"Гуцуліта" - так я з гумомом називаю цю пісню на еспанський лад, несе в собі високі моральні якості і привчає до них. Зрада в коханні несе свої наслідки... Сопілка тут звучить пречудово!
От і я собі думаю, чому українські народні пісні діють на мене так, що не можу відірватись слухаючи... Але промайнула й інша думка, правда політичного характеру: - Не звучало це пісенне багатство України усі 33 роки ні по радіо, ні по телебаченню. Його місце на каналах медведчуків, коломойських та інщих олігархів було віддано кварталам та російській попсі. І це в країні, яка фактично не пройшла такий важливий етап етногенези, як розвиток національних за зсістом і формою медіа, та ще й у стані такої мовно-культурної пригнічености, яку спричинили голодомори і методичне знищення Кремлем українських еліт. Такого не зазнавав жоден народ у світі! А мала б існувати українська теле- і радіокорпорація на кшталт британської ВВС, що об'єднує цілу низку телестудій, студій художніх і хронікально-документальних фільмів. І щоб вона створювала і пропагувала українські пісню і думку не тільки на всю Україну, а й на прикордонні області Росії (Кубань, Курщину, Білгородщину), на Придністров'я, Білорусь, Польщу і т.д. Тоді і претензій на "адін нарот" не існувало б, та й український загал поводив би себе інакше...
