змінюєш. Є образи на спокійні мої розмови,що,пліз,ну спитай,Як саме мені допомогти. Є моменти,типу,можу насмітити,бо я ж прийшла допомагати з дитиною, а інше - розгребеш. Ну, що ж, і я трохи змінила хід ситуації. Свої прохання і проблеми озвучую в вайбер. І за порадою нашого татка, даю бабусі побути "на холодку". Мінімізовано душевні розмови і контакти, а онуку вона забираєраз чи два після садка на кілька годин, без мене. Можемо прогулятися не часто десь до парку втрьох з бабусею, донею і мною. І на зв'язку у вайбері,бо шо бабусі,шо ррабабусі років не мало,звісно, цікавлюсь, як вони. Але без вивертання душі. Якось так. Хотілося би,щоб було інакше,тепліше. Усе ж ми - родина. Але так не є. Слухаю тому і ще послухаю Ваш,Маріє,подкаст з вдячністю і радістю). Просто велике людське спасибі!
ніколи не була так вдячна алгоритмам ютубу, як сьогодні, коли трапилось це відео. захоплююче дивитись на три покоління чарівних жінок, кожна з яких є почута і вільна у своїх думках і діях. клас! підписка
Щиро дякую! Надзвичайно класний формат, дуже цікаво послухати різні покоління, різні думки. Програвання ситуацій було цікаво спостерігати. Легко, з гумором і надзвичайно корисно. Також дуже раджу курси Марії, вони дуже допомагають в вихованні не зручних, але щасливих дітей.
Про "хлопчаче діло" ...згадалось :в мене два старших брати ,а прибирала і застеляла ліжка завжди я(і навіть їхні ліжка).Коли я сперечалась з бабусею ,чого аони самі не застеляють свої ліжка,бабуся казала:а чого вони мають застеляти,вони ж хлопці,це не їхня справа😊
Мій чоловік слухав на фоні своїх справ і сказав, що Марія велика молодець. Дуже класний підкаст, дуже сміялась з моменту « дала по сраці і сплю спокійно, бо це єдиний рецепт надійний» 😂😂😂😂😂 Дуже гарно окреслено кордони, бо моя мама, коли я їй кажу, що не так робила вона, чую тільки, шо я ж нормальна виросла 😆 зі свекрухою мені легше, вона більш прогресивна і приймає критику, як ваша мама на споко Дякую ❤️
Маріє! Звідки у Вас стільки енергії? І як ви все встигаєте?))) Дякую Вам. Ви величезна молодець. Ділитесь знаннями, підтримуєте сучасних батьків і одночасно реалізовуєтесь і проявляєтесь. Успіхів Вам і надалі та блискучих ідей (вони і так уже у Вас присутні, але довершеність не має меж). Цікавить роль мами і батька в житті дитини, а точніше їх взаємодія. Наші тата дуже мало були присутні в життях дітей нашого покоління. Часто розумію, що роль батька ніби... Не дописана в нашому суспільстві. Хорошого прикладу навіть у хороших знайомих і друзів немає, а оце бажання усе тягнути на собі, за все відповідати в житті дитини не вважаю нормальним, вважаю це пережитком. Ми це бачили, наші мами, тітки так робили, бо дитина не є справою чоловіка, але... Тоді що є справою чоловіка, а точніше батька в сім'ї? Яким він має бути для дитини? Якщо батько працює або ж воює, як це зараз є у наших реаліях, то як реалізовуватись батьку в стосунках з дитиною? І як оце співвідношення 95% мами і 5% тата у житті дитини, грубо кажучи, врівноважувати? Іще раз дякую Вам. Знаю, що ви дуже уважні до кожного запитання і вірю, що подібний ефір буде точно. Не одну ж мене це цікавить)))
Крутий підкаст!) Мою дитину уникають няньчити, хоча свекри дуже хотіли онучку)))) Але і я не сильно хочу щоб вихованням дитини займався хтось окрім мене та чоловіка)
Сподобався. Якщо можна ще таких. Цікава тема. Я б ще окремо з кожним інтерв'ю подивилась, бо дуже цікаво , болюча для мене тема. Якщо можна будь ласка, ще ще ще❤❤❤❤❤
Цікаво щодо незалежності і життя з батьками. Ми жили у свекрухи, конфлікти і т.д. і коли донечці було 3 роки вийшла на роботу вирішили переїхати на зйомну і запропонували моїй мамі з іншого міста переїхати до нас, бути з дитиною, а ми щоб спокійно працювали. В нас з мамою хороші стосунки, не ідеальні звичайно, але хороші. Так от, всі з усіх сторін кажуть, що жити з батьками - ні, але тут інше, крли батьки живуть з тобою, коли ти відповідаєш за житло і за багато інших речей в тому числі і за батьків. Тому жити з батьками можна по-різному, можна щоб вони жили з тобою і це вже зовсім інша історія, протилежна ситуація. Меі дуже прикро чути від моїх знайомих дівчат, коли хтось розповідає, що батьки відмовляються допомагати з онуками, або навіть ще гірше, коли зустрічі з батьками для них травматичні й нестерпні.
Чесно, ті слова про те, що дитину у пологовому принесли, щоб її погодувати і забрали, я підтримую це. У розпал ковіду я народила двійню. У звичайному, наголошую, пологовому. Можливо, якщо б це був приватний пологовий, це було би по іншому. Так як тривав карантин, ніхто не міг до мене прийти, ніякої партнерської підтримки. Це було надважко. Ніякі формування при'язаностей у перші дні не варті того, що я просто не спала, або спала годину на добу днями і була повністю виснажена. Після кесаревого розтину було так важко лягати і вставати, я тільки но прилягала, як хтось плакав, і так було безкінечно. Неймовірний стрес і виснаження. Я пишу це і досі підкочують сльози, бо ця травма так і лишилась в мені. Ніхто не міг тоді мені допомогти, тільки безкінечні лікарі і медсестги, які казали постійно різне і тисли на мене. Якщо б у мене була хоч якась можливість погодувати дітей і лишитись в спокої хоча б на годину-дві коли дитину забирають, це явно б зробило мене спокійнішою і лагіднішою до дітей. Нікому не бажаю пройти таке пекло. І ні, дітей я більше не планую, цього досвіду з мене вистачило
Як я Вас розумію, теж народила в розпал ковіду, теж кесарів, щоправда одну дитину і не мала допомоги в лікарні, було дуже важко і боляче. Хоча існує стереотип, що кесарів легше від природних пологів. Вдома чекали троє діток. Дуже болючі спогади.
1000 лайків!!! Вдячна за розкриття питання, це прям дуже важливо. Але нажаль більша частин, яка своїх рідних не чує, то й на експертів не зважатиме( У вас дійсно дуже класні мама та бабуся😍
Дякую за відео!!! Багато важливого! Нещодавно підписалася на вас! Не жалкую! Ви чудова! Можливо у вас колись буде ще відео про стосунки між дітьми в сім'ї. Моя дочка іноді здається просто ненавидить молодшого братика. Її він він дратує в усьому....Їй тільки 5, йому три...Пояснюємо, говоримо, показуємо, що любимо обох однаково, розповідала терапевтичні казки...Від безвиході просто плачу постійно 💔💔💔😢😢😢
Трішки різануло вухо як Марія декілька разів озвучила «нам зараз важко виховувати дітей, бо от ви могли вдарити, а нам треба домовлятися». Теоретично це так, а от на практиці у них були інші виклики і просто не було можливості і знань на інше виховання, і я не можу сказати що це легше. Мої батьки мене не били, але й не говорили зі мною, не пояснювали, але вони працювали цілими днями щоб просто закрити базові потреби. Тепер, коли у мене закриті всі базові потреби (їжа, помешкання, одяг, безпека ), а ще є вільний час, я можу собі дозволити мати час щоб закривати інші потреби. Не можу сказати що якийсь із варіантів є легшим чи важчим,
Маріє, вітаю вас з запуском подкасту🎉 чудовий перший випуск❤, мені дуже сподобалось що присутні три поколінні, і показана відмінності часу та обставин виховання, про це багато хто не думає. Стосовно моєї історії взаємодії з бабусею і дідусем, я пояснювала своє бачення виховання, надавала книжки, матеріали, ваші відео. При мені дідусі і бабусі цього притримувались, але коли лишались з дитиною сам на сам могли і наказати, і як ви кажете по сраці дати. Дитина дуже на хотіла до ба і де, а для мене це було загадкою, і дізналась я про це тільки згодом, коли дитина підросла і сказала + тато мені зізнався. Отака історія.
Цікавий формат! Дуже мудрі жінки! Дякую ❤ З тем цікаво: як обрати няню, на що звернути увагу, які питання задати, які правила ввести і як потім контролювати їх виконання) Дякую!
Мені 63 за кілька днів. 41 рік тому я народжувпла доньку у пгт Чинадієво, що під Мукачевом. Народжувала у сільській лікарні на звичайному столі із нетверезою акушеркою (бо неділя), дитину кинули мені під бік, мене назвали "старородкою", лікар прийшов аж у прнеділок, зеленки у лікапні не було, а мастопатію пропонували лікувати палинкою (самогоном). Вижили з донькою, бо перший раз був і нічого не знала.
Підтримка… дійсно , замість «ой, начиталась ото своїх книг, на заборі також написано» ( добре що то каже хоч не мама, бо вона згідна зі мною), іноді хочеться щоб хоч вже мовчали, чи слухали то що кажу по відношенню до дитини, за підтримку то взагалі мовчу. Добре що є сестра, яка каже, я тобою пишаюсь, бо я б уже вбила на твоєму місці )))
Дякую усім, дуже класний випуск 🫶 Спок? Сучасні та американські автори рекомендують цей спосіб «насильного самозасинання». Добре, що у мене є критичне мислення ☺️
Дякую за цей випуск! Я часто про це думаю - що нашому поколінню треба перевіряти все, ми не можемо просто «робити, як батькі робили». Але з іншого боку, ще не так багато дітей, вихованих «за новим стилем», стали дорослими, і по ним можна вже судити, чи правильно ми робимо, коли змінюємо методи виховання 🤔 Багато в чому допомагає саморефлексія - бо ми вже по собі знаємо, як НЕ треба. І сподіваємось, що, роблячи інакше, ми робимо своїй дитині краще. Але де гарантія, що наші діти не будуть через 20-30 років так само дивуватися тому, як ми їх виховували?)) Цікаво це все 😊
