Ласкаво прошу до перегляду нового випуску! Залишайте свої коментарі, надішліть відео тим в кого є діти, чи хто планує і обов’язково підпишіться на канал, хороші люди 🤍👌
Я - " доросла бабуся- мені за три місяці 60 років.Маю двох доньок- 39 та 23 років.У старшої доньки свої дві доньки - 17 та 10 років.Своїх дітей я доглядала виключно сама,чоловік говорив,що діти і кухня " це бабська справа" і він там ні до чого.Дякую автору,дізнаюся багато для себе нового і цікавого .Бажаю теперішнім молодим батькам жити в гармонії із собою,а не керуватися тим,що " народила,забудь за себе,ти мати". Дякую,дуже цікаво.
@@bibibrutto8409 Я взагалі в захваті від сучасних батьків.Мені дуже подобається як Лєна веде свій канал.Це дійсно інструкція,як вибудувати життя сім'ї після народження немовляти.Тато обов'язково має брати безпосередню участь у вихованні,а мамі обов'язково давати час на відпочинок.Твердження,що жінка "сидить дома" сумнівне,бо не дуже всидиш з немовлям. Дуже добре,що сьогодні по іншому ставляться до дітей. Бажаю всім батькам манюнь взаєморозуміння,поваги та любові.Будьте щасливі!
Жити заради дітей - фраза, яку я чула часто від батьків чоловіка. І це, по-перше, відлякує дійсно від того, щоб мати своїх дітей, по-друге - спричинює завищені очікування від тих самих дітей, а в дітей частково відчуття провини, що от заради них живуть і наче вони постійно щось винні. Я б не хотіла показувати такий приклад. Я б хотіла своїй дитині показати, що сенс в житті є і він не тільки в майбутніх дітях. Особисто мені близько все, що Лєна сказала у відео. А найбліьше, що дівчинка не навчиться кайфувати, любити себе і цінувати, якщо в неї буде жертовна мама, яка сама так не вміє. Погоджуюсь)
Як вчасно я натрапила на Вас! Зараз саме плануємо з чоловіком вагітність і Ваші слова так мені відгукуються! Стільки корисних і адекватних ідей та порад! Дуже дякую Вам за Вашу роботу! Канал просто знахідка! ❤
Жити заради дітей -це найгірша фраза ,яку я чула і тому боялась народжувати,я готувалась до повної відсутності соціальних контактів ,грошей і часу А насправді все не так і погано,і навіть на ГВ можна мати час для своїх маленьких справ ,в кінець кінців можна зцідити молочко і погодувати дитину зцідженим Навіть якщо всі адепти ГВ і природнього материнства будуть кричати мені про шкоду догодовування з пляшки ,я скажу так від того ,що моя дитина два рази в тиждень їсть з пляшки один раз на добу,вона не стала брати груди гірше чи не брати взагалі За те мама за всіма заскучала і ментально здорова і адекватна людина
Ви прямо розповіли про мої думки і почуття. І коли я це пояснюю, мене на жаль не розуміють😢 Коли я говорю, що люблю дитину, але не хочу присвячувати всю себе тільки для неї і заради неї.
Хто всі ці люди яки знають, яка я/ти/вона мати? Жити заради дітей? ну хочете живіть!але не нав'язуйте це іншим. У моєї мами було 6 дітей всі годовані по годинам аж до 15 років. Життя за разкладом, гуртки, спорт і інша біліберда. Батьки працювали, живучи в сели ми мали 3 корови свині,кролі і т.д тобто рівень зайнятості зрозумілий. Крім того мама ще шила і в'язала для нас одяг. Мама була завжди припараді тобто фарбувалася вона кожного для зранку одразу коли приймала душ після ранкової поранки з худобою. "В домі має бути такий порядок наче до тебе зараз мають прийти гості" і так воно й було. Це було батьківство за для картини ідеальної сім'ї. Дисципліна була залізна підкріплена баском))Я не вважала себе ані щасливою ані нещасною дитиною. В дитинстві про це не думаєш. Тепер я не спілкуюся з мамою частіше ніж раз на місяць по телефону, бо не хочу) один з братів ненавидить її і уникає двоє інколи навідують. Одна сестра навідує і телефонує по розкладу. Інша відвідує кожного дня бо у моєї мами живуть ії діти. Хоч всі діти вічливі і з повагою говорять. Ніхто нікого не матюкає. Просто немає любові. Чи то добре? Кому як. Я наприклад щаслива людина. Може із за щасливого дитинства? Цілком можливо. Чи була моя мама щаслива? Ні я її питала. В неї не було на то часу. У мене вже двоє дітей, я виховую їх інакше, не краще, не гірше інакше. Чи будуть вони щасливіші? Це від них залежить) бо кожен обирає сам.
Я в своєму дитинстві теж була нагодована і одягнена,але мене ніхто ніколи не обійняв,не поцілував,не сказав,що любить.Але я дуже часто чула" Сядь,і закрий рота". Мені майже 60 ,але мені й досі соромно говорити і вільно почуватися,я себе вважаю страшною,бо про це я теж часто чула від матері,що я така страшна,що мене навіть жаби в річці не їстимуть.Для дітей одяг і їжа це важливо,але .......
Крута розповіль! Так, важливо, щоб був баланс, баланс в родині, коли є і тато, і мама, і вони разом за здалегідь з правильно розподіленими ролями, а не так як дружина зашивається з малюком, а чоловік-тато хробить в ліжку після пива перед телевізором, чи грає ігри за ПК.. І не менш гірше, коли мама виховує дитину без батька.
Дуже гріють душу ваші відео - це здоровий, гарний підхід. Бо заклики життя заради дітей, які так притаманні старшому поколінню, роблять мене чайлдфрі 😂
Прекрасне відео. Сьогодні натрапила на ваш канал і вже майже все передивилася. Просто як для мене ваші відео)) Я абсолютно поділяю ваш погляд на материнство. Перша вагітність була для мене диким шоком в панікою, хоча ми до неї готувались. Довго не виходило, а коли вийшло, то я впала в страшну паніку і апатію. Ще і мама почала надактивність проявляти і я стала наче інкубатор якийсь. Коли мої бажання не мають значення, а головне дитина. Мені хотілось видряпали те з себе і повернути собі себе. Результат-завмерла в. Мама з дитинства мене завжди налаштовувала, що дитина-головне призначення жінки і її життя і лише ненормальні жінки не хочуть дітей. Тож у мене сформувалась огида до материнства і вагітності саме в моєму житті. Тепер про другу вже нікому не будемо говорити. Я дивлюсь ваші відео, і це мене заспокоює: що все може бути, як МЕНІ зручно, а не треба своє життя і тіло віддати і розпрощатися з комфортним життям.
Дуже дякую за питання про пустушку, бо материнство це якийсь один холівар про що тільки не почнеш читати) і на все треба мати свою думку, а щоб її сформувати приходиться перечитати купу всього і то не факт, що це допоможе. Ви велика молодець :)
Все чудово! Тому, що осмислено і врівноважено. А водночас по людськи емоційно. Четвертий триместр тому і виокремлюється, щоб мама і дитина набували автономності! А коли Ви показали як займаєтеся з малечею - суцільне захоплення!
Привіт, дивлюсь Ваші відео, згідна на 100%, моїй донці 4 місяці, тільки зараз стало трішки комфортно. Скільки сліз пролито, а нервів.. я не була готова до такого. Дякую, за те, що знімаєте Ваші відео
Дуже цікаво, справді. Дуже цікаво також підняти тему чому бачення чоловіка та жінки не сходяться на рахунок батьківства ( наприклад, жінка дуже хоче і готова а чоловік навпаки) що з цим робити жінці
На мій погляд, батьківство - не можна навʼязувати чи йти на поступки, якщо ти відчуваєш, що не хочеш чи не готовий. Це занадто важливе та відповідальне рішення. Я не була в такій ситуації, як ви пишете, але якби опинилась, то щиро поговорила з собою, чому мені так важливо народити саме зараз, поговорила б з партнером, чи бачить він себе взагалі батьком в майбутньому і від цього відштовхувалась, чи варто нам бути разом і чи схожі в нас погляди на стосунки та перспективи.
Дякую за вашу розповідь! В мене дитина на ГВ і дійсно хочеться заспокоїти дитину і давати дурник… проте наша дитина не хоче брати взагалі… всі які ми перепробували))
Ви - дуже мудра як для молодої мами👍 це класно, що Ви одразу зрозуміли, що до чого. Розділяю на всі 100. З першою дитиною я дописувала дисертацію. З другим - вийшла на захист, коли йому було 3. З третьою збираюся писати книгу. Для таких активних мам реалізація мега важлива. Без неї ми сохнемо, як квіти у вазоні без належної турботи. Є мами, яким в кайф розчинитися в дитині, готувати грудьми до 3 років, не водити в сад і не підпускати нікого... Мають право. Але як показує життя, дитина виростає миттєво і з мамою, яка сфокусована лише на дитині, дуже важко проходить сепарація... а найгірше, коли підліток починає ставити запитання: так а ти шо? чого ти досягла в житті? варила супи і чекала мене зі школи?! я не просив/ла... Реалізовані мами виграють і в короткостроковій і в довгостроковій перспективі. Ви не втрачаєте себе, завжди маєте на що відволіктися від диттини і побуту, заробляєте, здобуваєте досвід та соціальний статус, який через роки ваш підліток буде сприймати як привід пишатися вами, поважати вас. Бути авторитетом для своєї дитини - це найкращий варіант👍 але подумати про це варто завчасно👌
Дуже гарний канал) проходила чимось схожий шлях боротьби з якимось стереотипами і зараз цікаво слухати про ваш досвід. Буду радити подругам, які тільки збираються вагітніти й в їх голові купа страхів, бо соцмережі наповнені такими міфами про материнство, що просто жах)))
Дуже важливо щоб мама була щаслива!) А оце все що радять , можна ,не можна дитині і тд, не знаючи реально як правильно а просто дивлячись як виховували їх і виховували вони 🤯 Зараз починаємо прикорм, дала сьогодні дитині індичку, і моя зовсім ще не стара мама почала причитати що м'ясо не можна давати так рано , не скорше 8 місяців😅 і дивлячись на те як мій 9 річний брат харчується тільки макаронами, рисом і молочною ковбасою, інколи погоджуючись з'їсти ще щось , тому вирішила от саме з приводу прикорму моя мама точно мені не порадник😅
Материнство як сммопожертва - то був біч покоління наших батьків, що жили при совєтах. Тому що так було заведено в суспільстві. Жити для себе вважалося смертельним гріхом. От звідти і є та сакральна фраза: "А що ти хотіла? Ти ж тепер мати". Моя свекруха так мені і сказала. Покоління, що виросло вже після розпаду совку, має вже інші погляд на материнство.
Дуже дуже цікаво розповідаєте, але єдине що не дуже зручно особисто мені дивитися на ютуб підкасти бо зазвичай гуляю з малим з коляскою і такий формат краще б аудіоверсію..можливо надихну Вас продублювати в іншому форматі😊 А так, просто супер і дуже дуже цікаво а ще дуже відгукується😘
Я завжди стараюсь робити все сама,аде дякую моєму чоловікові ,що він бере ініціативу і не дозволяє мені готувати і сам готує,або йде прати речі,або відправив в салон,мені потрібно навчитись дозволяти собі більше,але поки ,завдяки йому я ще досі в своєму розумі 😂 і спокійна і счастлива,це дійсно важливо, тому що коли я дратівлива ,таке буває коли не вистпаєшся ,то моя дитина більше плаче тому що коли все ок я спілкуюсь з нею,наприклад,при зміні підгузку вночі,а коли ні мовчу і дитина відчуває мій поганий настрій,благо він виникає дуже рідко❤
Стосовно коментаря про діряві тухлі - я прям сто проц впевнений, що це писали люди народженні в совку. Не те, щоб я якось їх не любив чи ще щось, прсото їм прививали отаке - коли в тебе нічого немає, це нормально, а останнє треба віддати дітям. Тому багаато матерів того часу(і моя в тому числі) в материнстві бачить сенс життя і їй було дуже болісно відривати мене, коли я виріс і почав заробляти і жити з жінкою, планувати сім'ю. На те, щоб добитись в цьому результатів пішло років 10 - не менше.
Мені подобається ваша відкритість і позиція. Я теж так думаю, скоро народиться донечка❤ Мені подобається що тепер ми можемо говорити про крутих реалізованих, щасливих мам. І теж Комаровський мій краш і його фраза "жінки не робіть подвиг!" мені завжди нагадує, що материнство це не каторга і не подвиг. Це частина життя.
Це нереально цікаво і круто... Ви дійсно робите хороший контент. Продовжуйте 💪🙏🏻🥰 Я теж мама і все що я почула в цьому відео я б хотіла почути раніше від рідних, але я прийшла до того, що "щаслива мама - щаслива дитина" сама. Сподіваюсь що комусь це відео допоможе.
Яке прекрасно чудове відео, потрібно слухати як мантру...ох ця тема соски, один в один...ну як це прекрасно любити дитину і жити для себе ❤ А коментар "про туфлі" я теж його читала тільки під постом в фб про випадок недогляду за дитиною. От той самий комент) мабуть штампує його всім😅
Дякую за круті та цікаві відео. Як раз в цьому відео почула те, що хвилює. Донці 3 тижні і ніяк не виходить налагодити гв( і я тупо себе загнала вже в глухий кут цією темою… типу яка я буду погана мама якщо переведу на суміш і тд. Але по факту, зараз із-за цих проблем я тупо істеричка, яка постійно плаче коли годує і злится на це, що нічого не вдається… Але невже щось критичне станется, якщо просто відпустити цю тему і перевести на шг і при цьому бути менш нервовою та істеричною. І яка різниця що модно що корисно і тд, якщо я буду від цього більш задоволеною. Корочеееее дякую реально за відео) продовжуйте далі🫶
Розумію вас, я перші тижні на стіни лізла через ГВ… мені допомогла консультантка з ГВ, інакше б 100% перевела на суміш. А так кожна сім’я знає як їм краще 🤍
Я жертва мами, яка жила та живе заради дітей) Моя мама класна мама, бабуся яка завжди допомагає нам з сестрою. Але тебе весь час гризе совість, що мама віддає себе тобі, а ти така погана дитина мало приділяєш мамі часу. Пройшло дуже багато років і досі йде багато зусиль, щоб перевчити її, що нові джинси чи хустинку яку вона купила собі - вона залишила собі, а не дарувала нам)
Ой які знайомі теми😅 моїй доні вже 1 рік. Перший місяць сама собі зробила жахливим, бо уникала суміші і соски, боялася бути «жахливою мамою». Гв було болючим і суміш ми купили майже після пологового, але я терпіла «заради малечі»🤦🏼♀️ не думаю, що дитині тоді було це принциповим😂 зрештою сама дійшла до висновку, що варто зважати і на свої потреби та відчуття. І життя налагодилось)))
Взгалі мене дратують " жертви" ( я страждала і ти маєш, я без манікюру жила і без соски ітд). Поважаю Комаровского особливо за його фразу " не треба перетворювати материнство в геройство" Дякую за випуски.
А те, що наші бабусі дійсно залишали дитину в хаті саму, або на старшу дитину і йшли на город, бо колгоспні буряки треба сапати. Або ж на фабриці короткий лікарняний, декретних відпусток до 1956 року не було
Коли була велика перебудова, а також повоєнні роки жінок активно залучали до важкої позмінної праці, діти дійсно сиділи самі. Але тоді були такі обставини, а не тому що жінки так хотіли чи вони про себе думали. Це було питання виживання.
А ще з власного досвіду скажу, що з тим як росте дитина ця гонитва за ідеальністю нікуди не дінеться((( Прикорм / мультики / чи не рано в садочок / як знайти хорошу няню, а раптом вона буде ображати дитину або дитині замало буде часу зі мною і т.д🤯 це при тому що я не залежу від думки оточуючих ( тобто хвилююсь лише за стан дитини і щоб їй це не нашкодило) а хтось ще хвилюється що скажуть люди🤔 то там взагалі важко думати ще й про себе😢
Про соску: лишнє начитались. Лиш не в перші дні, щоб груди навчилась смоктати . Дуже любила соску з 1ю дитиною. А друга дитина підсунула мені свиню😂, ніяк не вдалося йому підсунути соску, випльовував і все. Прийшлось змиритись.
Наг педіатр сто разів нагадує, що соска то недобре… Я розуміючи вислуховую, але подивилася б я на неї, коли дитина розкричалась навулиці в холодну погоду, коли груди ну ніяк не дістанеш. Соска то маст хев, але використовувати треба з розумом, як і всі інші допоміжні штуки.
Погано коли крайності. Якщо мама живе заради дитини і нічим крім дитини не цікавиться - погано. І коли мама повністю забиває на дитину, віддає її на виховання бабусі, а сама займається своїми справами - теж погано. Все, що посередині - це варіант норми))
А я була впевнена, що в мене донька буде з соскою, бо декрет всього 12 тижнів, далі няня і як же без соски. Мала так майстерно відбивалась від соски і так далеко її плювала, що в нас так і не вийшло її привчити. Тож до появи дитини ми думаєм, що знаєм як буде, але потім стаєм реальними батьками реальної людини зі своїм характером) Підтримую егоістичний підхід, дитині буде краще поряд зі спокійною мамою, яка реалізує себе в улюбленій справі (якщо характер потребує роботи або обставини склались саме так)
Ось те слово, яке я шукала "мамоцентричні" погляди Комаровського. Я теж його обожнюю) не знаю, чому деякі мами так його не люблять. Як на мене, його погляди абсолютно адекватні
По-перше, дякую, що піднімаєте такі теми. Моїй донці зараз 1,5 місяці і прям я все відчуваю, про що ви. По-друге, є над чим замислитись. До народження дитини, я так само не думала про пустушку. Та і після її народження, залумалась тільки завдяки вам. Адже, дійсно, не завжди буде можливість дати груди, а раптом виникне необхідність швидко заспокоїти дитину. Але, питання пустушки доволі цікаве. Я так само за гв, як і ви. На що ви спирались у виборі пустушки? Чи були у вас критерії, щоб не зіпсувати прикладання?
Рідні чоловіка дуже допомага перші 6 місяців. Могли хоч на цілий день забрати сина до себе. А от мій батько назвав мене егоїсткою, бо я попросила побути з внуком цілий день, щоб я відпочила. А тепер в мене підозра на післяпологову депресію😢
Жити заради дітей - це те, що мене відлякувало довго від материнства. І ось цей перший рік материнства мене відлякував, я працюю в ІТ, але не планую покидати роботу, тай більш того я б і не хотіла в компанії казати про те, що вагітна і буду народжувати (хочу просто взяти відпустку). Поділіться, будь ласка, як поєднували роботу та материнство на перший час. Бо в моїй голові я ідеально залучаю двох бабусь та чоловіка до того, що буду працювати
