Безмежно вдячна за безцінну розповідь, особливо що стосується обряду поховання у гуцулів. Мала щастя народитися та прожити до 10 років в Буковині село Яблуниця, на той час серед всієї яскравої гуцульської автентики. Передивляючись світлини що мені дісталися, завжди замислювалася що на них зафіксовано момент прощання з покійним. Багато років проживаю в Києві і тут навпаки бояться знімати на цю тему. Моя бабка, так у нас називали бабусю, мала 12 онуків і я була з найменшою. Вона знала обряди і її кликали. Я завжди просилася з нею на всі такі випадки. Це була якась небуденна магія. Хочу Вам оповісти одне своє бачення. Вмерла сусідка старенька, лежала на лаві зі свічкою. Я стояла на порозі цієї кімнати, всі були при заняттях. Бачила як над покійницею завис кружечок світла, потім під стелею по сволоку і вилетів над моєю головою. Більше ніколи подібного не бачила. Не думаю що це моя фантазія, можливо дитині була дана здатність бачити як виглядає Душа. Вибачте за довгу історію але безмежно вдячна за Ваші розповіді і також за мову, всілякі вміння з музичними інструментами та надзвичайно гарний стрій та традиції
Дуже цікаво. Дякую за випуск. Колись купував чимало літератури на Віоліті, де описували різні обрядові моменти, та справді, Гуцульщина мабуть найколоритніша, і приємно, що чимало традицій живе і зараз.
Мої вітання із Греції Я родом із Вижнецького району с. Берегомета.Дуже цікаві ваші відео і звичаї і їжа. Хочу сказати ,що і тут в Греції теж так хоронять не заміжніх у фаті і хлопців як нареченого, не дай Боже нікому.
'Колива'- то, я розумію, та ж "кутя', бо знаю, що по всій Україні була вона обрядовою на Свят Вечір і похорон. Цікава щодо 'каші', бо якщо рижова, то не може бути трй рбряд давеим, бо риж не культивувався в Україніі; хіба що замінив нам притаманну перлову/ житну(так?), або пшоняну. Про пшоняну кашу ,як обрядову страву на поминках, то, чула, що по всій Вкраїні її подавали.
Не була-м на багатьох похоронах, але 'прощання з порогом' і кілька інших згаданих звичаїв є в Галичині,( зокрема й важливе: прийшовши до небіжчика, помолитися до Бога, перш ніж із дюдьми вітатись).
