В неділю рано сонце сходило, Сади вишневі розвеселило. В саду вишневім цвіток біленький, Ой народивси Хрестос маленький. Ой чесні люди, чесна людино, Хрестос родивси - весела днина. Хрестос родивси - будем взнавати. Ісусу Хресту славу давати. Ми коліднички, чесно вважаймо, Барточки срібні вгору здіймаймо, Барточки срібні в руках вбертаймо, А ноги легкі - легко ступаймо. Скрипочка грає - Хресту співаймо, Та й заспіваймо, гори, долини. Шоб веселися всі полонини, Всі полонини, широкі поля. Широкі поля, синії моря, Шоб веселитса рідна землиця. Шо пустить колос жито, пшениця, Шо пустить колос, буде пускати. А ми будемо колідувати. Бо колідочка - це Божі слова. Це українська, рідная мова, Ми коляднички, чесно вважаймо, Вкраїнськов мовов Хресту співаймо. А Ісус Хрестос голос почує, Щастя, здоров’я нам подарує. З гори нам дано на світі жити, Треба нам, браття, цей хрест носити. Треба нам, браття, цей хрест тримати, Хоч ми не варті в церкву ступати. Ці коліднички, що си зібрали, Їх діди й мами чесно навчали, Чесно навчали Бога взнавати, На Різдво рано колядувати. А Різдво рано - весела днина, Різдвом ся тішить мала дитина, Різдвом ся тішить, в церкву ступає, На колідничків щей поглядає, Бо коліднички - веселі люди, Вони колідують, так завджи буде. Так завжди буде, ще й Божа воля. Пісні вростають, їх така доля, Пісні вростають, будуть вростати, Сива зозуля буде кувати. Сива золуля кує весною, Господь посвітить трави росою. Сидять си братство в Різдво раненько, Заколідуєм ще й веселенько, Що си розиллє музика й лине, Сплете віночок Хресту дівчина, Ісусу Хресту сплете віночок Чесна дівчина на даруночок. Чесна дівчина вінок сплітає, За ню Пречиста не забуває, З гори дано їй на світі жити, Чистим віночком голову покрити. Ой із-за гори зійшла зірничка, Винесли з церкви хрест колідницький, Винесли з церкви, переступають, Давні звичаї не покидають, Не покидають, не буд покидати: Позволь нам, Боже, нарід діждати, Позволь нам, Боже, волю здобути, Шоби цей голос ше раз почути.
Ми, коліднички, пустім барточки Пустім барточки, зоймім шіпочки На небі віха, до землі стріха, Дай же вам, Боже, здоровя втіха. На небі віха, до землі стріха, Дай же вам, Боже, з дітей утіхи. На небі віха, до землі стріха, Дай же вам, Боже, з худоби втіха. Та дай вам, Боже, вівці, корови, Бо ми вже йдемо, будьте здорові.
Колядують поважні газди, підлітки і менші хлопчики, отак від покоління до покоління передаються колядки, звичаї, традції. УКРАЇНА КОЛЯДУЄ!!! Дякую Вам, добрі люди.
Гуцули, лемки, бойки, бретонці, валлійці, шотландці - дякувати Богові, що є є ще правдиві стародавні народи європейські! То є то, панове, то є правдива коляда!
Маю велику мрію , щоби всі УКРАНЦІ , ось так як виГУЦУЛИ - і дорослі , і діти - селом , селищем, містечком , чи містом виходили,як ви- всією общиною і ПРОСЛАВЛЯЛИ НАШОГО ТВОРЦЯ : ОТЦЯ СИНА І ДУХА СВ' ЯТОГО !!!!!!!!! ХРИСТОС НАРОДИВСЯ - СЛАВІМО ЙОГО !!!!!!!!! А вам ГУЦУЛИ ,щира дяка !!! ЖИВА ГУЦУЛЬЩИНА - ЖИВА УКРАЇНА !!!
Дай Боже Всім Українцям добре жити на нашій Українській Землі зі Своєю Мовою,Вірою. Зі своїми звичаями. Дуже гарно,зворушливо. Бо то є Наше Українське КОРІННЯ. НАША СПАДЩИНА. Христос Народився !!! Славімо Його!!! Йордан наближається!!! Українцям усього світу многая літа. СЛАВА ТОБІ ГОСПОДИ!!!
Гуцульська традиція. Ці "топорики" це бартки, якими колись гуцули користувалися для самооборони, а зараз це більше як атрибут культури. Про "барточки срібні" також згадується в коляді, тому й їх піднімають
Це так ты прав, була едина церковь, но! едина православна (по гречески "ортодокс"). А латиняне раскольники-реформаторы и в дупу вам не вперлись их епископы со своей унией.
В неділю рано сонце сходило, Сади вишневі розвеселило. В саду вишневім цвіток біленький, Ой народивси Хрестос маленький. Ой чесні люди, чесна людино, Хрестос родивси - весела днина. Хрестос родивси - будем взнавати. Ісусу Хресту славу давати. Ми коліднички, чесно вважаймо, Барточки срібні вгору здіймаймо, Барточки срібні в руках вбертаймо, А ноги легкі - легко ступаймо. Скрипочка грає - Хресту співаймо, Та й заспіваймо, гори, долини. Шоб веселися всі полонини, Всі полонини, широкі поля. Широкі поля, синії моря, Шоб веселитса рідна землиця. Шо пустить колос жито, пшениця, Шо пустить колос, буде пускати. А ми будемо колідувати. Бо колідочка - це Божі слова. Це українська, рідная мова, Ми коляднички, чесно вважаймо, Вкраїнськов мовов Хресту співаймо. А Ісус Хрестос голос почує, Щастя, здоров'я нам подарує. З гори нам дано на світі жити, Треба нам, браття, цей хрест носити. Треба нам, браття, цей хрест тримати, Хоч ми не варті в церкву ступати. Ці коліднички, що си зібрали, Їх діди й мами чесно навчали, Чесно навчали Бога взнавати, На Різдво рано колядувати. А Різдво рано - весела днина, Різдвом ся тішить мала дитина, Різдвом ся тішить, в церкву ступає, На колідничків щей поглядає, Бо коліднички - веселі люди, Вони колідують, так завджи буде. Так завжди буде, ще й Божа воля. Пісні вростають, їх така доля, Пісні вростають, будуть вростати, Сива зозуля буде кувати. Сива золуля кує весною, Господь посвітить трави росою. Сидять си братство в Різдво раненько, Заколідуєм ще й веселенько, Що си розиллє музика й лине, Сплете віночок Хресту дівчина, Ісусу Хресту сплете віночок Чесна дівчина на даруночок. Чесна дівчина вінок сплітає, За ню Пречиста не забуває, З гори дано їй на світі жити, Чистим віночком голову покрити. Ой із-за гори зійшла зірничка, Винесли з церкви хрест колідницький, Винесли з церкви, переступають, Давні звичаї не покидають, Не покидають, не буд покидати: Позволь нам, Боже, на рік діждати, Позволь нам, Боже, волю здобути, Шоби цей голос ше раз почути.
