Емоційне вигорання ││ Uliana K. 

Під час сесії якрас вчасно! Інформативно та естетично)

Спасибі, це було дуже потрібно мені завраз!

Дякую за цікаве відео

Дякую за черговий крутий випуск! Окрема подяка - за озвучення власного досвіду, був у схожій ситуації. Вижив :)

Дякую, підписалася дуже цікавий контент🥰

Я дійшла до стадії "дна", після 7 років роботи фотографом з людьми. Через 3 роки перериву (повна зміна діяльності), знову повернулася до фото, але в форматі - фотостоків/фотобанків, без людей, без взаємодії зі соціумом взагалі.

Як про мене розповідає, все точно так

Нещодавно була приблизно на третій стадії. З можливим переходом до четвертої. За три місяці використала усі дні відпустки і все рівно не вистачило щоб відпочити. Ненавиділа усіх колег, а день починався з кави з бейлісом. Почала постійно запізнюватися на роботу, та багато спати. І будь яка новина призводила до сліз. Істерики в туалеті на роботі були регулярними. А також жахливі висипання на обличчі, та проблеми зі шлунком. І якщо раніше на вихідних займалася своїми хоббі, то тепер просто можу сидіти увесь день на дивані та дивитися рандомні відео на ютубі. Почала думати, що ненавиджу свою професію, хоча раніше кайфувала кожного дня. Покращення сталося, коли я звільнилася і своїм уходом запустила механізм звільнення одного з менеджерів компанії. Коли його попросили звідти, я повернулась і зараз десь на другій стадії. Що правда йду на покращення. Якби не війна можливо зараз була б у повному порядку. P.S. найбільша проблема була в тому самому менеджері. Не тільки в мене через нього з'явилися психологічні проблеми.

Враховуючи Covid-реалії, ця тема є досить актуальною. Відео пізнавальне. Від мене лайк!)

🦔

Супер!!!

велике дякую тобі!

❤️❤️❤️

Це звісно добре,але якщо я школяр,тоді що потрібно робити?

А що робити,якщо я дійшов до останньої стадії??? Буквально,все дійшло до того,що я на будь-який стрес реагую якимось нездоровим сміхом.Я просто за 2 роки скільки всього заспідранив,що це мене лякає.Я,не зважаючи ні на втому,ні на стан свого емоційного здоров'я,продовжував працювати.А зараз,я фактично залишився зі знищеним вщент психологічним здоров'ям.Я просто вже не отримую задоволення ні від чого,навіть від перегляду серіалу....Просто відчувається пустота,яку нічим не заповнити....Ну,останні півроку я вчився без вихідних....До слова,я навчаюсь на спеціальності "Комп'ютерна фізика та програмування",яка й так вщент переповнена далеко не простими дисциплінами.Попри це,я ще вивчав 2 мови програмування і взяв 2 курси вільного вибору.Більшість дисциплін закриваю на 91+(мій внутрішній перфікціоніст цього вимагає🙃🙃🙃).....А тепер,коли я успішно закрив сесію,моя продуктивність та впевненість у собі впала до позначки "абсолютний 0".......

✔

Я думаю: впирається в екзистенційну кризу, типу "стільки багато працюю, а нафіга? Стільки грошей (речей, уваги, успіху, влади - непотрібне закреслити) не потрібно, близькі (рідні, друзі - непотріб закреслити) перетворилися на залежних, нафіга це все?"

4 стадія..