При описі ґрунтів використовують систему індексації генетичних горизонтів, опрацьовану академіком О. Н. Соколовським: Но - підстилка; Н - перегнійно-акумулятивний (гумусовий); Е - елювіальний (вимивний); І - ілювіальний (вмивний); Р - материнська порода; 23 Но - лісова (польова, лучна) підстилка, що складається із рослинних залишків (листя, хвої, гілок, шишок, відмерлої частини трав’яних рослин, мохів різного ступеню розкладення) з домішкою мінеральної частини. При великій інтенсивності розкладу опаду товщина підстилки може складати всього 1-2 см. Однак, потужність лісової підстилки може досягати і товщини 15 см. За такого випадку її розділяють на два або три горизонти: 1) шар слаборозкладених залишків; 2) шар напіврозкладених залишків лісового опаду; 3) шар розкладених залишків темно-бурого, близько до чорного кольору. Н - перегнійно-акумулятивний (гумусовий) горизонт формується у верхній частині ґрунтового профілю. Тут нагромаджується (акумулюється) найбільша кількість органічних і поживних речовин. Колір цього горизонту найбільш темний порівняно з іншими горизонтами. Е - елювіальний (вимивний) горизонт - це горизонт, з якого у процесі ґрунтоутворення виносяться речовини в нижні горизонти, або навіть і за межі ґрунтового профілю. У результаті цього процесу горизонт збіднюється глинистими мінералами, окислами і відносно збагачується кремнеземом. І - ілювіальний (вмивний) горизонт - це горизонт, в якому відкладаються речовини, що вимиваються із ґрунтових горизонтів розміщених вище. Деколи в даний горизонт привносяться речовини внаслідок бокового току ґрунтових вод із підвищених елементів рельєфу. Залежно від складу продуктів ґрунтоутворення ілювіальний горизонт може збагачуватись різними сполуками, а саме: гумусом, мулом, карбонатами, сполуками заліза, тощо. Р - материнська порода, не порушена або слабо порушена ґрунтоутворювальними процесами гірська порода. Деколи материнська порода у межах ґрунтового профілю змінюється іншою породою. У таких випадках стверджують, що ґрунт утворився на двочленному або багаточленному наносі Крім основної індексації цією системою передбачені і допоміжні індекси: k - наявність у горизонті карбонатів; g - загіпсованість горизонту; 24 s - засоленість горизонту; gl - оглеєння горизонту; t - заторфованість горизонту. Для визначення складних процесів і властивостей, які протікають у генетичних горизонтах, використовують системи двох, трьох і більше індексів: НЕ - гумусовий (перегнійно-акумулятивний) з явними ознаками вимивання; ЕІ - перехідний від елювіального до ілювіального; ІН - ілювіальний, сильногумусований; Ін - ілювіальний, слабогумусований; IPsk - перехідний від ілювіального до породи, засолений, карбонатний.
Класифікація неправильна! При описі ґрунтів використовують систему індексації генетичних горизонтів, опрацьовану академіком О. Н. Соколовським:(( В Україні зовсім инші позначення горизонтів ґрунтового профілю!!! Докучаєв В.В. український вчений?!(((
