Чтоб ясней мыслелось надо рассуждать не сидя в кресле а на передке под артой или кабами, не важно с какой стороны. В такой ситуации для простого человека жизнь дороже чем любые политические цели и амбиции. До конца можно довоеваться так, что государства не останется. Люди (народ)-это государство, а не территории или правительство.
Не виходить нічого. Ніякої перемоги не чекати (партнери казали сто разів що їм непотрібна поразка рашкі), фронт рухається в наш бік, бусифіковані не спасуть ситуацію. Це жахлива м'ясорубка. Є можливість отримати мир - потрібно це негайно робити! Бо тоді парагвай 2.0, коли йшли жінки старі й діти с 9 років. До цієї "перемоги" потрібно йти?
