Дякую за підняту тему. Чудова, змістовна і корисна бесіда. Найважче для людини не відкрити « свої таланти», усвідомити це і не мати змоги змінити. Освіта - перше, що потребує найбільшої уваги суспільства і держави. Наразі на державу надії мало, а от об‘єднання інтелектуалів, як наголосив, шановний Олег Хома, могло б допомогти і не тільки в питанні освіти. Стільки розумних людей приходять на Ваші бесіди, але вони теж роз‘єднані. Біда наша - роз‘єднання. Хоча, на певному етапі, воно потрібне, щоб відділити « зерно від плевел», але далі, потрібно шукати платформу об‘єднання еліти. Як мені здається, Ваші бесіди можуть сприяти цьому процесу. З повагою. п. Оля. Наснаги і успіхів Вашій команді.
Дякую, пані Ольго, за глибокі роздуми. В Україні уже з'явилося багато спільнот дієвців, які і самі уже є елітою і намагаються виховувати її. Цей процес триває. Хоч війна призупинила ці потуги, але вони тривають.
Простите за немову. Привет из Америки! Шикарный выпуск... проблема с нашими здешними универами в том, что Дух познания вытравлен. Карьеристы-приспособленцы процветают. В гимназическом учебнике 2-го класса моей бабушки были Записки Цезаря, были тексты, максимы и пословицы. Ora et labora, repetitio est mater studiorum, amici fures temporum - все это было с горшка. И это очень много дает для формирования личности. Победы вам!
У нас есть еще такой лабиринт: универам фирмы дарят новейшее дорогущее оборудование. Таким образом, не взирая на ужасное качество преподавания, неординарные фрики и гики могут соорудить невиданную микросхему, пойти в "индустрию", заработать денег, иногда больших денег и влиять на Социум. Т.е. социум устроен для успеха анти-социального члена-разpушителя. Всплывает шлак, нафаршированный формулами и "эрудицией".
