протослов'янських так але не російських За найпоширенішими гіпотезами, слово «яга»: 1) споріднене з литовським «angis» (гадюка) та праслов'янським «ǫžь» (звідси - вуж), що підтверджує первісну семантику образу Баби-Яги як змії та його хтонічну природу (казкова Баба-Яга має в услужінні гадюк і різних гадів; може літати, як і міфологічні змії); 2) співвіднесене з праслов'янським «(j)ęga» або «(j)ęza», що має конотацію задухи, хвороби, жахіття. Аргументом на те є співзвучні терміни у російській (язва - виразка), болгарській (енза - рана, хвороба), сербській (jеза - жах, jeзив - небезпечний), польській (jędza - відьма, зла баба; jędzić się - сердитись), словенській (jezа - гнів, jeziti - сердитись), чеській (jezinka - лісова відьма, зла баба) та ін. мовах; 3) походить від санскритського योग (йога), серед значень якого - чари, чаклунство (в індуїзмі атрибутом бога смерті, володаря потойбіччя Ями теж уявлялась кістяна нога).
