Книгу ,,Дитинство Тараса" написав Дмитро Красицький,правнук Тараса Шевченка по сестрі поета Катерині. Старша сестра Шевченка, Катерина, яка вийшла заміж у село Зелену Діброву за Антона Красицького, доглядала маленького Тараса, тому в родині Красицьких найбільше збереглось спогадів про його дитинство.
Книги Дмитра Красицького допомогли багатьом підліткам дізнатися більше про життєву долю Кобзаря, лірично та емоційно розказали про дитячий та юнацький світ Тараса Шевченка.
Дмитро́ Филимо́нович Краси́цький (псевдонім - В. Катренко; 7 листопада 1901, Зелена Діброва - 8 січня 1989, Київ) - український радянський письменник, літературознавець; член Спілки радянських письменників України з 1960 року.
Народився 25 жовтня [7 листопада] 1901 року в селі Зеленій Діброві (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). Був правнуком рідної сестри Тараса Шевченка Катерини. 1922 року закінчив Київський вищий інститут народної освіти, 1926-го - Комуністичний університет в Москві.
Протягом 1922-1927 років працював у Дніпропетровську завідувачем гарнізонної бібліотеки 89-го стрілецького Чонгарського полку. В 1928-1930 роках завідував літературною частиною театру «Шевченківці». Протягом 1931-1941 років працював у системі народної освіти, викладав на кафедрі основ марксизму-ленінізму Гірничого інституту.
Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у 6-й армії. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985). Демобілізувався у званні майора.
В 1944-1945 роках працював завідувачем кафедри історії та деканом історичного факультету Дніпропетровського університету, директором Дніпропетровського історичного музею.
Протягом 1946-1948 років - директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника. В 1948-1953 роках очолював Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка у Києві, протягом 1953-1961 років - заступник директора Київського музею Тараса Шевченка.
Помер у Києві 8 січня 1989 року. Похований у Києві.
7 сен 2024
