Гаєм гаєм зелененьким
Ходить Довбуш молоденький.
Він на ніженьку налягає,
Топірцем ся підпирає.
За мнов хлопці, свистом-свистом,
Западає стежку листом.
Щоби Кути не минути,
Тай до тітки повернути.
Через Кути та й до тітки.
До Штефанової жінки.
Добрий вечір Штефанова,
Чи вечеря вже готова
Ой вечеря не готова,
Бо Штефана нема дома.
Штефан пішов на роботу,
Повернеться у суботу.
Чи будеш нам відкривати?
Чи самим ся добувати?
В мене двері тисовії,
В мене замки сталенії.
Не поможуть замки твої,
Як підставлю плечі свої.
Довбуш начав налягати,
Стали двері ся ламати.
Довбуш двері відкриває,
Штефан тіка вже стріляє.
Як устрілив в праве плече,
Із лівого кровця тече.
Бо знав добре поціляти,
Довбуш буде помирати.
Ой, ви, хлопці, ви, молодці,
Беріть мене на топорці.
Беріть мене на топори,
Занесіть мя в чорні гори.
Там родились тато й мати,
Там я буду спочивати.
Штефанові дайте мірку,
Бо я любив його жінку.
Сріблом-златом поділіться,
Та й на мене не дивіться.
13 дек 2023
