В людей ( і в мене теж) є властивість жмуритися як бачать щось страшне.... здається люди просто закривають очі і не хочуть нічого бачити. .. трудно щоб сповнилися слова костенко і небачене стало побаченим.... Дякую Ліні Костенко за геніальну поезію - практично єдина підтримка в цьому світі.... Композитору - за мелодію, що не уступає в геніальності словам, і виконавцям - за бездоганне соло рояля та чуттєвий спів
(оригинал) І все на світі треба пережити, І кожен фініш - це, по суті, старт, І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт. Тож веселімось, людоньки, на людях, Хай меле млин свою одвічну дерть. Застряло серце, мов осколок в грудях, Нічого, все це вилікує смерть. Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено, Хай буде вік прожито, як належить, На жаль, від нас нічого не залежить… Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено, Хай буде вік прожито, як належить, На жаль, від нас нічого не залежить… А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт.
