Зворушливо! Дякую! Дуже чудовий вірш і переданий з натхненням! Нехай Господь рясно благословить тебе, Наталю, та маму, яка вміє з великим почуттям передати ту всю суть життя!
Так ніхто за тебе не молився Молитви линуть з материнських вуст, І люблячі батьки хвилюють небо, Але таких молитв, як сам Ісус, Ніхто, повір, не звершував за тебе! Зворушливо благав Христос Отця, І по щоках Його збігали сльози: "Майбутніх поколінь зігрій серця, Як буде дуже важко їм в дорозі." Благав у Гефсиманському саду: "Тих, хто повірив через учнів слово, Їх збережи, аж поки Я прийду, Серця їх сповни вірою й любов'ю." Через віки Він бачив матерів, Що за дітей вмиваються сльозою, І як ніхто цю біль Він розумів... Змішались Його сльози з потом, Кров'ю... Так, Він страждав за всього людства гріх. "Прости їм, Отче!" - гаряче молився. Але найбільше Він просив за тих, Хто перед Його жертвою схилився. Хто буде йти за Ним аж до кінця Через круті дороги кам'янисті, За тих, чиї розкаяні серця Звеличать Кров Божественну, Пречисту. Він бачив наш оцей останній час, І нас ще не народженних Він бачив, Молився в Гефсиманії за нас, Щоб ми змогли пройти долину плачу. Гріхом Содома сповнилась земля, Ослабла віра, з Господом єднання, І лиш молитва і любов Христа Тримає нас в нелегкий час останній. Прийшли хвороби, як і Ти сказав. Дай нам хвороб цих мову розуміти, Допоможи, щоб кожний з нас шукав Тебе Спаситель, бо ми Твої діти... Перед престолом - чаші молитов, Що із глибин сердечних в небо линуть, В них біль і сльози, вдячність і любов, І розкаяння нашого перлини. А перед ними Гефсиманський шлях, І наші імена в Твоїх моліннях. Голгофський хрест... "Прости їм" - на вустах... Ти Бог! Почутий був за благовіння. В Ім'я Твоє благають матері, В Ім'я ТвоєЇ жертви, в Ім'я Крові, Твої молитви, Господи, Твої, Джерела віри нашої й любові. Тому ми, Боже, до Твоїх вершин Бажаємо в молитвах підніматись. Бо Ти Господь наш, Батько, Божий Син! Тобою ми бажаємо втішатись!
