Про переклади абсолютно погоджуюсь. Українські переклади досить якісні. І я люблю, коли використовують синоніми, які не часто зустрінеш щодня в мові. Хіба не так ми розширюємо свій словниковий запас? Про зрізи - це мій біль! Коли вийшла книга "Пляжне чтиво" - це було вау! Але видавництво зрозуміло, що на цьому можна заробити - і вже кожна книга із цим зрізом. Навіщо? Мрію про велику кількість м'яких обкладинок! Хочу носити книгу в сумці і не боятись її пошкодити! Хочу викинути книгу, яка не сподобалась, а не думати, куди її діти, бо вона коштує 400, 500, 600 грн... Через це часто віддаю перевагу електронкам, хоч і більше люблю читати паперові книги.
дико плюсую щодо кольорових зрізів! це прикольно, коли це якесь подарункове видання або ексклюзив, але за наявності альтернативи бюджетного видання. я не купую книги Артбукс через ті зрізи, бо не готова платити 400-500 гривень за ромком чи прохідний трилер + мені ті зрізи навіть не завжди подобаються.
З приводу укр класики. Мені здається це видають для тих людей, хто раніше тримав вдома збірки російської класики, але минулої зими їх спалив на емоціях😅
Ну так, я погоджуюся з вами. А як щодо людей, які вдома ніколи не тримали збірки рос. класиків? Скажу на своєму прикладі: все життя я відчувала притиск за бажання читати рідною та шалений брак літератури українською мовою, навіть тих сами українських класиків був малий вибір. Домонтовича було майже не знайти, та й зараз ситуація не сильно краща. Тому я тут дуже підтримую авторку.
Я не розумію горіння з приводу діалектів у деяких людей. Я, наприклад, обожнюю адаптації, суржик і діалектизми в перекладах. Вони почасти краще і зрозуміліше розкривають для мене персонажей, аніж дослівний переклад.
Я бцла дуже вражена перекладом гаррі поттера в дитинстві, наскільки знаю переклад гаррі українською найкращий в світі, і боже, там хагрід переведений наче він з галичини чи закарпаття, і дійсно ось ти читаєш і прям розкмієш що це такий собі мужчинка простий який живе в селі, я не знаю мені було дуже приємно читати і це створювало саме те враження про персонажа
Людям, які вважають, що книжки перекладаються лише "дурнуватими західними діалектами", вартує почитати декілька новел Василя Стефаника і дійсно ознайомитись з великою кількістю діалектів в тексті) Дякую за чудове відео!
Мені дуже подобаються кольорові зрізи, для мене це те саме, що і красиві обкладинки і якісний друк. Мене це навпаки стимулює читати, виникає бажання брати книгу в руки.
Щодо другого пункту- почала любити читання в рази більше, коли дозволила собі черкати, виділяти та підводити в книжках моменти, які хочу запам’ятати/ які сподобались 🫶🏻 Особисто для мене в цьому є щось особливе. Дякую за відео❤
Як людині, що любить збирати гарну бібліотеку, не тільки наповненням, але й виглядом, кольорови зрізи (особливо гарно пасуючи під обкладинку та настрій книги) мені скоріш подобаються ніж ні. Але вони все ж більш влучні на подарункових чи спеціальних виданнях, бо потрібні ж не всім. А коли книга є тільки в такому дорогому варіанті, ще й без електронного формату... ух це боляче.
І - так, ці "придирки" до перекладу, коли хтось не знає якесь українське слово, або різні варіанти написання 😮💨 Книги , окрім іншого, збагачують мову і поповнюють словниковий запас. Навіть люди, що вчили українську в школі й, загалом, вільно нею розмовляють, завжди знайдуть якесь нове для себе слово - і це норм. Дякую за таке цікаве відео з актуальними темами❤
Бачив рекламу якогось ресторану, там щось лежало на подушці зі здається хумусу. Багато коментарів висміювало що подушка в постілі, як це подушка з якоїсь їжі. Із жахом уявляю що в цих людей в голові, і як вони читають тексти де якась конструкція стає на бетонну подушку.
Думаю, подушку з хумусу висміювали "глядачі МастерШеф", тому що у цій передачі судді, професійні кухар, постійно висміюють цей вираз 🤭 по типу, кухарський моветон
Мене бісить ставлення до читання як до якогось високочолого захоплення, а не як до виду дозвілля. Просто неможливо дратує. І люди, які носяться зі своїм читанням як навіжені, наче це щось особливо і ніхто не читає, крім них. Дратує оцей снобізм: читаєш - значить розумний, от я читаю - я розумна, а ті, хто не читає - дурні. Є такі персонажки на нашому Ютубі, думаю, багато хто може вгадати, про кого мова)
Цей канал - мій куточок комфорту. І навіть коли Юля біситься з кольорових зрізів або безпідставних претензій до перекладу, я знаходжу себе під теплим пледом і з чашкою м'ятного чаю в руці, навіть якщо насправді я йду з роботи холодним осіннім вечором, щільно кутаю замерзлі руки в шарф, бо забула вдома рукавички, і слухаю відео як подкаст. Дякую за вашу працю!
5. Мені є що порівнювати з перекладами книжок російською та українською. Здебільшого український переклад на голову вищий. Претензії висувають люди, яким український текст не подобається бо українською мовою. Від однієї жінки передпенсійного віку чула, що Гаррі Поттера переклали жахливо "по-западенськи". Мабуть їй треба було дати класичний переклад Пеппі Довгопанчохи від Ольги Сенюк, видання 1978р. Чи переклади Олекси Негребецького "Такі самі оповідки".
Маячня. Через 20 років після ознайомлення з росменівським виданням, нарешті перечитую українською. Переклад чудовий) Переймалася, що буде дисонанс в голові, але чудово сприймається
Коли погоджуєшся з кожним словом ❤ Недавно звернула увагу, як змінилися ціни 😮, бо мало купувала книжки під час війни: також подумала, що книжки тепер для багатих. Щодо «зіпсованих» книжок, то в школі мені подобалося, коли діставалися підручники з малюнками від попередніх учнів 😊
Погоджуюся! Хочеться більше м'яких простих політурок. Прочитати і з легким серцем віддати в бібліотеку. Я не буду купувати книгу за 500 гривень, якщо нічого не знаю про автора і це не мій улюблений жанр. А до 200 гривень я може частіше експерементувати.
Нарешті хтось висловив моє ставлення до кольорових зрізів. Я як покупець просто хочу книгу для відпочинку, без отих твердих обкладинок та зрізів. Насправді мені сподобалось як видавництво Віват зараз видає милі та приємні одроразові ромкоми в м'яких палітурках і зменшеного формату. По-перше, я більше купую книг,бо вони коштують в рази менше за звичайні книги. По-друге, мені не шкода писати, малювати, дарувати дані книги, бо історію та приємні емоції я отримала, а далі мене не турбує що буде з даною книгою (знову ж таки, бо я заплатила копійки за неї в порівнянні зі звичайними). По-третє, як на мене то ці формати залучають додаткових покупців і тим самим популяризують читання та розвивають видавництва. Мені так приємно дивитись на ті мільйонні наклади за кордоном покетбуків, а не оці "дорого-багато-красота" книги у нас в Україні
З іншого боку, якщо поглянути на зарубіжні видання, там не просто м'яка обкладинка, а й паршивий друк з дрібним шрифтом, яку книгу не візьми. Головне - щоб не надто здешевлювали.
А мене бісить, що не всі книги продають одночасно в електронному форматі. І часто в електронних книжках баги і помилки, наче їх передруковували школярі на колінках. Вже більше десяти років як переважно читаю електронні книги, і мені це зручніше, ніж читати паперові
Стосовно кольорових зрізів - можу трошки подискутувати😏 По-перше, згодна з тим, що видавництва повинні давати вибір, як жорж, але: 1 - якщо давати кольоровий зріз тільки по передзамовленням, то більшість хто не слідкує за соцмережами видавництв, про них ніколи не дізнається і не отримає (з тих людей, хто потенційно обрав би кольоровий))) 2 - ті хто кинеться но кольорові зрізи більшою мірою і є ЦА для янгедалт. Ті хто зто збирає "для нащадків" дивляться в більш класичні оформлення (якщо такі є))) 3 - в купівлі книг як декору не бачу нічого страшного))) коли повернуся додому, планую зібрати веселку зі зрізів, а то поки що ті що купувала мали тільки чорні зрізи Взагалі, це можна порівняти з будь-якими речами, одягом, меблями і навіть автомобілями... Тому я обома руками ЗА кольорові зрізи))) і так - в ідеальному світі видавництва повинні видавати два - звичайні і кольорові...
теж голосую за можливість вибору, сподіваюсь наші видавництва переймуть практику Жоржа) А щодо вашого першого пункту, то мені особисто здається, якщо люди полюбляють якісь особливі видання (з красивими зрізами), звертають велику увагу на оформлення і, можливо, купують книги саме для колекцій, то імовірно вони активно стежать за книжковиим ринком, в тому числі і за соцмережами видавництв
Погоджуюсь щодо укр. класики. Нє, я дуже рада, що її видають, от ппц. Але видають одне й те ж. Я "губилась", у якій серії збирати. До прикладу, РМ тупо повторили перші 4 книжки Віхоли. І понеслось... Бісить, що анонсують лиш кілька книжок наперед. Блін, та дайте перелік серії. Я виберу одну, й добиратиму те, що бракує з інших. А так - усе навпомацки. Видають шкільну програму. Та йопересете, я в школі це читала. Ай. Бісить. Чудово, що нарешті видають, бісить, що знов через сраку.
Абсолютно згодна з думкою щодо зрізів і дороговизни через оформлення посередніх книг. Для мене, багатодітної мами в декреті, ДУЖЕ складно профінансувати свої бажанки🥺 Мають бути кілька варіантів на різний гаманець. А в нас знову вийшло так, що книга - це забаганка не для простих смертних людей з обмеженим бюджетом.
Дякую за відео! Ви перечислили всі мої бісячк: і зрізи, і оформлення, і прискіпування до перекладу. Можу тільки додати, що оце "естетичне" оформлення направлене на молодого й інстаграмного читача. Середнього наповнення книгу могли б купити мої зовсім не умовні сусіди, але не можуть собі їх дозволити. Здається ніби видавці трохи переграли в соц мережі й забули за читачів поза цією бульбашкою.
Мене бісить видавництво професійної літератури. Воно мертве. Там зараз можна зустріти тільки бізнес, психологію та соціологію. Але в Україні мають розвиток більше тисячі професій і всі наукові матеріали досі базовані на супер старих матеріалах або російською мовою. В нас ввели купу заборон на наукові і професійні літературні матеріали російською, але не дали альтернативи. Студентам і викладачам зараз з нуля треба будувати методологічну і доказову базу вишукуючи і купуючи за власні кошти (а це шалені цифри) зарубіжну професійну літературу і статті. І ця література існує давно, але в нас настільки звикли, що російськеє еталоном, що в іншу сторону навіть не повертали голови. Це робили тільки відбиті ентузіасти. Сподіваюсь, що від держави буде найближчим часом потужна ініціатива, яка зведе у співпраці провідні ВНЗ та видавництва.
Мене це нашестя української класики теж бісить, але мені більше імпонує ідея коли видають декілька книг одного автора в серії. Так роблять в Фоліо, але я надто ціную свою працю, щоб купляти туалетний папір за ціною книг
Бісить, коли кожен розділ у книжці закінчується "неочікуваним поворотом" як в деяких серіалах. Або коли в детективі, трилері розгадка притягнута за вуха, виглядає нереалістичною. Коли не перекладають дюйми, фути тощо. А також коли коментарі не на цій же сторінці, а в кінці книжки. Бісять нестандартні великі видання романів, бо таку книжку важко тримати. Бісять картонні чи паперові обкладинки в ВСЛ, бо дуже легко забруднюються, а також деякі "софт тач", бо на них видно кожен відбиток пальця. Бісить те, коли перевидають продовження серії в іншому оформленні. Бісить, коли на обговореннях книжка всім подобається , висловлюються тільки компліментарно, тобто брак конструктивної критики, різностороннього аналізу прочитаного.
Дюйми, фути тощо і не потрібно перекладати. Не знаю скільки тобі років, приблизні значення можна й запам'ятати вже. Якісь спеціальні терміни а ля морська термінологія у Лондона (румб, кабельтов, рангоут, горт-мачта, фок-мачта) треба залишати і давати до них примітки.
@@yurij-3003 так, але часто ти зустрічав, де в перекладах художки перекладають фути-фунти? ДУЖЕ рідко таке траплялося. Згадується видання "Зони покриття", де в примітках пояснювалось, що таке айпод, або "Старшокласниця Першокурсниця", де в примітках пояснювалось, що таке брейк-данс😒
Не знаю що це був за ефект, перший раз дивлюсь ваше відео; вже після 15ти хвилин перегляду пішла читати😂 мабуть, причиною стало те, що ви говорите про книжки не як про щось захмарне і святе, а звичайне побутове, таким чином це наближає, а не віддаляє! оце я розумію популяризація читання🎉
28:00 як мій батько сказав на роботі: "катай принеси", а йому: "катать чи принести?" "катати - Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом, для вираження енергійної, швидкої дії, спонукання до дії."
Нарешті хтось крім мене теж говорить про велику кількість однакових авторів української класики в рідних видавництвах. Теж цього не розумію, але дуже тішуся цій тенденції і сподіваюся, що скоро вони доберуться і до інших❤ дякую за відео, бо дуже відгукнулося.
Про книжкових чоловіків. Мені видається трохи лицемірним, коли дівчата звинувачують авторів чоловіків у тому, що вони пишуть male gaze жіночих персонажів, всіх таких ідеальних чи фемм фаталь (і підмічати це правильно), але всі чомусь мовчать, що в сучасному янг/нью едалт всі чоловіки - це по суті female gaze, ідентична обернена ситуація.
7:47 а мене страшенно бісять книги в м'якій обкладинці: вона мнеться післі прочитання, часто можуть використовувати неприємне покриття, такакож часто видавці використовують неякісну прошивку сторінок і перші сторінки банально можуть випасти і загубитися
Мені не подобається кольорові зрізи з кислотними кольорами. Але красиві, розмальовані зріст мені по душі. Я прямо кайфую від них. У мене таких декілька, і я отримую візуальне задоволення від цього 😍
Бісять читацькі челенджі по типу «36 книг за рік». Так, ніби к-ть книг, прочитаних за якийсь проміжок часу, є показником хоть чогось) Відео дуже цікаве, натрапила нещодавно на ваш канал, дуже подобається ❤
моя думка дещо переплітається з вашою: мене дратує мала різновидність видань. я б хотіла бачити побільше мінімалістичних, з паперовою обкладинкою версій. мені дуже сильно мозолять око вилизані, дуже охайні та деталізовані видання (і + вони в своїй більшості реально дорогі)
О, моя волога мрія - жанрова література у форматі покетів. Коли вона влазить в сумочку, її можна тримати однією рукою і читати на ходу. У кількох видавництв були спроби робити таку версію, але щось відкотилось. Тому всю цю історію доводиться читати в електронці
Стосовно другого пункту - думаю це має бути індивідуально. Для мене таке ставлення ок, я б точно не хотіла, аби хтось, кому я б дала почитати свою книгу, заламував сторінки чи обписував книгу, бо і самій мені воно не так. Я люблю, коли вони чистенькі, охайні і оце все. Бо мені просто так подобається. Але якщо хтось буде то робити у своїй книжці - та хто я така, щоб диктувати правила людині стосовно її власності.
Повністю погоджуюсь, що кольоровий зріз (та й думаю тверда обкладинка) мають бути ексклюзивними і за бажанням читача. Іноді хочеться просто прочитати історію без зайвої мішури, але ціна відбиває бажання. І йдеш шукати взагалі електронку і якщо ціна електронки така сама як на паперову, то приходиться піратить. Якось так. І хочу додати, що у авторки каналу чудовий макіаж❤
мені здається, як би таке видавництво як артбукс було одне,то було ок і воно саме було направлено на такі видання книг.Але як бачимо кількість кольорових зрізів тількі збільшується
13:20 так-так-так. І я на це сподіваюсь. Я досі пам'ятаю, як зайшла здається в Епіцентр і купила разом з новими рушниками книгу Дім дивних дітей. Вона мені геть не сподобалась потім, але вона мала химерну фотку на обкладинці і була дуже дешева. І я її взяла і ще кілька інших. І я всіх їх прочитала. А зараз ти вибираєш ці книжки іноді наче це твоя остання вечеря перед стратою. Простіше купити ще 1 книгу з наших класиків чи а-ля Забужко, де ти точно знаєш що ти купуєш і ти знаєш, що не помилишся. Але ж це не розвиває розширення кола споживачів книги.
Так як до буктюберів прислухаються то було б добре якби була піднята тема українських перекладів. А зокрема фентезі 90 яких в нас не бажають перекладати . Маргарет Уєйс і Трейсі Хікмен , Єнн Маккефрі , Глен Кук , Террі Брукс, Девід Геммел, Террі Гудкайт .Поговорити про жахливий переклад Єндрю Нортон від КСД а то книги виходять і жодної оцінки якості перекладу не має. Також підняти тему зарубіжної классики та її малої кількості на ринку. (Дюма , Саббатіні і т.д)Мій особистий біль чудову авторку детективів Іоанну Хмелевську й досі не перекладено жодної книги а враховуючи погіршення стосунків з Польшею українського перекладу мабуть вже чекати не варто .А був би чудовий засіб боротьби з Марініними ТА Донцовими)
Нареееешті хтось сказав про кольорові зрізи! Мені аж трохи комічним виглядає, що звичайний ромком зі стандартною мультяшною обкладинкою, яка за кордоном продається в дешевенькому пейпербеці, у нас видають з твердою обкладинкою і з кольоровим зрізом) також в багатьох видавництвах, в тому числі і Артбукс, немає елементарно електронних книжок, що максимально незручно, як для людини, яка живе за кордоном, чи якій треба економити місце.
Дякую за відео, звісно Ви така не одна. ) Нас таких багато, співпало процентів на 98 ). І кольорові зрізи, і new adult, і класика (мені тут здається більше мавпування і не треба думати шукати нові твори чи авторів, хтось вже знайшов, давайте і ми видамо). І переклад. Багато років тому я прочитав Години Каннінгема і закохався в творчість письменника, звісно тоді це був російський переклад. Дякувати Вівату я маю тепер український і от вирішив перечитати минулого місяця. То це ж ще в рази краща книга, вона обіймає, заколисує, несе своїми сторінками. Це був одночасно оргазм і відчуття (принаймні я так зрозумів описи цього стану) дитини в утробі матері. Тому ще раз дякую за чудові Ні.
Тому обожнюю книги КСД, якість якраз така щоб і не шкода було книгу взяти з собою, розкрити норм, залишити на полиці, перепродати комусь, і ціна норм) от вони б мені здається і мають потенціал того видавництва де книги - для всіх
Забула додати що бісить мене - відсутність електронок. Вбіса мені книга на 800 сторінок яку я прочитаю один раз зараз? І чому ціна однакова тоді на ел і пап?😢
Колись я захищала ціну на якусь книгу у видавництві Небо (здається Сара Маас), а люди дуже обурювалися, бо кабздєць дорого. Я написала, що відкладайте раз дорого, а згодом збагнула, наскільки це жахливо відкладати гроші, щоб почитати книжку. У мене є три книги від Неба і це цикли або трилогії. Мені стає боляче від того, скільки коштуватиме 2 частина Безночі або Червона зима і що доведеться відкладати гроші. Це дуже неправильно, що українці не можуть з легкістю купити книжку. Це дуже неправильно, що нема вибору: від м'якої обкладинки, електронки до ексклюзивного видання. Це все дуже сумно 😔💔 Про переклад згодна. Мені сподобався переклад Безночі і я дізналася багато нових слів. Тепер боюся, що в 2 частині цього не буде і простежуватиметься різниця в перекладах. Криця дууууже гарне слово. А ще є слово "ланіти", що означає вилиці. Це слово я обожнюю всім серцем і душею 🛐
Стосовно другого пункту. Я живу в США. У нас на вулиці біля лому у багатьох людей є маленькі бібліотеки. Невеличка шава на стовпчику. Люди залишають книжки, які вони прочитали і передають іншим. Я так брала почитати багато сучасних відомих книжок і навіть класику. Також дитині брала чудові книги. Дуже гарна традиція.
Щодо перекладу скажу, що мене не бісять «дивні» українські слова в книгах, мені навпаки подобається дізнаватися класні фрази, хоча скоріш за все я їх ніколи не використаю. Але був у перекладі, який я читала один факап: Дім у волошковому морі, Букшеф (знаю, вони зашквар, але я хапаюсь за будь-яку лгбт літературу) було вирізано повністю невинна фраза «все твоє- моє», яка дійсно мала вплив на розуміння почуттів героя, і люди, які не читали оригінал, так і не дізнаються про це. Кольорові зрізи мені подобаються, але не кислотні. І я теж за те, щоб у людей був вибір, хоч це і складно реалізувати. Я купую книги для колекції і майже завжди комфортний для мене жанр, і я точно знаю, що книга мені сподобається і я захочу лишити її на своїй полиці, але гаманець не резиновий, іноді хочеться зекономити більше, ніж ганятися за красою. Ще мене бісить ціноутворення у деяких видавництв. Візьмемо, наприклад, Небо: є у них книги з ілюстраціями, товстезні, які +- варті своєї ціни, але є і звичайні видання, без ілюстрацій, зрізу, супер класного паперу, які коштують +- 500 грн, це не ок. Чому одні видають книжки з класним оформленням по адекватній ціні, а інші ставлять космічні? Не завжди книжки Неба відповідають званню Артвидавництво)) Ще бісить страх видавництв друкувати ЛГБТ літературу. З цим зараз краще навіть в порівнянні ні тому, але як на мене темп надто повільний. Лгбт книжки можна знайти у видавництв, які на пальцях руки порахувати можна. І я не про лгбт другорядних персонажів, а про повноцінну любовну лінію в книзі. Шановні видавництва, я хаваю будь-що з лгбт тематикою, бути то романтичні комедії чи серйозна драматична історія. Це ваш шанс забрати мої, і не тільки мої гроші)))
Про кольорові зрізи 100% згодна, вони не всім потрібні. Подарункові видання ок, але я б за те, щоб були книжки і не в палітурці. Бо частину з того шо я читала за той рік можна було б і на газеті надрукувати 😂
Закордони звичайно різні бувають, але в моєму закордоні (😂) кольорові зрізи навіть у м'яких обкладинок є, це вже далеко не про ексклюзивні видання. Але якщо б було більше варіативності на одну й ту саму книгу під різні цінові категорії було б топ.
Цікаво послухати вашу думку з приводу зрізів, але маю іншу. Якщо зріз красивий, то чому б не отримати миттєве задоволення від естетики, а потім поставити книгу на полицю і забути про неї? Я дуже люблю папір на обкладинках Пратчетта, тримати його в руках, то чистий кайф. Шось схоже і зі зрізами)
дуже відгукуються ці пункти, мене до цього ще бісить, що Основи не перевидають Соломію Павличко чи там Симону де Бовуар і я просто роками моніторю їх на олх
Я найбільше люблю електронні книги. Особливо класно, якщо одразу в елетроній бібліотеці. І мені здається такі книги можуть бути набагато дешевшими, бе не треба верстати, друкувати, платити за склад і транспортування. (Місце на хостингу ж під книгу дуже дешева, бо текст мало займає місця на жорсткому диску)
Я навіть трохи заздрю вашому вмінню розтягнути двохвилинний монолог на майже сорок хвилин. Цей відос - тупо мій диплом. вступ, 5 сформованих думок і кілька кубів води. Кльово, насправді. У мене б так не вийшло)
І про українську класику. Я відкрила для себе Майка Йогансена і недавно купила його репартажі в серії Наші 20-ті. Думаю, скоро і самі видавництва втомляться видавати ті ж твори тих же авторів і конкуренція змусить їх урізноманітнити пропозицію
спочатку подобались кольорові зрізи, як щось ексклюзивне, а тепер вони усюди і якось уже забагато а щодо м'яких обкладинок, таке враження що наші видавництва їх не роблять, а якщо і роблять то дуже мало дуже чекаю на if we were villaіns, так хочу її у м'якій матовій обкладинці, але артбукс так не зробить
Мені не вистачає українських перекладів, якщо чесно. Наприклад, книги Гюїсманса, частина творів Гофмана, твори Валері та інших не таких відоми класиків не перекладені взагалі. Безмежно дякую всім перекладачам за те, що вже є, але думаю, поглиблено займатися українським перекладом зараз дуже на часі, бо перекладів насправді в нас дуже мало.
так підтримую стосовно української класики. Андрія Чайковського 'Олюнька' - неймовірно крутий твір, якого взагалі не можна знайти в паперовому форматі, навіть інших його творів ледве можна знайти, хоча його твори навіть є в шкільній програмі
Найбільше мене бісить видавництво Небо. Бо пхають в усі книжки непотрібні ілюстрації. А ще щоб купити книжку цього видавництва потрібно продати свою нирку.
Дуже подобаються кольорові зрізи, але так, якщо на масову літературу єдиний варіант - кольоровий зріз, то не весело. Дуже сильно згодна в вашою думкою про переклади. А от щодо нью едалту, то якраз планувала ознайомлюватись з творами Сари Маас, гляну що воно за звір😁
у мене так було зі "зникнення аптекарки" від артбукс теж. я її потім продала на олх. бо зміст розчарував і не бачила сенсу тримати вдома заради лише обкладинки і зрізу
Поділяю більшість думок з цього приводу. Хоч я дуже люблю красиві книги і сакралізую їх. Навіть книги з мʼякою обкладинкою, намагаюсь тримати супер охайними, а ще я легко відволікаюсь від книги, коли намагаюсь робити замітки чи використовувати стікери. Та все ж я всяко підтримую ідею того, що книжки мають бути доступними і частково куплятися, як шоколадний батончик на касі, забуватися в метро, і лишатися в буккросингу. З тих книжок (десь 15), що я поки встигла начитати за останній рік, з претензією на серйозність, було заледве 2 і до кінця року їх не стане більше.
28-ий коментар))) і ще будуть схоже....класики дуже багато і одноманітна. Мені схоже, що видавництва хочуть використовувати оцей зрослий попит і хочуть play it safe, бо щось менш відоме може і не так купуватимуть.
До чого кольоровий зріз в книзі Сари Пірс, де кожні 50 сторінок якийсь дешевий горрор і сумнівна драма - не розумію досі) Доки не прочитала анотацію, думала, що це буде ваніль про спілкування родини під час поїздки в санаторій. В принципі, так і є, але з нюансами)
Щодо кольорових зрізів цілком погоджуюся. Понад те, це ще й просто про несмак. А ось щодо книг як дозвілля - суперечливо. Є література далеко не для дозвілля.
Згідна стосовно перекладу. Стала читати найсвіжіші переклади і мені цікаво там зустрічати ніби буденні слова, які ми не використовуємо. Український синонімічний ряд є досить багатим і література є джерелом його поширення. Я довго читала російською і в один момент зрозуміла, що словниковий запас української набагато менший, ніж російської, хоча першою розмовляю в побуті. Люди! Почитайте суперстарі видання і статті Івана Франка, який публікувався українською. Це супер складно! Після того ви зрозумієте, що сучасний український правопис ще легкий.
Кольорові зрізи не бісять, але не розумію, навіщо мені платити за зріз, який після прочитання я поверну до стіни і більше ніколи його не побачу. Хіба що на подарунок взяти вартісну книгу у подарунковому виданні зі зрізом, або для колекції. Класно якби була альтернатива - простий дизайн і подарунковий, умовно. А про "книги - це святе" не зовсім згодна з вами. Так, круто щоб книги стали доступніші, не асоціювались лише з навчанням, продавались у супермаркеті, але все ж викидати після одного прочитання не доцільно, можна віддати, подарувати, продати і т.д., все ж таки розумне споживання ресурсів теж важливе питання.
Не люблю натягнуто гарні кінцівки. Коли очевидно, що все не може бути так добре і персонажів додають тільки щоб у героя була пара, а сам герой виживає після падіння з 9 поверху цілий і неушкоджений, хоча він звичайна людина. А кольорові зрізи мені навіть естетично не подобаються😮
А бісять в книгах помилки. Коли хочеться взяти олівець і почати редагувати кожну сторінку (коли їх парочка на книгу ще можу закрити очі). Наприклад, в циклі про Енн з Зелених дахів від Фоліо починаючи з другої книги я так і робила. Дуже хочеться за таке надовати копняків редактору та коректору... Бо в другій книзі ще й транслітерація імені однієї з важливих героїнь змінили (чи та в першій для нового накладу змінили редактуру)😡. При цьому, що рідко для цього видавництва, до якості самої книги (паперу, оформлення верстки) чи перекладу нема жодних претензій... До речі, сташення дягую за знайомство з книгою "Гормони", прочитала я, прочитав мій старший брат, обом сподобалось)) Новий правопис не заважав))
в книжковій індустрії мене бісять захмарні ціни на деякі книги; бісить, що деякі видавництва купляють лінцезію на переклад ІЛЮСТРОВАНИХ ВИДАНЬ або самі ілюструють (?) (тут я не експерт, але сам факт, що через ілюстровані видання, на книгу збільшується ціна і тим самим не надається вибір новому читачу: купити ілюстроване чи купити звичайне "без картінок" для ознайомлення).
Я завжди кажу людям котрих бісять діалекти , заходимо в гугл , завнтажуємо історію України -Руси Грушевського 1912 року видання і лец гов . Там кожне 3 слово не так написано , як ми говоримо і при тому ,що то писала не дурна людина , а історик . Але тоді так говорили і такою є наша мова . Вона є живою та різною .
вітаю, дякую за відео. Слава Україні! p.s. чи можна не вдаватися на початку відео, до методу привернення уваги, через плескання в долоні. бо воно дійсно концентрує, але діє якось з насильством на глядача, наче тебе через психологічний тиск, намагаються сконцентрувати на матеріалі.
Мені байдуже який у книги буде зріз, я більше звертаю увагу на анотацію, автора, на обкладинку, але НЕ ЗРІЗ. Сумно, що немає альтернативи, щоб можна було купити книгу улюбленого автора не за всі гроші світу🥲
дуже згодна з кольоровими зрізами. хотілося, щоб був вибір, з зрізом і без нього. мені подобаються книги які видають артбукс і я хочу їх, але 500 гривень за книгу тільки через кольоровий зріз ну якось таке. бува мені деякі зрізи навіть не подобаються:(
Блін, ті хто люблять дослівний переклад можуть перекладати через сраний перекладач, хоча ці люди можуть прочитати в оригіналі і не паритись. Я читаю китайський роман і там звичайні фрази які не міняють сенс перекладають до прикладу так "- А чому він такий гарний як срака на виворіт". Коли ж фраза має сенс її пояснюють прямо під нею. Приклад "його назвали так-то так-то бо ім'я дослівно перекладається ось так, це буде зустрічатись далі в тексті"
З приводу перекладу. Мене бісить поганий переклад типу: "Чоловіки завжди падають на жінок у скруті" чи "брати душ" А діалектизми норм, навіть виписую собі.
До теми відео: бісять обкладинки серії класики Фоліо. Тверда обкладинка «Міста» приємна, але гуашевий портрет Підмогильного на ній трохи не в тему. Могли би взяти оригінал та просто замінити назву видавництва, він має бути в суспільному надбанні вже.
Але все ж таки can I f*ck you і можна я ввійду в тебе-то різні речі,які змінюють зміст. Якщо герой вимовляє фразу грубо або делікатно це певним чином свідчить про його характер і про його стосунки з партнером,рівень пристрасті між ними. Якщо це любовний роман-це таки спотворює зміст
Мені подобається дизайн книг трилогії Ходячий Хаос від видання АССА. Це бестселлер і я не знаю: така висока ціна за неперевершений сюжет, популярність чи то за кольорові зрізи (напевно, всі ці фактори є дійсними). Я брала їх по знижці і це будуть перші й останні книги з кольоровим зрізом, бо реальна їх ціна, у половину моєї стипендії за одну єдину книгу, жахаюча. Правильні наголоси: вИпадок, ціннИк, індУстрія
в мене якийсь дисонанс від перерахованих пунктів. Книги з новим правописом читаю давно і давно вважаю нормою. Одна "Комора" чого тільки варта! Там тільки такий правопис і визнається. Тому з подивом дізналася, що для людей це дивина. З іншого боку, може це дивина для тих, хто читає цей "нью едалт" з гарячими сценами? Тоді не дивно. В цілому, дивлюся відео Юлії для того, щоб дізнатися про книжковий треш, щоб потім ніколи його не торкатися. Це економить мій час і нерви.
Кольорові зрізи - біль( Уявляю, наскільки це робить книгу дорожчою. От хочу я просто прочитати якийсь милий ромфант і закинути кудись... Так ні, книга буде коштувати 500+ і я ще буду довго думати, чи треба мені купляти книгу за таку ціну і чи не буде мені прикро, якщо вона виявиться поганою за таку ціну
Чесно я була в шоці ,що більшість перекладених книг дорожчі ніж оригінал. 😢 Так як я живу з батьками ,то я «ачкую»,що коли мама візьме почитати книгу ,а там пістолет в pussy. (Поки не стикалася з таким і бо не готова до Аделіни) Не згідна ,що будь-яку книгу ЯА можуть купити неповнолітні. Наприклад, прости господи «Моя темна Ванесса» запакована і на касі просять паспорт.
