Все заводи развалили и наперли гадости с китая, ето била потомственная отрасль, люди работали семьями, художники, умельци височацшего уровня и все в яму. Буди тоже прошли путь разорения, весь поселок остался без работи. Никто не хочет хорошей жизни для людей
У меня 40 лет в коробке стоял кобальтовый сервиз, подаренный мамой Городница. Я много лет жила напротив магазина Богемия, поэтому городницкий сервиз так и стоял. Сейчас задвинула всю свою посуду и достала мамин городницкий, прикупила ещё Барановской посуды, наша посуда просто другая энергетика.
Це зарплата не простого робітника,бо той тут же продавав ,щоб купити продукти. А це склад якогось начальничка, наволік собі все що можливо на дачу. Треба було б сусідів попитати чия дачка, отоді секрет цих запасів відкриється.
@@user-vp4qq8of7b ніхто не казав,що це начальник. Було сказано начальничок, тобто трохи вище за простого робітника. А далі градація на кілька етапів. Найвища директор заводу. Так от:це не директорська дача і не директорські запаси. А когось нижче статусом. Цікаво кого саме. Ви що ніде не працювали і не розумієте градації начальничків,особливо в совку "я-начальнік,ти-дурак"?
Мала щастя бачити елітний посуд ібаранівський у невеличкій Житомирській кав'ярні( 17 років тому).Сліпучо- білі ервіровочні тарілки із широкою полоскою золота! До цього асу мрію рро такий посуд!
В то время такая посуда была более доступна по цене для населения. Хорошая, стоила дорого и не каждая семья могла позволить себе купить. А если и был в семье дорогой сервиз то пользовались им раз в год. А то и просто стоял для красоты. Но видеть эту посуду было очень интересно такая ностальгия по тому времени. 👍👍👍🇩🇪🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Вот где богатство то. Такой бы посуды да по больше. Чтобы больше людей порадовалась. Ведь она намного лучше современной, и качественнее, и красивее. Душа радуется глядя на неё.
Згодна. На коробках зазначено 1994 рік пакування, тож це пізніше того періоду (90-91) коли люди "вкладалися" в будь-що аби тільки зберети гроші. Це скоріш за все саме бартерна зарплатня
Доброго вечора. Я дуже пам'ятаю,як були купони і прилавки в магазинах ставали зовсім пустими. Продавчині нашого села понатягували собі повні сараї і посуду, і величезні тюки тканини ,і все що завозили. Був такий час ,що гроші нікуди тратити, в селі та передмісті було зовсім порожньо.Проминуло багато років ,мене життя звязало з однією продавчинею. Вона розповіла, що скупали все ,бо знали що гроші на збір книжках пропадуть. А ми працювали на заводі і заощаджували. Цікаві були часи. Всю ніч стояли в черзі , а що,, викинуть" ніхто незнав. Одного разу були червоні сімейні труси ,великого розміру -- довелося брати.😊 Оце згадала! І сама сміюся.
Не могу объяснить, почему когда держу в руках винтажную статуэтку или чашку, душу переполняет необъяснимый трепет и умиление..От китайских изделий такого не происходит... У ВАС ТАКЖЕ ?
Оце так знахідка! Підтримую думку попередніх коментаторів: це або чиясь "зарплатня" або "склад" готової продукції. Колись мені пропонували баранівський сервіз з 90-х років. Чоловік сказав, що цими сервізами давали зарплятню працівникам у часи бартеру. Моїм друзям з Нової Кпховки так дістався полтавський сервіз "Блакитна троянда", дуже гарний, з ручним розписом.
Машинами возились трохи інші сервізи, це точно, зарплата, продати не змогли, або невміли. Дача не схожа на ту, які будували ті,що возили машинами. Це моя думка
У Вишневому на кераміко-художньому заводі зарплату видавали чашками, так працівники возили на Маскву. Там їх розгрібали, особливо цінилися великі по півлітра і 750 грамові , на яких козак Вакула з Диканьки намальований.Вони чаї ганяли.
Виталий, приветствую и мой лайк за показ отличных находок! Желаю, чтобы поскорее эти изделия нашли своих хозяев! Новые, винтажные, симпатичные и хороший ценник! С наилучшими пожеланиями из Николаева от Елены
зараз люди від війни стільки всього вратили, майно і посуд в тому числі, є переселенці які не можуть собі той посуд придбати, дитячі будинки, багатодітні сім'ї з дітками. Може не варто збагачуватись на цій знахідці , а передати як благодійну пожертву нужденим.
Да видавали сервізами,у нас був найстаріший в україні завод,заснований до революції ,при німцях працювали,а кучма розвалив,розтягли на друзки,найбіліший каолін,найтонша порцеляна,все знищили відавши ринок китайському гівну.
Тепер все це буде в надійних руках! Дякую, Віталію, Вашими відео завжди піднімаю собі настрій. Посмішка не сходить з обличчя😊Ви даруєте надію і спокій.
Я пам'ятаю, як моєму колективу давали "зарплату" різними речами: кріслами, чоботами, настільними лампами, вершковим маслом і ще чимось. Тягнули папірці, кому, що випаде. Я "витягла" електричний чайник та поміняла на крісло. 😅
Як цікаво! На дачі справжній скарб! Порцелянові сервізи ьа наборіа в заводських упаковках збережегих з 90-х років! Дуже цікаво! А головне, щоможна дізнатися назви сервізів! З великим задоволенням буду дивитися далі! 😊❤
Шикарна знахідка! Дуже повезе новим власникам порцеляни!!! А я повернулась, подумки, у своє минуле. Колись, 30 років тому, я працювала старшим комірником на складі порцеляни, кришталю і кераміки. Дуже багато було різного посуду. Але у той час, я того не розуміла. Уже з роками, згодом, прийшло розуміння , яка то була цікава робота. І одна з самих складних Звісно, що дещо купувала додому, друзям і родичам -на подарунки. А ось вже ,з часом, розумію, як мало у мене є. І хоча зараз це все не дуже модно, але все бережу. Хоча вже багато років користуюсь Люменарком і Богемією.
Добрий вечір Катерина. Дякую Вам за змістовний коментар. Ви щаслива людина тому, що безпосередньо доторкалася до процесу виробництва витворів мистецтва - порцеляни. Будь ласка не забудьте підписатися на канал. Буду від Вас чекати нових коментарів.
Благодаря разным видео Виталия ( в лесу, на квартирах, на этой даче) мы видим не только сервизы, а и жизнь какой она есть разной. Как появляется посуда из прошлого в наши дни.Спасибо.
У мене сусідка була робітницею складу в 90 х В них горище було забите хрустальом,літня кухня - югославськими ,,стенками,,. Коли вона померла,то її чоловік розпродавав все.
Чья-то зарплата. Жаль у меня зп. была купонами. Бумажки на ксероксе, отрезали ножницами. Или кто-кто спасал свои деньги и приобретал , что мог. Посуда простенькая. Я так в 90-х спасая деньги 2 спортивные сумки хрусталя купила по " блату,"пользуюсь сейчас. Интересное время было. Лариса.
В 90 тые не выдавали зарплату 3 месяца, потом выдали, потом выдавали, аккурвт, многие уволились и подались в челноки, но мы остались и теперь на пенсии стаж набрали, хотя зарплата была как бы не жирная,но потом премии выдавали, прошли те времена, особенно страдали заводчане, бытуслуги и фабрики.
Вітаю, друзі. Запрошую в світ порцелянового виробництва, або того, що від нього залишилося. Буде цікаво. ru-vid.com/video/%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE--oSpBQa7Qxs.htmlsi=GaiHZM5ZIVnDa7Pt
Добрий день. Так, є дуже багато сервізів. Маєте бажання придбати або насолоджуватися гарними фото посуду підписуйтесь на ТЕЛЕГРАМ "Український порцеляновий посуд" t.me/buddy_dishes
це ж ким і де працював власник ось цього добра??? одночасно на двох заводах??? в охороні, де було позмінне чергування??? а чи це зарплата замість грощей??? і чому до цих пір не реалізовпане??? на Баранівські сервізи був дефіцит, особливо сервіз "бутон"
Добрий день. Так, можна. Маєте бажання придбати або насолоджуватися гарними фото посуду підписуйтесь на ТЕЛЕГРАМ "Український порцеляновий посуд" t.me/buddy_dishes
Вітаю, друзі. Запрошую в світ порцелянового виробництва, або того, що від нього залишилося. Буде цікаво. ru-vid.com/video/%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE--oSpBQa7Qxs.htmlsi=GaiHZM5ZIVnDa7Pt